15 травня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/3750/25
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1334/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
розглянув матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 010/0004/82/0843561 від 13 квітня 2016 року у розмірі 35 156,08 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, а всього - 42 578,48 грн.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 квітня 2026 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року відмовлено.
Не погодившись із заочним рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, заявниці запропоновано протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали сплатити судовий збір у сумі 3 633,60 грн. Роз'яснено, що у випадку невиконання вказаних в ухвалі вимог у встановлений строк, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.
12 травня 2026 року (зареєстровано апеляційним судом 13 травня 2026 року) представник ОСОБА_1 - адвокат Сікорська І.С. через систему «Електронний суд» скерувала клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема для сплати судового збору, посилаючись на положення ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Обгрунтовуючи клопотання, сторона відповідача указувала на те, що майновий стан ОСОБА_1 не дає можливості сплатити судовий збір у строк, встановлений судом. Посилалась на те, що основним джерелом доходу скаржниці є заробітна плата, виплата якої очікується наприкінці поточного місяця. Зазначала, що воєнний стан та загальна складна економічна ситуація в Україні суттєво вплинули на фінансове становище ОСОБА_1 та можливість своєчасно виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України суд може продовжити встановлений процесуальний строк за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Визначальним при вирішенні судом такого клопотання є підтвердження доводів, які наведені у ньому, на користь тверджень про продовження процесуального строку. Передбачена цивільно-процесуальним законодавством можливість продовження процесуального строку є правом суду, а не його обов'язком, й застосовується, як правило, у виключних випадках та за наявності належних доказів на обгрунтування викладених заявником обставин.
ОСОБА_1 , заявивши клопотання про продовження процесуального строку, доказів, які підтверджують викладені в ньому обставини, не надала. Зокрема до клопотання не додано ні даних щодо розміру її доходу, ні доказів перебування у трудових відносинах, які б дозволили суду проаналізувати її доводи про отримання доходу наприкінці місяця. Самі по собі без надання належних доказів посилання ОСОБА_1 на воєнний стан та загальну складну економічну ситуацію в Україні, що суттєво впливає на її фінансове становище, не є достатніми для висновку про майновий стан особи та необхідність продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки ОСОБА_1 при зверненні з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не надала жодних доказів, які підтверджують наявність обставин, якими воно обґрунтоване, відтак підстави для його задоволення відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Пунктом 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України до обов'язків учасників справи віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 185, ч. 2, 6 ст. 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Оскільки ОСОБА_1 не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 01 травня 2026 року, а підстави для продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні, апеляційну скаргу відповідачки на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року належить визнати неподаною та повернути заявниці.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути заявниці.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Н.В. Шитченко
Судді Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова