Номер провадження: 22-ц/813/772/26
Справа № 509/1593/22
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Комлева О. С.
12.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С. ,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні спільну заяву ОСОБА_1 , її представника - адвоката Мурадян Інги Олександрівни, ОСОБА_2 , його представника - адвоката Головко Марини Сергіївни про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю, -
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_2 .
В обґрунтування свого позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього та відповідачки народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . На початку спільного життя, відповідачка зарекомендувала себе як гарна людина, дбайлива і чудова жінка, проте згодом у неї почали з'являтися прояви її давніх залежностей, а саме, ігроманії та алкоголізму. ОСОБА_1 доглядала за спільним сином, в той час, як позивач працював. Відповідачка все частіше почала зловживати алкогольними напоями, провокувала на сварки, погрожувала, що викине дитину з вікна через те, що він плакав, позивач був вимушений покидати робоче місце та повертатися додому. Позивач вказував, що ОСОБА_1 погрожувала самогубством, розбивала іграшки дитини, кричала та погрожувала позивачеві, після чого позивач забрав дитину та почав проживати окремо від відповідачки.
Позивач вказував, що настояв на серйозному лікуванні відповідачки у реабілітаційному центрі, з моменту переїзду позивача, відповідачка бачиться з дитиною лише з дозволу позивача та після проходження тесту на виявлення алкоголю. ОСОБА_2 володіє на праві приватної власності квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, характеризується позитивно, судимості не має, любить та дбайливо ставиться до сина. Таким чином, з метою найбільш повного, всебічного та об'єктивного забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивач вважає за необхідне вирішити питання про встановлення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачем.
Ухвалою суду від 21 червня 2022 року замінена третя особа орган опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської міської ради на орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю, в якому просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона та ОСОБА_2 почали жити однією сім'єю з 2018 року, їхні стосунки були відмінними, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_3 . ОСОБА_2 взгалі не допомагав з дитиною та поступово перетворився на тирана, постійно погрожував ОСОБА_1 , що викине її на вулицю з квартири, на яку вони накопичили разом, відбере сина та зробить її хворою на голову. ОСОБА_1 зазначала, що ніколи не страждала і не страждає на будь-які психічні розлади.
З метою найбільш повного, всебічного та об'єктивного забезпечення прав та законних інтересів дитини, ОСОБА_1 вважає за необхідне вирішити питання про встановлення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 серпня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір'ю ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, в задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що суд ухвалюючи рішення допустився порушень норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.
Апелянт вважає, що позивач за первісним позовом не надала до суду переконливих доказів того, що визначення місця проживання дитини разом з матір'ю відповідає інтересам дитини та що для дитини забезпечені всі належні умови.
У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Горобець О.С., представник ОСОБА_1 просить відмовити у задоволені апеляційної скарги у повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, яке постановлено з дослідженням всіх доказів у справі.
07 травня 2026року, ОСОБА_1 , її представник - адвокат Мурадян І.О., ОСОБА_2 , його представник - адвокат Головко М.С. подали до апеляційного суду заяву про затвердження мирової угоди, в якій просили затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , рішення суду визнати нечинним, закрити провадження у справі, а також судові витрати по справі розділити порівну між сторонами (а.с. 157-160 т. 3).
В судове засідання, призначене на 12 травня 2026 року учасники справи не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 154, 155, 155 зв.б., 156 т. 3).
До суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшла заява, в якій сторони зазначили, що розуміють наслідки затвердження мирової угоди, закриття провадження у справі, відповідно до ст.ст. 205-207 ЦПК України (а.с. 161 т. 3).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про затвердження мирової угоди, колегія суддів дійшла висновку про затвердження мирової угоди, з наступних підстав.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У розумінні положень ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення, у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно зі статтею 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
В даному випадку предметом позову між сторонами є визначення місця проживання малолітньої дитини.
Із тексту укладеної мирової угоди вбачається наступне.
Відповідно до умов мирової угоди від 07 травня 2026 року по цивільній справі №509/1593/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.08.2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
ОСОБА_2 , дали - БАТЬКО, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , дали - МАТИ, з другої сторони, разом - «Батьки», володіючи українською мовою, усвідомлюючи суть цього правочину, значення своїх дій та спроможні керувати ними, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, насильства або погроз, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства України щодо дійсності угод, та згідно вільного волевиявлення, котре відповідає нашій внутрішній волі як учасників цього правочину, усвідомлюючи свої права та обов'язки за договором, маючи намір урегулювати на майбутнє відносини між собою, що стосуються питання щодо визначення місця проживання дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , далі - «ДИТИНА», на засадах взаємоповаги один до одного, керуючись статями 141, 157, 160 Сімейного кодексу України, та статями 206, 207, 208 ЦПК України уклали цю угоду про таке:
1. Цю угоду укладено стосовно місця проживання спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Факт батьківства підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.02.2021 року.
2. Відповідно до цієї угоди Батьки домовились про встановлення спільної фізичної опіки про почергове проживання дитини разом з одним із батьків, щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: місця проживання ОСОБА_3 - 2 (другий) та 4 (четвертий) тиждень разом з Батьком, 1 (перший) та 3 (третій) тиждень кожного місця - разом з Матір'ю та про порядок здійснення батьківських прав Батьком та ОСОБА_4 , які проживають окремо.
3. Місцем проживання Дитини з Матір'ю є місце проживання Матері за адресою: АДРЕСА_2 . Місцем проживання Дитини з Батьком є місце проживання Батька за адресою: АДРЕСА_3 .
4. Сторони зобов'язуються попереджати один одного про зміну місця проживання Дитини впродовж двох діб засобами зв'язку (телефоном, Viber, Телеграм, електронна пошта) із зазначенням точного місця проживання дитини.
5. Сторони підтверджують, що Мирова угода є актом доброї волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу. Сторони повною мірою розуміють зміст Мирової угоди, умови угоди відповідають дійсним намірам Сторін, Мирова угода не є фіктивною чи удаваною.
6. У разі невиконання затвердженої судом Мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим листом та може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
7. Наслідки укладання мирової угоди зазначені в ЦПК України сторонам роз'яснені та зрозумілі. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам, а також породжують появу наслідків, зазначених в тексті цієї Мирової угоди. Сторони, підписуючи Мирову угоду, заявляють про те, що у процесі її укладання діяли без порушення прав та інтересів третіх осіб. Мирова угода набирає чинності з моменту затвердження її судом.
8. У зв'язку з тим, що спір між сторонами врегульовано даною Мировою угодою, Сторони просять рішення Овідioпольського районного суду Одеської області від 06.08.2024 року визнати не чинним, провадження в цивільній справі №509/1593/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідioпольського районного суду Одеської області від 06.08.2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - закрити.
9. Сторони, що уклали цю Мирову угоду, домовились повідомити про це суд, подавши спільну заяву про затвердження та визнання Мирової угоди із закриттям провадження у справі, додавши до заяви дану Мирову угоду.
10. Ця Мирова угода складена українською мовою у чотирьох примірниках, по одному для Позивача, Відповідача, Одеського апеляційного суду та Відділу Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради.
Підписи сторін:
ОСОБА_2
ОСОБА_1 .
Зі змісту поданої до суду мирової угоди встановлено, що вона укладена з метою врегулювання спору між сторонами та відповідає вимогам статті 207 ЦПК України.
За правилами ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Згідно із частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Сторонам роз'яснено наслідки затвердження мирової угоди.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що мирова угода сторін відповідає вимогам статей 206 і 207 ЦК України, умови, викладені в даній мировій угоді, направлені на врегулювання спору на підставі взаємних поступок сторін, та стосуються виключно прав та обов'язків сторін, сторони погодили місце проживання дитини, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди, визнання нечинним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 серпня 2024 року та закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2850,60 грн. на рахунок отримувача ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101 на момент подання апеляційної скарги.
Однак, із наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №0.0.3903261192.1 від 23.09.2024 року ОСОБА_2 був сплачений судовий збір в розмірі 2850,60 грн. на рахунок отримувача ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги,сплату апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги не на той рахунок, прохання сторін щодо розподілу судових витрат в рівних частках у зв'язку із укладенням сторонами мирової угоди, колегія суддів вважає необхідним, відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 712,65 грн. з кожного (2850,60х50%=1425,30:2=712,65).
Керуючись ст.ст. 207, 255, 373-374, 377, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 , її представника - адвоката Мурадян Інги Олександрівни, ОСОБА_2 , його представника - адвоката Головко Марини Сергіївни про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), дали - БАТЬКО, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), дали - МАТИ, з другої сторони, разом - «Батьки», володіючи українською мовою, усвідомлюючи суть цього правочину, значення своїх дій та спроможні керувати ними, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, насильства або погроз, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства України щодо дійсності угод, та згідно вільного волевиявлення, котре відповідає нашій внутрішній волі як учасників цього правочину, усвідомлюючи свої права та обов'язки за договором, маючи намір урегулювати на майбутнє відносини між собою, що стосуються питання щодо визначення місця проживання дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , дали - «ДИТИНА», на засадах взаємоповаги один до одного, керуючись статями 141, 157, 160 Сімейного кодексу України, та статями 206, 207, 208 ЦПК України уклали цю угоду про таке:
1. Цю угоду укладено стосовно місця проживання спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Факт батьківства підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.02.2021 року.
2. Відповідно до цієї угоди Батьки домовились про встановлення спільної фізичної опіки про почергове проживання дитини разом з одним із батьків, щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: місця проживання ОСОБА_3 - 2 (другий) та 4 (четвертий) тиждень разом з Батьком, 1 (перший) та 3 (третій) тиждень кожного місця - разом з Матір'ю та про порядок здійснення батьківських прав Батьком та ОСОБА_4 , які проживають окремо.
3. Місцем проживання Дитини з Матір'ю є місце проживання Матері за адресою: АДРЕСА_2 . Місцем проживання Дитини з Батьком є місце проживання Батька за адресою: АДРЕСА_3 .
4. Сторони зобов'язуються попереджати один одного про зміну місця проживання Дитини впродовж двох діб засобами зв'язку (телефоном, Viber, Телеграм, електронна пошта) із зазначенням точного місця проживання дитини.
5. Сторони підтверджують, що Мирова угода є актом доброї волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу. Сторони повною мірою розуміють зміст Мирової угоди, умови угоди відповідають дійсним намірам Сторін, Мирова угода не є фіктивною чи удаваною.
6. У разі невиконання затвердженої судом Мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим листом та може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
7. Наслідки укладання мирової угоди зазначені в ЦПК України сторонам роз'яснені та зрозумілі. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам, а також породжують появу наслідків, зазначених в тексті цієї Мирової угоди. Сторони, підписуючи Мирову угоду, заявляють про те, що у процесі її укладання діяли без порушення прав та інтересів третіх осіб. Мирова угода набирає чинності з моменту затвердження її судом.
8. У зв'язку з тим, що спір між сторонами врегульовано даною Мировою угодою, Сторони просять рішення Овідioпольського районного суду Одеської області від 06.08.2024 року визнати не чинним, провадження в цивільній справі №509/1593/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідioпольського районного суду Одеської області від 06.08.2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - закрити.
9. Сторони, що уклали цю Мирову угоду, домовились повідомити про це суд, подавши спільну заяву про затвердження та визнання Мирової угоди із закриттям провадження у справі, додавши до заяви дану Мирову угоду.
10. Ця Мирова угода складена українською мовою у чотирьох примірниках, по одному для Позивача, Відповідача, Одеського апеляційного суду та Відділу Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради.
Підписи сторін: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішення Овідioпольського районного суду Одеської області від 06 серпня 2024 року - визнати нечинним.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю - закрити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 712 гривень 65 копійок з кожного.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди, ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання у порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 15 травня 2026 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда