Номер провадження: 33/813/1105/26
Номер справи місцевого суду: 505/123/25
Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В.
Доповідач Громік Р. Д.
15.05.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204-1 КУпАП,
Постановою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 8500 грн, на користь держави. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 копійок
Не погодившись з даною постановою, 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року, мотивуючи поважністю пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що:
1) повний текст постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року не було вручено скаржнику у день його проголошення;
2) фактично з повним текстом судового рішення скаржник ознайомився лише 14 квітня 2026 року в день ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Оскаржувана постанова винесена 12 лютого 2025 року. Останній день для подання апеляційної скарги припадає на 22 лютого 2025 року, що є вихідним днем, а тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 лютого 2025 року.
Щодо тверджень скаржника про те, що повний текст постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року не було вручено скаржнику у день його проголошення, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Так під час дослідження матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що дійсно відсутні відомості щодо направлення/вручення ОСОБА_1 копії постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що ОСОБА_1 був належним чином обізнаний про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП буде проведено в Котовському міськрайонному суді Одеської області, що підтверджують розпискою в протоколі про адміністративне правопорушення, довідкою про доставку SMS-повідомлення щодо судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 16 січня 2025 року (а.с.15).
Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року була оприлюднена на сайті реєстру 21 лютого 2025 року, однак апеляційну скаргу подано лише 27 квітня 2026 року.
Апеляційним судом при оцінці доводів апеляційної скарги також враховується і те, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 є значним, оскільки становить більше одного року та двох місяців.
Враховуючи вищезазначене, викладені причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнанні апеляційним судом неповажними.
Щодо посилання на те, що фактично з повним текстом судового рішення скаржник ознайомився лише 14 квітня 2026 року в день ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Однак, положення ст. 294 КУпАП пов'язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови суду першої інстанції, а не з днем отримання тексту постанови суду першої інстанції, а, відтак, посилання на дату отримання копії постанови апеляційного суду не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204-1 КУпАП, - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік