Номер провадження: 22-ц/813/4438/26
Справа № 523/22214/23
Головуючий у першій інстанції Далеко К. О.
Доповідач Погорєлова С. О.
14.05.2026 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси у справі за позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення,-
У грудні 2023 року КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2024 року визнано явку представника КП «Теплопостачання міста Одеси» обов'язковою у судове засідання, яке призначено на 06 червня 2024 року на 09:15 год.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 червня 2024 року визнано явку представника КП «Теплопостачання міста Одеси» обов'язковою у судове засідання, яке призначено на 22 липня 2024 року на 09:15 год.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року позов комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» задоволено.
15 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку подав апеляційну скаргу. У вступній частині апеляційної скарги апелянт вказує, що оскаржує рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 січня 2025 року. В описовій та прохальній частині апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Суворовського районного суду від 23 грудня 2024 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси було залишено без руху, з підстав того, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 січня 2025 року, а також рішення Суворовського районного суду від 23 грудня 2024 року яке просить апелянт скасувати відсутнє, у зв'язку із чим, апелянту було надано десятиденний строк для усунення недоліків, а саме уточнити яке рішення суду першої інстанції ним оскаржується, та надати суду апеляційної інстанції виправлену апеляційну скаргу.
08 травня 2025 року копію ухвали Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року було направлено на електронну адресу ОСОБА_1 , яка була зазначена у апеляційній скарзі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року ОСОБА_1 отримав 12 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
04 вересня 2025 року Одеський апеляційний суд повторно направив копію ухвали від 08 травня 2025 року на електронну адресу ОСОБА_1 .
Як вбачається із довідки про доставку електронного листа, копія ухвали Одеського апеляційного суду була отримана 05 вересня 2025 року.
Крім того, 10 жовтня 2025 року, суд апеляційної інстанції направляв копію ухвали Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року на адресу ОСОБА_1 , вказану ним у апеляційній скарзі.
Як вбачається із трекінгу «Укрпошти», ОСОБА_1 копію ухвали Одеського апеляційного суду отримав 11 листопада 2025 року.
Згідно п. 4, 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як встановлено в абз. першому ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 року по справі № 44/227-б, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом (зокрема через відсутність адресата за місцем проживання), не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для надсилання кореспонденції.
Згідно з ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Ухвала Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі.
За таких підстав, апеляційний суд приходить до висновку, що скаржника ОСОБА_1 про наявність ухвали Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху повідомлено належним чином.
Проте, на момент постановлення цієї ухвали скаржником недоліки даної апеляційної скарги зазначені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року не усунуто.
Між тим, апеляційний суд вчинив всі можливі дії для належного сповіщення скаржника про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак останнім процесуальні дії щодо усунення недоліків апеляційної скарги не виконано, а тому є всі підстави вважати, що апелянт втратив інтерес до розгляду своєї апеляційної скарги.
Як вбачається з п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною першою ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені обставини, оскільки ОСОБА_1 , у встановлений в ухвалі суду від 08 травня 2025 року строк недоліки апеляційної скарги не усунуті, тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає скаржнику повторно звернутися до апеляційного суду із апеляційною скаргою після усунення обставин, які стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 357, 381 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси у справі за позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення - вважати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе