Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2165/26
14.05.2026 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника слідчого відділення ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Виноградів клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071060000254 від 12 травня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Заступник начальника слідчого відділення ОСОБА_4 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Клопотання подане до суду обґрунтовано тим, що Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
У ході досудового розслідування встановлено, що громадянина України ОСОБА_5 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 №350 від 15.12.2024 на посаду стрільця 1 кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Так, згідно з ст.ст. 5, 6 Статуту, внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , зобов'язана була свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов'язки.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2025 №126 солдату ОСОБА_5 надано відпустку за станом здоров'я тривалістю 45 календарних діб з 01 травня по 16 червня 2025 року з терміном повернення до підрозділу військової частини у АДРЕСА_1 .
Натомість, солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби, перебуваючи на посаді солдата резерву 23 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 17.06.2025 не прибув з відпустки за станом здоров'я, а саме вчинив нез'явлення до пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі до 12.05.2026, а саме моменту затримання працівниками ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, на території м. Виноградів Закарпатської обл., чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
12.05.2026 о 18 годині 45 хвилин старшим слідчим СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України громадина ОСОБА_5
12.05.2026 о 18 годині 50 хвилин старшим слідчим СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_5 .
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за мобілізацією громадянином ОСОБА_5 від 17.06.2025., протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину.
Враховуючи те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою.
У зв'язку наведеним заступник начальника СВ звернувся до слідчого судді із даним клопотанням.
Прокурор та заступник начальника СВ в судовому засіданні клопотання підтримали та просили таке задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотання, вважали, що інші менш суворі запобіжні заходи забезпечать належну поведінку підозрюваного.
Заслухавши учасників, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Слідчий суддя констатує, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вказаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яка 12.05.2026 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена та наданими прокурором доказами: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової служби за мобілізацією громадянином ОСОБА_5 від 17.06.2025, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину та іншими матеріалами.
Слідчий суддя також визнає доведеним обставинами про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду.
Також існують ризики в тому, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, може не з'являтися на виклики слідчого, прокурора, суду, а не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до невиконання кримінального судочинства.
З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м'які (особисте зобов'язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому, слідчим суддею також враховано тяжкість вчиненого злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів , за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, слідчий суддя вважає підозру, яка повідомлена ОСОБА_9 обґрунтованою.
З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Наведені захисником доводи не спростовують висновків слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та необхідності їх запобіганню шляхом обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, - становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66560 гривень, і такий на думку слідчого судді буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись статтями 182, 183, 194, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 - задоволити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_2 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби, який перебуває на посаді стрільця 1 кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, починаючи з 18 години 50 хвилин 12 травня 2026 року до 18 години 50 хвилин 10 липня 2026 року включно.
Датою закінчення дії запобіжного заходу є 11 липня 2026 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66560 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту (за межі м. Виноградів, Берегівського району Закарпатської області), в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку невнесення застави строк тримання під вартою закінчується 11 липня 2026 року.
Ухвала підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1