Справа № 758/7373/26
про залишення позову без руху
06 травня 2026 року місто Київ
Подільський Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», про захист прав споживача фінансових послуг, визнання правочинів недійсними, визнання нечинними транзакції, скасування нарахованих відсотків, неустойки та зобов'язання припинити нарахування щомісячних платежів за користування кредитними коштами.
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (надалі за текстом - відповідач), про захист прав споживача фінансових послуг, визнання правочинів недійсними, визнання нечинними транзакції, скасування нарахованих відсотків, неустойки та зобов'язання припинити нарахування щомісячних платежів за користування кредитними коштами.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 року справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у 2026 році один прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 грн.
Таким чином, за подання даної позовної заяви з вимогою майнового характеру, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
У позовній заяві, було обґрунтовано звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Адже, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Тим часом, суд зазначає наступне. Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За пунктами 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1-1 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте, позивач не звернулась до суду з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, суд враховує, що позовні вимоги фактично обґрунтовані, на думку позивача, протиправними діями відповідача стосовно її персональних даних. А отже, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закону України «Про захист прав споживачів», в частині звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно, позивачем не виконано вимоги процесуального законодавства у частині надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», про захист прав споживача фінансових послуг, визнання правочинів недійсними, визнання нечинними транзакції, скасування нарахованих відсотків, неустойки та зобов'язання припинити нарахування щомісячних платежів за користування кредитними коштами - залишити без руху;
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня вручення позивачу копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;
Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява залишається без розгляду;
Копію цієї ухвали направити позивачу;
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк