Справа №: 398/5993/25
провадження №: 2/398/609/26
Іменем України
"14" травня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором
16.09.2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невстановлювальної кредитної лінії №225430 від 28.04.2021 року в електронній формі. Відповідно до умов вказаного договору позивачем було надано відповідачу грошові кошти в якості позики у сумі 5 000,00грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Згідно умов договору позики стандартна процентна ставка становить 1,5% в день, підвищена процентна ставка у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%
Відповідач не виконує свої грошові зобов'язання належним чином, тому має заборгованість перед позивачем на дату подання позову складає 23 845,00грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за позикою, 18 845,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.
У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 18.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено до розгляду.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач та його представник в судове засідання також не з'явились. 10.03.2026 року представником відповідача подано заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без його участі та участі відповідача. При цьому, зазначив, що позовні вимоги визнають частково, в межах строку, визначеного договором. Доказів того, що в подальшому сторонами на продовження строку дії договору було укладено Додаткові угоди, позивачем не надано.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28.04.2021 року між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії №225430.
Відповідно до п. 1.5 Договору сторони домовились, що за цим договором позикодавець надає, а позичальник утримує перший транш (надалі Транш №1) на наступних умовах: сума позики - 5000,00 грн. (сума позики за Траншем №1); плата за користування позикою за Траншем №1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,3%, в день від початкового розміру позики за Траншем №1 відповідно п.1.5.1. Договору; строк повернення позики за Траншем №1 (термін платежу): 11 травня 2021 року; орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 474,50 %; орієнтовна загальна вартість позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 845,00 грн.; позика за Траншем №1 надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.5.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку вказану Позичальником під час надання особистих даних Позичальника в Особистому кабінеті); якщо Позичальник повертає позику за Траншем №1 в той самий день, що і день отримання позики Позичальник сплачує на користь Позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 грн.
Згідно з п. 1.6 нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.
Відповідно до п. 1.7 Договору, плата за користування позикою за цим Договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії.
У пункті 1.8 Договору позики сторони дійшли згоди, що п. 1.7 договору не застосовується в період дії кожного окремого траншу наданого в рамках загального розміру невідновлювальної кредитної лінії за цим договором.
Відповідно до п. 1.10 Договору, строк дії Договору становить три роки з дати підписання сторонами.
Згідно з п. 1.12 Договору сторони домовились, що умови надання інших траншів за цим договором узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.1.3 Договору, у разі порушення строку повернення позики за кожним окремим траншем, встановленого цим Договором та всіма Додатковими угодами до нього, Позикодавець має право отримувати плату за користування позикою відповідно до вимог п.1.7. цього Договору.
Пунктом 3.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язується повністю повернути Позикодавцю суми отриманих позик за траншами та виконати інші зобов'язання встановлені договором, не пізніше строків, встановлених Договором.
Згідно з п. 3.2 договору сторони домовились, що повернення позики та сплата плати за користування позикою здійснюватиметься згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору та розміщується в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 4.3 договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості за позикою за Траншем № 1 та /або іншим траншами за цим договором та/або позикою за договором, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.
У п. 9 Договору визначений графік платежів, згідно з яким термін платежу 11.05.2021 року, Транш № 1, сума позики 5000,00 грн, плата за користування позикою 845,00 грн, заборгованість за договором позики 5 845,00 грн.
Зазначений договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 0g56z0gg.
Крім того, відповідачем підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та Паспорт позики, який містить загальні умови щодо позики.
Згідно з п. 5 Паспорту позики кредит повертається одноразово в сумі 5 845,00 грн до 11.05.2021.
Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, перерахувавши 28.04.2021 року ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000,00 грн, номер платежу 403046126, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» № 225430 від 01.08.2025 року,
Отже судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримав від ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» кредит в сумі 5 000,00 грн, досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою та не викликають у суду жодних сумнівів.
Також зазначений факт визнається і відповідачем, про що свідчить заява, подана його представником.
Норми права та мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів, не повернула отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн.
Водночас, суд не погоджується з розрахунком відсотків зробленим позивачем, та вважає заперечення відповідача щодо такого нарахування відсотків, викладені в заяві, поданій його представником, обґрунтованими, враховуючи наступне.
У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Сторонами визначено строк повернення позики (термін платежу) до 11.05.2021 року.
Доказів того, що в подальшому сторонами було укладено Додаткові угоди до Договору позики матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нарахування позивачем відсотків за Договором позики в розмірі 18 845,00 грн, є несправедливим, оскільки перевищує суму позики, розмір загальної вартості кредиту та не узгоджується з сумою відсотків, яка доведена до відома споживача та погоджена сторонами.
Відомості про нарахування позивачем процентів за порушення умов договору відповідно до статті 625 ЦК України у матеріалах справи відсутні.
Проаналізувавши умови договору позики, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками за договором позики за період з 28.04.2021 року (дата укладення договору позики) до 11.05.2021 року (термін платежу) в сумі 910,00 грн.
Отже, оскільки ОСОБА_2 не виконав умови укладеного Договору позики №225430 від 28.04.2021 року та не сплатив суму заборгованості в добровільному порядку, позовні вимоги ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 5 910,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - суми позики, 910,00 грн - відсотків за користування позикою.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав: копію Договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та адвокатом Рудзей Ю.В.; копію акту № 101 наданих послуг правничої допомоги від 09.07.2025, року складений 01.09.2025 року відповідно до якого гонорар адвоката Рудзей Ю. В. за надані ним послуги становить 5 000,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЖТ №001139 від 25.11.2019 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню :
- судовий збір в розмірі 600,39 грн (5 910,00*100/23 845,00*2422,4/100);
- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1239,25 грн (5 910,00*100/23 845,00*5 000,00/100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики №225430 від 28.04.2021 року станом на 05.08.2025 року в розмірі 5 910 (п'ять тисяч дев'ятсот десять) гривень 00 копійок, яка складається з: 5 000,00 грн - суми позики, 910,00 грн - сума відсотків за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» судовий збір у розмірі 600,39 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1239,25 грн, а всього 1 839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять) гривні 64 копійки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», ЄДРПОУ 41229318, юридична адреса: м.Київ, вул. В'ячеслава Липинського, буд.10/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Мунтян Володимир Іванович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №199 від 12.12.2005 року, адреса місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, вул.Поштова,14.
Суддя Я.М.Подоляк