Справа № 344/8914/26
Провадження № 1-кс/344/3624/26
11 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12025091010001090 від 30 червня 2025 року,-
Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликалася на те, що Слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091010001090 від 30.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчим у клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою домовленістю групою осіб із ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи об'єднані єдиним злочинним умислом направленим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, та незаконного збагачення, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, о 15 год 29 хв 15.01.2026 перебуваючи по вул. Декабристів, 58, що в с. Микитинці Івано-Франківської міської територіальної громади, забрав із поштомату № 45543 ТОВ «Нова пошта» поштове відправлення з товарно-транспортною накладною № 20451341604191, в середині якої знаходилася психотропна речовина, обіг якої обмежено та яку включено до списку № 2 таблиці І вказаного Переліку, - амфетамін, у кількості не менше 0,8458 грама, та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці І вказаного Переліку, - PVP у кількості не менше 1,8388 грама, що є великим розміром відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188, після чого, вказане поштове відправлення переніс до місця проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому важили і фасували вказані речовини, після цього, о 15 год 30 хв 15.01.2026 перебуваючи біля поштомату № 45543 ТОВ «Нова пошта», що за адресою: Івано-Франківська область, с. Микитинці, вул. Декабристів, 58, з попередньо сформованою посилкою, всередині якої знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці І вказаного Переліку, - PVP) в кількості не менше 0,1843 грама, збули шляхом поштового відправлення за товарно-транспортною накладною № 20451346048793, зазначивши одержувача ОСОБА_8 .
Він же, діючи умисно та повторно, за попередньою домовленістю групою осіб із ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи об'єднані єдиним злочинним умислом направленим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, з корисливих мотивів, та незаконного збагачення, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше 22.01.2026 (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не вдалось), замовили психотропну речовину, обіг якої обмежено та яку включено до списку № 2 таблиці І вказаного Переліку, - амфетамін, у кількості не менше 0,8839 грама, після чого, о 18 год 14 хв 23.01.2026 перебуваючи по вул. Декабристів, 58, що в с. Микитинці Івано-Франківської міської територіальної громади, забрав із поштомату № 45543 ТОВ «Нова пошта» поштове відправлення з товарно-транспортною накладною № 20451351141198, всередині якого знаходилась вказана психотропна речовина, обіг якої обмежено, яку приніс до місця проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому важили і фасували вказану речовину, тобто зберігали її з метою збуту наркозалежним особам.
Він же, діючи умисно та повторно, за попередньою домовленістю групою осіб із ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи об'єднані єдиним злочинним умислом направленим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, з корисливих мотивів, та незаконного збагачення, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше 25.01.2026 (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не вдалось), замовили особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці І вказаного Переліку, - PVP, у кількості не менше 0,472 грама, після чого, о 16 год 49 хв 26.01.2026 перебуваючи у приміщенні відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», що по вул. Юності, 62Б, що в с. Микитинці Івано-Франківської міської територіальної громади, забрав із вказаного відділення поштове відправлення з товарно-транспортною накладною № 20451352846827, всередині якого знаходилась вказана особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, яку приніс до місця проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому важили і фасували вказану речовину, тобто зберігали її з метою збуту наркозалежним особам.
Слідчим у клопотанні вказано, що у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, зареєстрований та житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий:
- вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.02.2015 засуджений за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,
- вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.06.2020 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.
Органом досудового розслідування в клопотанні зазначено, що 14 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
14 лютого 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
16 лютого 2026 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.04.2026 включно.
09 квітня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 травня 2026 року із визначенням застави 266 240 гривень.
Стороною обвинувачення в клопотанні зазначено, що враховуючи обґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинені злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, може намагатись уникнути покарання.
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та він шляхом вмовляння, залякування, може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на свідків та підозрюваних існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.
На думку сторони обвинувачення, заявлені ризики наявні та обґрунтовані, а застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Органом досудового розслідування в клопотанні зазначено, що враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, міцних соціальних зв'язків та джерел доходу, ризиків продовження протиправної поведінки, та те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, у зв'язку із чим слідчий за погодженням із прокурором звернулася із вказаним клопотанням до слідчого судді.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, у випадку задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили зменшити раніше визначений розмір застави.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
14 лютого 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, зареєстрований та житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий:
- вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.02.2015 засуджений за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,
- вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.06.2020 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.
14 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події в ході яких було виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини, які були заховані під виглядом «закладок», протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 14.02.2026 року, протоколами допиту свідків, протоколом огляду предмета, протоколами негласних слідчих розшукових дій, протоколами відібрання взірців з кореспонденції, висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з нормами ст. ст. 219, 294 - 295 КПК України строк досудового розслідування кримінального провадження (кримінального правопорушення) обчислюється з дня повідомлення особі про підозру.
16 лютого 2026 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.04.2026 включно.
09 квітня 2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 травня 2026 року із визначенням застави 266 240 гривень.
11.05.2026 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025091010001090 від 30 червня 2025 року,- продовжено до 5 місяців, тобто до 14.07.2026 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою щодо ОСОБА_5 закінчується 14.05.2026 року, однак як зазначено слідчим у клопотанні завершити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, оскільки для прийняття остаточного рішення необхідно завершити слідчі, процесуальні дії, та беручи до уваги, що обсяг кримінального провадження, складність матеріалів та умов доступу підозрюваних до вказаних матеріалів може спричинити зволікання при ознайомленні сторонами з матеріалами кримінального провадження, може виникнути необхідність у встановленні строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що потребує достатнього часу.
Слідчим у клопотанні вказано, що виконання вказаних слідчих та процесуальних дій потребує додаткового часу і вони не можуть бути завершені у строк, визначений частиною третьою статті 219 Кримінального процесуального кодексу України, з об'єктивних причин, внаслідок складності даного кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину.
В той же час 14.05.2026 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочин у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду обумовлюються тим, що підозрюваний розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності ризику, передбаченого у пункті 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя враховує можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини. Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі у разі доведення його вини вже самі по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі за межі території України.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 відомі їх анкетні дані, після чого останній шляхом вмовляння, залякування, матиме можливість схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування.
Також, оцінюючи можливість впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від учасників кримінального провадження, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Даний ризик, передбачений у пункту 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки у підозрюваного ОСОБА_5 , відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання стороною захисту не спростовано існування ризиків, на які покликається слідчий у поданому клопотанні, і слідчий суддя вважає такі ризики наявними.
Всі висловлені в судовому засіданні доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування та те, що 14 травня 2026 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та не зменшилися, слідчий суддя, вирішуючи дане клопотання, також враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, у взаємозв'язку з іншими вищевказаними обставинами, вважає, що вони не дають достатніх підстав для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 - 1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин (ч.2 ст.307 КК України), характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, які інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 , вважаю за необхідне зменшити раніше визначений розмір застави до 60 (шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в сумі 199 680,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, які були покладено на підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08 липня 2026 року включно з визначеним розміром застави у межах 60 (шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в сумі 199 680,00 грн.
керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08 липня 2026 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Розмір застави визначити в межах 60 (шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в сумі 199 680,00 грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 08 липня 2026 року включно обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_9