Справа № 204/11300/25
Провадження № 1-кп/204/608/26
12 травня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів - ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань об'єднане кримінальне провадження № 62025140110003695, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року, та №12025042140001127, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, -
Чечелівським районним судом міста Дніпра здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, що в свою чергу може спонукати обвинуваченого до спроб переховування, з метою уникнення відповідальності. Крім того, на думку прокурора, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, має не зняті та непогашені судимості та повторно вчинив корисливий злочин. Крім того, існує ризик продовження вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України. Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від: п'яти до восьми років позбавлення волі та від п'яти до десяти років. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, раніше неодноразово судимий.
Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Існування ризику передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення. Окрім цього, є особою у якої відсутнє офіційне джерело доходу, на утриманні нікого не маючий, а тому судом приймається до уваги те, що в разі перебування на більш м'якому запобіжному заході останній може вдатися до дій щодо свого незаконного збагачення шляхом продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що обраний та продовжений щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не встановлено.
Таким чином, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 10 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1