28 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1570/25
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ 777"
про стягнення 12929,01 грн, розірвання договору оренди та повернення майна.
Представники учасників справи:
Прокурор - Мохонько А.В.;
Позивач - Кирман В.О.;
Відповідач - Кіфін О.О., директор.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідачів. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 17.12.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ 777".
2. Змістом позову прокурора є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3 % річних та немайнові вимоги розірвання договору оренди об'єкта нерухомості №2120 від 19.06.2019 та повернення територіальній громаді міста Черкаси об'єкту нерухомого майна шляхом підписання акту приймання-передачі.
3. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за користування орендованим майном.
4. 23.12.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10:00 22.01.2026.
5. 19.02.2026 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою, у якій вказав, що 26.12.2025 відповідач сплатив позивачу 10146,20 грн орендної плати та просив закрити провадження у справі в частині вимоги щодо стягнення 9680,01 грн боргу в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Подальший розгляд справи просив здійснювати з урахуванням позовних вимог про стягнення 3249 грн, зокрема 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3 % річних; розірвання договору оренди об'єкта нерухомості №2120 від 19.06.2019; зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Черкаси об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення напівпідвалу, а саме: приміщення поз. 9-4, 9-10, 9-11, 10-2, площі спільного користування поз. 9-1, 9-12, 2-А, загальною площею 66,60 кв.м, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
6. 19.02.2026 суд ухвалив провадження у справі в частині вимоги про стягнення 9680,01 грн боргу закрити. Суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 14:15 12.03.2026.
7. 03.03.2026 суд ухвалив призначити судове засідання о 15:30 09.03.2026, повідомив, що судове засідання о 14:15 12.03.2026 не відбудеться у зв'язку з відрядженням судді Гладуна А.І. для участі у роботі XX з'їзду суддів України.
8. 09.03.2026 суд ухвалив призначити судове засідання о 10:00 20.03.2026, повідомив, що судове засідання о 15:30 09.03.2026 не відбулося у зв'язку оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
9. 20.03.2026 відповідач подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказу сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних, а саме платіжної інструкції №55132530 від 19.03.2026 на суму 2900,00 грн. (а.с. 130-131 том 1)
10. 20.03.2026 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В., представник позивача Савісько В.В. та представник відповідача (директор) Кіфін О.О.
11. Представник відповідача (директор) Кіфін О.О. у підготовчому засіданні просив відкласти розгляд справи.
12. Прокурор Мохонько А.В. та представник позивача Савісько В.В. у підготовчому засіданні не заперечили проти відкладення розгляду справи.
13. 20.03.2026 суд ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 15:00 24.03.2026.
14. 23.03.2026 відповідач подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказу сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних, а саме платіжної інструкції №55155788 від 20.03.2026 на суму 400,00 грн. (а.с. 145-147 том 1)
15. 24.03.2026 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою, у якій вказав, що станом на 24.03.2026 відповідач сплатив позивачу 3249,00 грн, зокрема 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3% річних та просив закрити провадження у справі в частині вимоги щодо стягнення 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3% річних у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Подальший розгляд справи просив здійснювати з урахуванням позовних вимог про стягнення розірвання договору оренди об'єкта нерухомості №2120 від 19.06.2019; зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Черкаси об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення напівпідвалу, а саме: приміщення поз. 9-4, 9-10, 9-11, 10-2, площі спільного користування поз. 9-1, 9-12, 2-А, загальною площею 66,60 кв. м, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі. (а.с. 1-2 том 2)
16. 24.03.2026 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В., представник позивача Савісько В.В. та представник відповідача (директор) Кіфін О.О.
17. Прокурор Соха Л.О. у підготовчому засіданні просила у частині вимоги про стягнення 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3% річних провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
18. Представник позивача Савісько В.В. та представник відповідача (директор) Кіфін О.О. підтримали заяву прокурора та просили в частині вимоги про стягнення 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3% річних провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
19. 24.03.2026 суд ухвалив провадження у справі №925/1570/25 в частині вимоги про стягнення 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат та 642,14 грн 3% річних закрити.
20. 24.03.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09:30 21.04.2026.
21. 21.04.2026 у судовому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В., представник позивача Кирман В.О. та представник відповідача (директор) Кіфін О.О.
22. 21.04.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
23. 21.04.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 09:00 28.04.2026.
24. У судовому засіданні 28.04.2026 взяли участь прокурор Мохонько А.В., представник позивача Кирман В.О. та представник відповідача (директор) Кіфін О.О.
25. Прокурор Мохонько А.В. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.
26. Представник позивача Кирман В.О. у судовому засіданні пояснив, що право позивача не порушено, просив відмовити прокурору у задоволенні позову.
27. Представник відповідача (директор) Кіфін О.О. у судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні позову.
28. 28.04.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
29. 28.04.2026, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1570/25.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
30. Предметом позову є немайнові вимоги розірвати договір оренди об'єкта нерухомості та зобов'язати повернути нерухоме майно.
31. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за користування орендованим майном більше ніж за 20 місяців.
32. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
33. Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договорів оренди; строк дії договорів оренди; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати; підстави для розірвання договорів оренди та повернення майна; порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
34. 19.06.2019 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та ТОВ "ПАРИТЕТ 777" (орендар) уклали договір оренди об'єкта нерухомості №2120, згідно з пунктом 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, що є міською комунальною власністю та належить територіальній громади міста в особі Черкаської міської ради. Об'єктом оренди є нежитлові приміщення напівпідвалу, а саме: приміщення поз. 9-4, 9-10, 9-11, 10-2, площі спільного користування поз. 9-1, 9-12, 2-А, загальною площею 66,60 кв. м вартістю 52317,60 грн за адресою: м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 66 (а.с. 32-34)
Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:
п. 4.1 - договір оренди укладено на термін з 19.06.2019 по 31.05.2022 і вступає в дію з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі;
п. 4.2 - якщо жодна зі сторін в місячний термін після закінчення терміну дії договору не заявить про наміри його припинити, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах;
п. 5.1 - розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток №3);
п. 5.3 - встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України;
п. 5.5 - встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок;
п. 7.1.2 - орендар зобов'язаний серед іншого своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату;
п. 8.1 - повернення об'єкта орендодавцеві оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін;
п. 9.2 - за порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5 договору, орендарем сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня;
п. 10.2 - закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань, які відбулися під час дії договору;
п. 10.5 - його дія припиняється у разі, окрім іншого, розірвання договору за рішенням суду та в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством;
п. 10.6 - договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань по договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
35. На виконання договору сторони 19.06.2019 позивач передав, а відповідач прийняв у платне користування об'єкт нерухомості, що сторони склали та підписали акт приймання-передачі (а.с. 34 на звороті)
36. У додатку №3 до договору сторони визначили місячну орендну плату у розмірі 249,96 грн та 251,71 грн за червень 2019 року. (а.с. 35)
37. На виконання договору відповідач частково сплатив позивачу орендну плату у розмірі 16158,88 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.12.2025 становить 8755,49 грн, що підтверджується довідкою позивача про стан розрахунків за період з 19.06.2019 до 06.10.2025 та карткою з рахунку позивача №21111 за період з 19.06.2019 до 06.10.2025. (а.с. 36-39. 44-47)
38. 09.12.2024, 05.05.2025, 03.07.2025, 14.11.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг з орендної плати, надати документи на підтвердження страхування об'єкту відповідно до пункту 7.1.7 договору. Запропонував достроково розірвати договір оренди і передати об'єкт позивачу. (а.с. 48-50)
39. За розрахунком прокурора заборгованість відповідача з орендної плати за користування майном станом на 01.10.2025 становить 9860,01 грн, розмір пені - 817,87 грн, розмір інфляційних втрат - 1788,99 грн та розмір 3 % річних - 642,14 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання. (а.с. 51-57)
40. Відповідач на спростування обставин, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, письмових доказів не подав.
41. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
42. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
43. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.
44. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
45. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.
46. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
47. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.
48. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
49. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
50. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
51. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
52. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
53. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
54. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
55. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
56. 19.06.2019 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та ТОВ "ПАРИТЕТ 777" (орендар) уклали договір оренди об'єкта нерухомості №2120;
57. Майно належать Територіальній громаді міста Черкаси на праві власності;
58. відповідач на праві оренди користується майном;
59. у зв'язку з користуванням майном у відповідача виник обов'язок сплачувати орендну плату;
60. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача станом на 01.10.2025 становив 9860,01 грн;
61. за прострочення виконання грошового зобов'язання прокурор нарахував та просив стягнути з відповідача 817,87 грн пені, 1788,99 грн інфляційних втрат, 642,14 грн 3 % річних;
62. під час розгляду справи відповідач повністю сплатив борг з орендної плати, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
63. Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
64. Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
65. Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
66. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
67. Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
68. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (частина 1 статті 782 Цивільного кодексу України).
69. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
70. Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
71. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
72. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору оренди об'єкту нерухомості, що належить Територіальній громаді міста Черкаси.
73. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за користування майном у розмірі та строк, визначені договором.
74. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнові інтереси територіальної громади та розірвати договір за систематичну несплату орендної сплати та повернути майно територіальні громаді.
75. На підставі письмових доказів, що містяться у справі, суд встановив, що відповідач користується майном на підставі договору оренди.
76. Пі під час розгляду справи відповідач повністю сплатив борг з орендної плати, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
77. Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
78. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
79. Загальні засади (принципи), зокрема справедливість, добросовісність та розумність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
80. Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.
81. Суд враховує позицію власника майна позивача у справі, про те, що станом на час розгляду справи права позивача не порушенні у зв'язку з повним виконанням відповідачем зобов'язання за договором та сплатою під час розгляду справи боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат. Розірвання договору матиме наслідком оголошення нового конкурсу на оренду майна, що вимагатиме витрат бюджету територіальної громади.
82. Позивач вважав, що підстави для розірвання договору оренди майна та повернення майна відсутні. На переконання позивача інтереси держави також не порушено, а тому підстави для розірвання договору оренди майна та його повернення відсутні.
84. Суд враховує, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. Розірвання договору за раішенянм суду з цієї підстави можливе за умови волевиявлення наймодавця. За відсутності волевиявлення наймодавця на розірвання договору розірвання договору за рішенням суду суперечитеме свободі договору як одному з основоположних принципів цивільного права.
85.Враховуючи волевиявлення наймодавця на продовження орендних відносин, суд дійшов виснвоку про відсутність порушення права позивача, яке б підлягало судовому захисту.
86. Вимогу прокурора розірвати договір оренди №2120 від 19.06.2019 та зобов'язати відповідача повернути позивачу майно позивачу суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутності підстав для задоволення позову.
87. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
88. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
89. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
90. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
91. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
92. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
93. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
94. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
95. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
96. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
97. 07.10.2025 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради повідомив Черкаську окружну прокуратуру, що відповідач не сплачує позивачу більш ніж 19 місяців заборгованість з орендної плати. Станом на 19.06.2019 заборгованість з орендної плати становить 8755,49 грн. Департамент звертався до відповідача з вимогами сплати заборгованість, достроково розірвати договір та повернути майно. Департамент просив прокурора звернутися до суду з позовом у зв'язку з обмеженим міським бюджетом зі сплати судового збору. (а.с. 31)
98. 14.11.2025 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради лист №54-4980вих-25, у якому просив у строк до 21.11.2025 повідомити про вжиті заходи Департаментом про стягнення з ТОВ "Паритет 777" заборгованості з орендної плати за користування майном, розірвання договору та повернення об'єкту оренди. У разі не вжиття заходів повідомити прокурора про причини та чи заплановане звернення до суду з позовом. (а.с.40-42)
99. 10.12.2025 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради повідомив Черкаську окружну прокуратуру, що борг відповідача з орендної плати станом на 21.11.2025 становить 9680,01 грн. Також повідомив прокурора, що Департамент надіслав відповідачу вимоги сплати заборгованість, достроково розірвати договір та повернути майно. (а.с. 43)
100. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси Територіальної громади міста Черкаси свідчить про те, що Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення орендної плати за користування майном, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
101. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
102. Бездіяльність Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради впродовж тривалого часу не вжив заходів щодо стягнення орендної плати та не повернув її до бюджету.
103. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
104. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
Розподіл судових витрат.
105. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
106. За подання позовної заяви до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 7267,20 грн на підставі платіжної інструкції від 12.12.2025 №2892. (а.с. 10)
107. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
108. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
109. Оскільки у позові прокурору відмовлено судовий збір за подання позовної заяви суд покладає на прокурора.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ 777" відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 15.05.2026.
Суддя А.І. Гладун