8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/699/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, буд. 24)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК», в якому просить:
- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» (Україна, 62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, буд. 24, код ЄДРПОУ 39062499) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 063317 від 01.01.2019р. за спожиту електричну енергію за період з червня 2025 року по грудень 2025 року в сумі 129 579,36 грн., на п/р НОМЕР_1 в Фiлiя - ХОУ АТ “Державний ощадний банк України», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» (Україна, 62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, буд. 24, код ЄДРПОУ 39062499) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) судовий збір у сумі 2 662,40 грн. на ХОУ АТ «Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2026 позовну заяву Приватного акціонерного товариства “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (вх. № 699/26) залишено без руху. Встановлено позивачу на усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення ухвали шляхом подання до суду доказів щодо повноважень особи, яка підписала позовну заяву.
11.03.2026 через систему “Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків за вх. № 5913 разом з доказами щодо повноважень особи, яка підписала позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/699/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» про обов'язок зареєструвати свій Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав та свій Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не зареєстрував.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.03.2026 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута на адресу суду з позначкою пошти «Адресат відсутній».
Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.
Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», а АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Таким чином, правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишилися Оператори системи розподілу електричної енергії, зокрема АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (далі за текстом - АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»), оператор системи розподілу (ОСР)), яке з 01.01.2019 року виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області згідно постанови НКРЕКП від 16.11.2018 року №1446.
ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону “Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Також, згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» zbutenergo.kharkov.ua.
Позивач вказує, що дані про Споживача передані від попереднього постачальника АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
Так, ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» звернулось до Товариства з заявою щодо надання копії Договору № 063317 від 01.01.2019.
Позивач зауважує, що відповідно до п. 13.8 Договору Споживач зобов'язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні.
Разом з цим, між ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та Відповідачем було укладено та двосторонньо підписано Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 063317 від 01.01.2019р. (далі - Договір) за вказаними у Додатку до Заяви-приєднання до Договору об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», на умовах підписаної сторонами Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів.
З урахуванням зазначеного, порядок розрахунків за Договором визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів, яка є невід'ємним додатком до Договору (далі за текстом - Комерційна пропозиція).
Також слід зазначити, що згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV “Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (у редакції чинній до 19.06.2024).
У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію Боржника проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.
Умовами п. 3 Комерційної пропозиції, передбачено, що оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.
Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Як вказує позивач, згідно з переданими даними від АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (відомості з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам), Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію, зокрема:
- за червень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 24 395,04 грн. Відповідачем за червень 2025 року спожито 5 647 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 07.07.2025 року. Строк оплати рахунку до 14.07.2025 року. Рахунок не сплачено.
- за липень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 12 178,08 грн. Відповідачем за липень 2025 року спожито 2 819 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 06.08.2025 року. Строк оплати рахунку до 13.08.2025 року. Рахунок не сплачено.
- за серпень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 25 903,68 грн. Відповідачем за серпень 2025 року спожито 25 903,68 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 05.09.2025 року. Строк оплати рахунку до 12.09.2025 року. Рахунок не сплачено.
- за вересень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 10 995,52 грн. Відповідачем за вересень 2025 року спожито 2 536 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 07.10.2025 року. Строк оплати рахунку до 14.10.2025 року. Рахунок не сплачено.
- за жовтень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 18 493,92 грн. Відповідачем за жовтень 2025 року спожито 4 281 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 06.11.2025 року. Строк оплати рахунку до 13.11.2025 року. Рахунок не сплачено.
- за листопад 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 17 798,40 грн. Відповідачем за листопад 2025 року спожито 4 120 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 11.12.2025 року. Строк оплати рахунку до 18.12.2025 року. Рахунок не сплачено.
- за грудень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% - 19 854,72 грн. Відповідачем за грудень 2025 року спожито 4 596 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 14.01.2026 року. Строк оплати рахунку до 21.01.2026 року. Рахунок не сплачено.
Копії Рахунків за електричну енергію, актів приймання-передачі електричної енергії за період з червня 2025 року по грудень 2025 року, з доказами їх направлення Відповідачу, додано позивачем до позовної заяви.
Позивач також зауважує, що спожитий обсяг електричної енергії у спірному періоді також підтверджується додатками до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від “28» листопада 2018р. №19/13979 укладеного ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» з оператором ОСР АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», а саме: Додатком 10 Фактичні (звітні) обсягу купівлі електричної енергії Постачальником ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи “а» та групи “б», та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи “а» та групи “б», за період з червня 2025 року по грудень 2025 року.
Однак, за твердженнями Позивача, Відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав, а тому станом на 01.01.2026 року за Відповідачем наявна заборгованість на спожиту електричну енергію за період з червня 2025 року по грудень 2025 року у сумі 129 579,36 грн., з яких: 24 395,04 грн. за червень 2025р., 12 178,08 грн. за липень 2025р., 25 903,68 грн. за серпень 2025р., 10 955,52 грн. за вересень 2025р., 18 493,92 грн. за жовтень 2025р., 17 798,40 грн. за листопад 2025р., 19 854,72 грн. за грудень 2025р.
Акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2026 року було направлено Відповідачу засобами поштового зв'язку 11.02.2026 року.
Позивач також звертає увагу, що заборгованість Відповідача попередніх періодів визнана судовими рішеннями суду, а саме: за період лютий 2022р., липень-серпень 2022р., з жовтня 2022р. по квітень 2023р., червень-вересень 2023 року визнано рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 у справі №922/5275/23; за період з квітня 2024р. по листопад 2024р. визнано судовим наказом Господарського суду Харківської області від 27.02.2025р. у справі №922/631/25; за період з грудня 2024 року по травень 2025 року визнано рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2025р. у справі №922/2912/25.
Оскільки, наразі Відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за спожиту електричну електроенергію саме за період з червня 2025 року по грудень 2025 року складає 129 579,336 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З розрахунків позивача вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість за спожиту електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 063317 від 01.01.2019 за період з червня 2025 року по грудень 2025 року в сумі 129 579,36 грн. Строк оплати за вказаний період настав, проте доказів погашення відповідачем заборгованості в зазначеній сумі матеріали справи не містять.
Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено не здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період червень 2025 року - грудень 2025.
Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію за період з червня 2025 року по грудень 2025 року в сумі 129 579,36 грн., суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» (Україна, 62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, буд. 24, код ЄДРПОУ 39062499) на користь Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 063317 від 01.01.2019р. за спожиту електричну енергію за період з червня 2025 року по грудень 2025 року в сумі 129 579,36 грн. на п/р НОМЕР_1 в Фiлiя - ХОУ АТ “Державний ощадний банк України», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328; витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн. на ХОУ АТ «Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЖИЛСЕРВІС-МЖК» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, вул. Кірова, буд. 24, код ЄДРПОУ 39062499).
Повне рішення складено "15" травня 2026 р.
СуддяВ.В. Усата
справа № 922/699/26