8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2590/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок, 11, ідентифікаційний код особи 31557119)
до Дочірнього підприємства "Союз - ЖКХ" ВАТ "Монтажно-технологічне управління "Союз" (61142, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Тимурівців, будинок, 33, ідентифікаційний код особи 31616949)
про стягнення 742 870,06 грн
за участю представників:
позивача - Підгорний Б.Б.
відповідача - не з'явився
До Господарського суду Харківської області звернулося Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" з позовом до Дочірнього підприємства "Союз - ЖКХ" ВАТ "Монтажно-технологічне управління "Союз" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 3277 від 01.08.2002 по оплаті теплової енергії в сумі 376 362,07 грн за період: жовтень 2015 - листопад 2021; заборгованості за невиконання зобов'язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 364 171,81 грн за період: грудень 2021 - квітень 2023; заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 225,68 грн за період: грудень 2021 - вересень 2023; заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 2 110,50 грн за період: липень 2022 - вересень 2023. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8 914,44 грн позивач просить покласти на відповідача. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що позивач здійснив постачання теплової енергії у приміщення відповідача, яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 33.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2590/25; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та почати у справі № 922/2590/25 підготовче провадження. Витребувано у КП «Харківське міське бюро інвентаризації» (місцезнаходження: майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003 (E-mail: dr_bti@city.kharkiv.ua), код ЄДРПОУ 03355057): копію інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 33; іншу інформацію та документи, які стосуються права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 33, яка мається станом на 01.01.2013 або на більший період.
Протокольною ухвалою від 22.09.2025 на підставі ч.2 ст.202 ГПК України відкладено розгляд справи по суті на 06.10.2025 о 10:00.
Розпорядженням керівника апарату суду №197/2025 від 24.09.2025, у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Лавровой Л.С. на підставі Рішення Вищої Ради Правосуддя №1991/0/15-25 від 23.09.2025 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Харківської області", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 для розгляду справи №922/2590/25 призначено суддю Жельне С.Ч.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.09.2025 суддею Жельне С.Ч. справу № 922/2590/25 прийнято до свого провадження, підготовче засідання призначено на 22.10.2025 об 11:45 год.
У підготовчому засіданні 22.10.2025 у справі № 922/2590/25 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 19 листопада 2025 року о 12:50 год.
У підготовчому засіданні 19.11.2025 у справі № 922/2590/25 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 17 грудня 2025 року о 10:30 год.
Розпорядженням керівника апарату суду № 295/2025 від 23.12.2025, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , якого призначено на посаду судді Східного апеляційного господарського суду згідно Указу Президента України № 932/2025 від 13.12.2025, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 для розгляду справи № 922/2590/25 призначено суддю Шатернікова М.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2025 суддею Шатерніковим М.І. справу № 922/2590/25 прийнято до свого провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2026 об 12:00 год.
Однак, через відсутність електроенергії у період з 11:58 до 12:30 22.01.2026, проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференцзв'язку тимчасово було не можливе, що підтверджується актом відсутності електроенергії Господарського суду Харківської області № 02 від 22.01.2026 року, у зв'язку з чим, в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України, було вирішено відкласти проведення підготовчого засідання у справі № 922/2590/25 на 12 лютого 2026 року о 12:00, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 22.01.2026 року.
У підготовчому засіданні 12.02.2026 у справі постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 26.03.2026 в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 12 березня 2026 року о 10:00 год.
У підготовчому засіданні 12.03.2026 р. постановлено: протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника позивача (вх. 5858) про відкладення розгляду справи, яке заявлено з посиланням на неможливість присутності представника КП "Харківські теплові мережі" у підготовчому засіданні 13.03.2026, оскільки явка останнього не була визнання обов'язковою та заявником не наведені підстави, які перешкоджають розгляду справи; протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 02 квітня 2026 року о 12:00.
У судовому засіданні 02.04.2026 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 23.04.2026 р. о 13:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
У судовому засіданні 23.04.2026 після стадії судових дебатів, суд, керуючись ст. 219, 234 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та постановив про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення у справі № 922/2590/25, визначивши дату судового засідання 30 квітня 2026 року о 13:45 год.
Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2026 підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі № 922/2590/25 направлялись судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, вказані ухвали повертались на адресу суду з довідками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом враховано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушеyня норм процесуального права саме зі сторони суду.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
01.08.2002 між КП "Харківські теплові мережі" (позивач) та ДП "Союз ЖКХ» ВАТ "МТУ "Союз" (відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 3277 (далі - Договір-1), відповідно до якого позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором-1.
Відповідно до розділу 10. Договору-1, він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2002.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Згідно п. 6.2. договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць.
У відповідності до п. 6.5. Договору-1, кількість фактично спожитої теплової енергії визначає згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання відповідача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
Як вказує позивач, ним здійснено постачання теплової енергії у приміщення відповідача, яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 33.
Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів, та відключення наприкінці опалюваних сезонів.
Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку Відповідача (17500-33) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором-1 в сумі 376 362,07 грн., яка утворилася за період: жовтень 2015 - листопад 2021.
Як вказує позивач, відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Даний договір укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає, що оскільки, нежитлові приміщення по вул. Владислава Зубенка, 33 у м. Харкові, розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до положень пункту 51 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
За твердженнями позивача, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 р - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору-2). Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваних сезонів.
Відповідно до п. 5 Договору-2 виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Як вказує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 (по особовому рахунку Відповідача 17501-33) за спожиту теплову енергію на потреби опалення складає 364 171,81грн, яка утворилася за період: грудень 2021 - квітень 2023.
Відповідно до п. 32 Договору-2 плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Заборгованість по абонентській платі за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 225,68 грн, яка утворилася за період: жовтень 2023 - червень 2025.
Позивач вказує, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які останнім оплачені не були.
Одночасно позивач, посилаючись на норми ч.1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та факт набрання чинності з 01.07.2022 публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022, наполягає, що відповідачу надавались послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липень 2022 - вересень 2023.
Відповідно до п. 4 Договору-3, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Згідно п. 5 Договору-3, виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Відповідно до п. 6 Договору-3, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Згідно п. 13 Договору-3, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Позивач зазначає, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду, однак оплачені відповідачем не були. За розрахунком позивача, станом на липень 2025 заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 2 110,50 грн., яка утворилася за липень 2022 - вересень 2023.
Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі в сумі 742870,06 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За змістом ст. 20 цього ж закону, до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача пава власності на приміщення по вул. Владислава Зубенка, 33 у м. Харкові та, відповідно, отримання останнім наданих позивачем послуг у приміщення за вказаною адресою.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, позивачем не доведено наявності будь-яких речових прав (в т.ч. права користування) відповідача щодо спірних приміщень, за період нарахування заборгованості. Більш того, позивачем взагалі не вказано які саме приміщення належать відповідачу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач є споживачем теплової енергії що є предметом цього позову, не доведено, що відповідач має обов'язок оплачувати теплову енергію, що поставлялася позивачем у спірні нежитлові приміщення за визначені позивачем періоди, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 742870,06 грн заборгованості слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" до Дочірнього підприємства "Союз - ЖКХ" ВАТ "Монтажно-технологічне управління "Союз" про стягнення 742 870,06 грн - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "11" травня 2026 р.
СуддяМ.І. Шатерніков