вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
06 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/48/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Василишин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС", 02232, м.Київ, вул.Закревського, буд.16, код ЄДРПОУ 37141112
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС", 46002, м.Тернопіль, проспект Бандери Степана, 3, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, код ЄДРПОУ 42765623
про: стягнення суми грошових коштів у розмірі 116 149 гривень 71 копійка, з яких: 79 807,68 грн - сума основного боргу; 10 657,15 грн - сума пені за прострочення строку виконання зобов'язання за Договором; 13 474,30 грн - сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання; 12 210,58 грн - втрати від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, та стягнути судові витрати.
За участі представників:
-позивача: Спиридонов Олег Володимирович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія МК №001709, довіреність у порядку передоручення від 28.02.2024;
-відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" про стягнення з грошових коштів у розмірі 116 149, 71 грн, з яких: 79 807,68 грн - сума основного боргу; 10 657,15 грн - сума пені за прострочення строку виконання зобов'язання за Договором; 13 474,30 грн - сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання; 12 210,58 грн - втрати від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором та судові витрати.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором №19365-08/2021 від 02.11.2021, згідно з предметом якого Заявник, як Постачальник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини тощо (надалі по тексту - Товар), а Боржник, як Покупець, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти Товар і послуги та здійснити їх оплату. Відповідач в обумовлений договором строк зобов'язання не виконав, оплату у повному обсязі за товар не здійснив, що стало підставою звернення позивача із даним позовом до суду.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
Заперечення позивача.
Від позивача до матеріалів справи відповідь на відзив не поступала.
Рух справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 справу №921/48/26 передано на розгляд судді Хомі С.О.
Ухвалою від 05.02.2026 прийнято позовну заяву № 28/01/2026-1ПЗ документ сформований в системі "Електронний суд" 29.01.2026 (вх. №54 від 29.01.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" до розгляду та відкрито провадження у справі №921/48/26 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04.03.2026 на 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 04.03.2026 відкладено підготовче засідання на 01.04.2026.
Ухвалою від 01.04.2026 у зв'язку із оголошенням на території Тернопільської області повітряної тривоги з ініціативи суду продовжено строк проведення підготовчого провадження в порядку ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України на 30 днів до 07 травня 2026 року (включно) та відкладено підготовче засідання на 22.04.2026 на 10 год. 30хв.
Ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.2026 на 09 год. 30хв.
Явка сторін.
Представник позивача в судове засідання з'явився, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Відповідачу ухвала від 05.02.2026 про відкриття провадження у справі № 921/48/26 була надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, на його адресу 46002, м.Тернопіль, проспект Бандери Степана, 3, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (згідно Витягу від 30.01.2026 на запит Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) від 30.01.2026), проте відповідачем не отримана, поштовий конверт повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці: "адресат відсутній".
Ухвали від 04.03.2026 та від 01.04.2026 про відкладення підготовчого засідання направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак також повернуті на адресу суду з поштовими конвертами з відміткою пошти в довідці: "адресат відсутній".
Ухвала від 22.04.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернута на адресу суду з поштовим конвертом з відміткою пошти в довідці: "адресат відсутній".
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформація про іншу адресу відповідача у суду відсутня.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, слід вважати, що відповідач повідомлявся належним чином про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань.
Жодні заяви та клопотання не поступили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Процесуальні дії суду.
Судом 06.05.2026 оголошувалося скорочене рішення ( вступна та резолютивна частини).
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.
02 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАК-АВТОТРАНС» (надалі по тексту - Покупець,) був укладений договір за № 19365-08/2021 (надалі - Договір), згідно з предметом якого Постачальник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцю визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини тощо (надалі по тексту - Товар), а Покупець, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти Товар і послуги та здійснити їх оплату (пункт 1.1. Договору).
За умовами пунктів 1.2. та 1.4. Договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару. Загальна сума договору складається із вартості переданого Товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного Договору.
Поставка Товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах пункту 2.3. Договору: 2.3.1. EXW (франко завод; назва місця: склад Постачальника (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року) - Товар переходить у власність Покупця з моменту передачі товару Покупцю на складі постачальника. Доказом передачі Товару Постачальником у власність Покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна; 2.3.2. FCA (франко-перевізник) (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року) Товар переходить у власність покупця з моменту передачі Товара у розпорядження перевізника на складі Постачальника. Вибір перевізника здійснюється Покупцем на власний розсуд. З моменту передачі Товару перевізнику обов'язки Постачальника перед Покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення Товару переходять до Покупця. Доказом передачі Товару Перевізнику є належним чином оформлених товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі Постачальником Товару Покупцю.
Згідно з пунктом 2.4., 2.5. Договору, погодження Сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного Договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника, у тому числі Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
За домовленістю Сторін датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника. При цьому печатка Покупця може не використовуватися, якщо факт невикористання печатки в господарській діяльності підтверджений установчими документами Покупця (пункт 2.6. Договору).
Розділом 3 Договору Сторони визначили порядок розрахунків. Так, за домовленістю Сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. Договору).
У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. Договору).
Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. Договору).
Оплата наданих послуг за цим договором здійснюється на підставі рахунку на оплату який надається Покупцю разом з Актом виконаних робіт. Підписання Покупцем або уповноваженої ним особи на прийняття послуг Акту виконаних робіт є належним підтвердженням отримання ним рахунку на оплату наданих послуг (пункт 3.5. Договору).
Оплата Товару і наданих послуг здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику. При здійснені оплати покупець, крім обов'язкових реквізитів, повинен зазначати в документах на оплату номер та дату договору, а також номер та дату рахунку-фактури, за яким здійснюється оплата (пункт 3.6. Договору).
Зобов'язання Покупця за цим Договором щодо оплати поставленого Товару та наданих послуг вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.7. Договору).
Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця Постачальник має право припинити подальші відвантаження Товару Покупцю до отримання повної оплати за відвантажені Товари та надані послуги, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.8. Договору).
За умовами пункту 4.3. Договору Покупець зобов'язаний прийняти Товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного Договору.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
Згідно з пунктами 8.2. та 8.4. Договору Сторони домовились, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року з можливістю його пролонгації, оскільки якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, Договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком. Договір скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох Сторін.
На виконання зобов'язань за Договором позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 79 807,68 грн на умовах відстрочення платежу, що підтверджується видатковими накладними від 19.08.2024 №SI0004840555 на суму 316,26грн від 19.08.2024 № SI0004840556 на суму 316,36грн, від 20.08.2024 №SI0004843351 на суму 18 085,02грн, від 20.08.2024 №SI0004843362 на суму 2 392,02грн, від 22.08.2024 № SI0004847562 на суму 1395,60грн, від 22.08.2024 №SI0004848248 на суму 14 583,12грн, від 27.08.2024 №SI0004856701 на суму 27 095,88грн, від 27.08.2024 №SI0004856809 на суму 6030,42грн, від 29.08.2024 №SI0004859888 на суму 7 085,52грн та від 29.08.2024 №SI0004860106 на суму 2507,58грн, які підписані представниками сторін без зауважень, шляхом накладення електронного підпису та електронних печаток.
Згідно видаткових накладних, строк оплати товару встановлений до 29.08.2024 за ВН №№ SI0004840555, SI0004840556 від 19.08.2024; до 30.08.2024 за ВН №№ SI0004843351, SI0004843362 від 20.08.2024; до 01.09.2024 за ВН №№ SI0004847562, SI0004848248 від 22.08.2024 та до 06.09.2024 за ВН № № SI0004859888, SI0004860106 від 29.08.2024. Разом з названими вище видатковими накладними Відповідачу були вручені рахунки на оплату отриманого Товару від 19.08.2024 №№ S0009283415, S0009283388; від 20.08.2024 №№ S0009287916; S0009287973, S0009289688; від 22.08.2024 № S0009295423; від 26.08.2024 № S0009303004; від 27.08.2024 №№ S0009308399; від 29.08.2024 №№ S0009313570 та S0009314009.
Відповідач своїх зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару не виконав, що стало підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" з позовом до суду про стягнення 79 807,68 грн - сума основного боргу; 10 657,15 грн - сума пені за прострочення строку виконання зобов'язання за Договором; 13 474,30 грн - сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання; 12 210,58 грн - втрати від інфляції.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України) (надалі - ГПК України).
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання за договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 ЦК України).
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч.1 ст. 694 ЦК України).
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору №19365-08/2021 від 02.11.2021позивач виставив відповідачу товар на загальну суму 79 807,68 грн на умовах відстрочення платежу, що підтверджується видатковими накладними від 19.08.2024 №SI0004840555 на суму 316,26грн від 19.08.2024 № SI0004840556 на суму 316,36грн, від 20.08.2024 №SI0004843351 на суму 18 085,02грн, від 20.08.2024 №SI0004843362 на суму 2 392,02грн, від 22.08.2024 № SI0004847562 на суму 1395,60грн, від 22.08.2024 №SI0004848248 на суму 14 583,12грн, від 27.08.2024 №SI0004856701 на суму 27 095,88грн, від 27.08.2024 №SI0004856809 на суму 6030,42грн, від 29.08.2024 №SI0004859888 на суму 7 085,52грн та від 29.08.2024 №SI0004860106 на суму 2507,58 грн.
Згідно видаткових накладних, строк оплати товару встановлений до 29.08.2024 за ВН №№ SI0004840555, SI0004840556 від 19.08.2024; до 30.08.2024 за ВН №№ SI0004843351, SI0004843362 від 20.08.2024; до 01.09.2024 за ВН №№ SI0004847562, SI0004848248 від 22.08.2024 та до 06.09.2024 за ВН № № SI0004859888, SI0004860106 від 29.08.2024. Разом з названими вище видатковими накладними Відповідачу були вручені рахунки на оплату отриманого Товару від 19.08.2024 №№ S0009283415, S0009283388; від 20.08.2024 №№ S0009287916; S0009287973, S0009289688; від 22.08.2024 № S0009295423; від 26.08.2024 № S0009303004; від 27.08.2024 №№ S0009308399; від 29.08.2024 №№ S0009313570 та S0009314009.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного, та зважаючи на відсутність доказів оплати відповідачем отриманого товару на суму 79 807,68 грн, позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 79 807,68 грн підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
У п. 5.3 Договору Сторони домовилися, що у разі прострочення грошового зобов'язання винна Сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК , а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 (дванадцять) відсотків річних від простроченої суми.
Позивач здійснив нарахування на суму боргу 12 210,58 грн - втрат від інфляції за період з вересня 2024 по грудень 2025 та 13 474,30грн - 12% річних за період з 30.08.2024 по 28.01.2026.
Здійснивши перерахунок нарахованих втрат від інфляційних процесів, сума таких втрат від інфляції за період прострочення з вересня 2024 року по грудень 2025 року становить 12 180,45 грн ( розрахунок суду додається до матеріалів справи).
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 12 180,45 грн грн втрат від інфляційних процесів.
Також здійснивши перерахунок 12 процентів річних, сума 12 процентів річних за вказаний період з 30.08.2024 по 28.01.2026 становить 13 415,46 грн ( розрахунок суду додається до матеріалів справи).
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 13 415,46 грн дванадцять процентів річних.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 30,13грн втрат від інфляції та 58,84грн - 12 відсотків річних то такі задоволенню не підлягають, так як заявлені безпідставно.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 5.2. Договору за порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.
Позивач відповідно до умов п.5.2 Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 10 657,15грн - за період з 30.08.2024 по 08.03.2025.
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов до висновку, що пеня за прострочення виконання зобов'язання відповідачем за період з 30.08.2024 по 08.03.2025 становить 10 639,66 грн ( розрахунок суду додається до матеріалів справи).
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 10 639,66 грн пені.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 17,49 грн пені то такі задоволенню не підлягають, так як заявлені безпідставно.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмір 2662,40грн згідно платіжної інструкції № 874 від 28.01.2026.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 2659,96грн на користь позивача.
Витрати на правову допомогу.
Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення судових витрат. В своїй позовній заяві зазначено про те, що у зв'язку з розглядом справи позивач планує понести витрати в зв'язку із розглядом справи, зокрема: 10 500 грн - фактично понесені витрати та 5 500,00грн - очікується понести витрат.
На підтвердження понесення таких витрат позивач надав до позовної заяви:
- Договір № 27/-1/2026-1ПД про надання правової (правничої) допомоги від 27.01.2026, який укладений між адвокатом - Спиридоновим Олегом Володимировичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС", (Клієнт), згідно п.1.1. якого Адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати необхідну правову допомогу Клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарських судах всіх інстанцій у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" ( код ЄДРОПУ: 42765623, місцезнаходження проспект Бандери Степана, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46002) щодо стягнення з останнього на користь Клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання такої првововї допомоги;
- Додаткову угоду до укладеного Договору № 27/-1/2026-1ПД про надання правової (правничої) допомоги від 27.01.2026, відповідно до якої Сторони домовилися, що розмір винагороди за надання послуг за основним договором становить:
1.1. за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави та проведення позовної роботи в інтересах Клієнта судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви - 10 500 (десять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок (згідно опису наданих послуг, що додається);
1.2 за представництво Клієнта та ведення справи у Господарському суді Тернопільської області в процесуальному статусі позивача, в тому числі у судових засіданнях - 3 500 ( три тисячі п'ятсот) гривень 00копійок за 1 годину витраченого часу Адвоката;
- опис наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 27/-1/2026-1ПД від 27.01.2026, на суму 10 500,00 грн.;
- платіжна інструкція №873 від 28.01.2026 про перерахування позивачем коштів адвокату Спиридонову О.В. на суму 10 500,00 грн.
Доказів на понесення витрат в зв'язку із розглядом справи, які позивач очікував понести в розмірі 5 500,00грн суду не надано.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Верховний суд в своїй додатковій постанові від 21.01.2020 у справі 904/1038/19 зазначив про те, що аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04).
За приписами статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому цим Законом. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами (ст.6 Закону).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази понесення позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката Спиридонова О.В., який, представляв інтереси позивача під час розгляду справи, умови договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, платіжної інструкції про сплату витрат, матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 10 490,38 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Застереження.
Судом при оголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частин рішення) допущено арифметичну помилку при обрахуванні загальної суми присудженої до стягнення пені, 12 відсотків річних, відповідно суми судового збору, та витрати на правничу допомогу, а саме зазначено, стягнути з відповідача, зокрема:
- 10 554 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 73 коп. - пені;
- 13 308 (тринадцять тисяч триста вісім) грн 02 коп. - 12% річних;
- 2 655 (дві шістсот п'ятдесят п'ять) грн 63 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
- 10 472 (десять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 99 коп. - витрат на професійну правничу допомогу,
тоді як вірним є наступні розрахунки:
- 10 639 (десять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн 66 коп. - пені;
- 13 415 (тринадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 46 коп. - 12% річних;
- 2 659 (дві шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 96 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
- 10 490 (десять тисяч чотириста дев'яносто) грн 38 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 7 ст. 233 ГПК України виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд робить застереження про виправлення в резолютивній частині рішення арифметичної помилки, а саме замість:
- 10 554 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 73 коп. - пені;
- 13 308 (тринадцять тисяч триста вісім) грн 02 коп. - 12% річних;
- 2 655 (дві шістсот п'ятдесят п'ять) грн 63 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
- 10 472 (десять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 99 коп. - витрат на професійну правничу допомогу,
вважати вірним:
- 10 639 (десять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн 66 коп. - пені;
- 13 415 (тринадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 46 коп. - 12% річних;
- 2 659 (дві шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 96 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
- 10 490 (десять тисяч чотириста дев'яносто) грн 38 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС", 46002, м.Тернопіль, проспект Бандери Степана, 3, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, код ЄДРПОУ 42765623 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС", 02232, м.Київ, вул.Закревського, буд.16, код ЄДРПОУ 37141112:
- 79 807 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сім) грн 68 коп. - сума основного боргу;
- 10 639 (десять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн 66 коп. - пені;
- 13 415 (тринадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 46 коп. - 12% річних;
- 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн 45 коп. - втрати від інфляції;
- 2 659 (дві шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 96 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
- 10 490 (десять тисяч чотириста дев'яносто) грн 38 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову - відмовити.
5. Копію рішення надіслати:
-позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС" - до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС;
-відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" (46002, м.Тернопіль, проспект Бандери Степана, 3, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, код ЄДРПОУ 42765623) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС", 02232, м.Київ, вул.Закревського, буд.16, код ЄДРПОУ 37141112
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС", 46002, м.Тернопіль, проспект Бандери Степана, 3, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, код ЄДРПОУ 42765623.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано: 15 травня 2026 року.
Суддя С.О. Хома