65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про скасування судового наказу
"15" травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1460/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) за вх. ГСОО № 16892/26 та № 2-965/26 від 15.05.2026 про скасування судового наказу у справі № 916/1460/26
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, 35, м. Запоріжжя, 69011 )
до боржника: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 180437,52 грн,
20.04.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) заборгованості за спожиту боржником електричну енергію на підставі договору про закупівлю товару для забезпечення потреб безпеки і оборони від 12.12.2025 № 234 за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 у розмірі 179787,33 грн, а також нарахованих заявником 3% річних за період з 21.01.2026 по 05.03.2026 у розмірі 650,19 грн.
24.04.2026 Господарським судом Одеської області був виданий відповідний судовий наказ про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, 35, м. Запоріжжя, 69011, код ЄДРПОУ 42093239) боргу в сумі 179787 грн 33 коп, 3% річних в сумі 650 грн 19 коп та судового збору в сумі 266 грн 24 коп.
12.05.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) надійшла заява про скасування виданого Господарським судом Одеської області судового наказу від 24.04.2026 у справі № 916/1460/26. Вказана заява була повернута заявнику ухвалою суду від 14.05.2026 з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання відповідної заяви.
15.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) повторно звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу від 24.04.2026 у справі № 916/1460/26, посилаючись на власну незгоду з вимогами стягувача. Також, боржником подано суду клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення із заявою про скасування судового наказу, яке мотивоване наступним: боржник первісно звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу у межах встановленого ГПК України строку та без зволікань, після її повернення судом, усунуто виявлені недоліки; особливості діяльності військової частини в умовах воєнного стану впливають на строки опрацювання процесуальних документів, які потребують, зокрема, внутрішнього погодження, отримання резолюцій командування, проведення платежів через органи Державної казначейської служби тощо.
Так, ч. 1 статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з наявної у справі довідки про доставку електронного документу за вих. № 916/1460/26/29187/26 від 27.04.2026, копія судового наказу у цій справі була доставлена до електронного кабінету Національної гвардії України (м. Ізмаїл) 24.04.2026 (п'ятницю) о 19:14, а тому, з урахуванням вищевказаних положень ст. 242 ГПК України, вважається врученою боржнику 27.04.2026, відповідно, заяву про скасування судового наказу боржник мав подати у строк до 12.05.2026 включно.
Так, боржник звернувся до суду із відповідною заявою 12.05.2026, проте не подав суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі, що стало підставою для повернення заяви без розгляду шляхом постановлення судом ухвали від 14.05.2026, яка доставлена до електронного кабінету боржника 14.05.2026 о 19:58 (довідка про доставку електронного кабінету за вих. № 916/1460/26/34254/26 від 15.05.2026).
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, виходячи зі змісту статті 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання заяви з пропуском строку встановленого для її подання. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене “право на суд» разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі “Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі “Станєв проти Болгарії», заява № 36760/06, пункт 230).
Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
Отже, вирішуючи питання щодо можливості поновлення боржнику пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та визнання причин пропуску поважними суд враховує пояснення боржника, зокрема, щодо особливостей діяльності останнього в умовах воєнного стану. Також суд враховує, що первісно боржник звернувся до суду з відповідною заявою в межах встановленого законом строку, а недоліки первісної заяви усунув у день отримання ухвали суду про повернення заяви без розгляду.
Також суд наголошує, що суть наказаного провадження полягає у видачі судового наказу за вимогами, які не заперчується боржником. В іншому випадку, такі вимоги мають розглядатися у позовному провадженні, з метою надання сторонам доступу до правосуддя і дотримання основних засадах судочинства, в тому числі змагальності судового процесу.
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що боржник не визнає вимог стягувача, суд, з метою забезпечення боржнику доступу до правосуддя та враховуючи, що стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження, вважає необхідним поновити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) пропущений процесуальний строк для подачі заяви про скасування судового наказу від 24.04.2026 у справі № 916/1460/26, задовольнити заяву боржника та скасувати виданий Господарським судом Одеської області вищевказаний судовий наказ.
Керуючись ст. 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) пропущений процесуальний строк для подачі заяви про скасування судового наказу від 24.04.2026 у справі № 916/1460/26.
2. Заяву Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) за вх. ГСОО № 2-965/26 від 15.05.2026 про скасування судового наказу у справі № 916/1460/26 - задовольнити.
3. Скасувати судовий наказ Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 у справі № 916/1460/26 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, 35, м. Запоріжжя, 69011, код ЄДРПОУ 42093239) боргу в сумі 179787 грн 33 коп, 3% річних в сумі 650 грн 19 коп та судового збору в сумі 266 грн 24 коп.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили 15.05.2026 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Бездоля