вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" квітня 2026 р., м. Київ Справа № 911/2792/25
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши заяву Державної судової адміністрації України
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
у справі №911/2792/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Людмили Григорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Васильківської міської ради (08601, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Покровська, будинок 4, код ЄДРПОУ 34627780)
про визнання договору недійсним,
за участі представників:
позивача та відповідача: не з'явились,
У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/2792/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Ніколаєвої Людмили Григорівни до Васильківської міської ради про визнання договору недійсним.
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2025 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 27 жовтня 2009 року між Шевченківською сільською радою Васильківського району Київської області (код 04359459) та Фізичною особою-підприємцем Ніколаєвою Людмилою Григорівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) та посвідчений Соломатіною О.П. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за №1620 та стягнуто з Васильківської міської ради (08601, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Покровська, будинок 4, код ЄДРПОУ 34627780) в дохід до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028 грн.
21.01.2026 на виконання означеного рішення суду був виданий відповідний наказ.
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 09.04.2025 надійшла заява Державної судової адміністрації України №10-7420/26 від 03.04.2026 з посиланням на ст. 331 ГПК України, у якій представник ДСА України Павло Богуш просив змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 на виконання якого було видано наказ Господарського суду Київської області в справі №911/2792/25 від 21.01.2026, а саме просив стягнути з Виконавчого комітету Васильківської міської ради (08601, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Покровська, будинок 4, код ЄДРПОУ 04054857) з відкритих у Казначействі рахунків Виконавчого комітету Васильківської міської ради на користь держави судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З огляду на це, ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2026 призначено засідання з розгляду означеної заяви на 20.04.2026 на 14:45. У судове засідання представники сторін не з'явились, хоча належним чином були повідомлені. Представник заявника у прохальній частині поданої ним заяви просив розглядати останню без його участі. Причини неявки відповідача суду невідомі, хоча останній був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 09.04.2026.
Судом задоволено заяву Державної судової адміністрації Украни щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення з огляду на наступне:
В обґрунтування поданої заяви представник ДСА України послався на те, що ДСА України, відповідно до наданих їй повноважень, пред'явила виданий 21.01.2026 наказ у справі 911/2792/25 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області. Проте виконавчий документ був повернутий органом Казначейства на адресу ДСА України листом від 19.02.2026 №04-06-06/1029, у зв'язку з тим, що в управлінні Казначейства відсутні відкриті рахунки боржника - Васильківської міської ради.
Розглянувши доводи заявника, суд зазначає, що через відсутність у відповідача статусу розпорядника бюджетними коштами, та, як наслідок, відсутність розрахункових рахунків у відповідних Управліннях державної казначейської служби України існує обставина неможливості виконання рішення суду про стягнення грошових коштів.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, принцип обов'язковості судового рішення.
Згідно частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно положень статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі “Фуклев проти України», заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Статтею 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1 ст.3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно Бюджетного Кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.
Згідно з п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно з п.9 Порядку Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
За змістом ст. ст. 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду (ст. 1 Бюджетного кодексу України). Водночас, ст. 22 цього Кодексу до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників. Також визначено, що у разі коли згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (ч. 3 ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
За змістом ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено повноваження сільського, селищного, міського голови. Зокрема, сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Таким чином, суд констатує, що Виконавчий комітет Васильківської міської ради, який відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 є органом, створеним його радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, має відкритий рахунок у органах Казначейства а відтак наділений повноваженнями своєї ради - Васильківської міської ради, як розпорядник бюджетних коштів.
При цьому, здійснюючи контроль за виконанням судового рішення суд зазначає, що як вбачається з досліджених судом обставин та законодавства, голова міської ради, який є керівником виконавчого органу ради, має усі повноваження та зобов'язаний виконати судове рішення про стягнення з ради, як боржника, грошових коштів за наказом, що виданий стягувачу у цій справі, проте доказів виконання такого обов'язку суду не надано.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Відтак, оскільки відповідач, як боржник, не виконав в добровільному порядку рішення суду, оскільки не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу України, при цьому не будучи зареєстрованим в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, суд приходить до висновку, що дані обставини, ускладнюють виконання рішення суду.
З огляду на ці обставини суд задовольняє заяву Державної судової адміністрації України №10-7420/26 від 03.04.2026 щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме заміни боржника - Васильківської міської ради на Виконавчий комітет Васильківської міської ради.
Керуючись ст. ст. 234,331 ГПК України, суд
1. Заяву Державної судової адміністрації України №10-7420/26 від 03.04.2026 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 28 жовтня 2025 року, за яким було видано наказ Господарського суду Київської області у справі № 911/2792/25 від 21 січня 2026 року задовольнити.
2. Змінити боржника за наказом Господарського суду Київської області від 01 січня 2026, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 28 жовтня 2025 року у справі № 911/2792/25, яке набрало законної сили 03.12.2025 щодо стягнення з Васильківської міської ради (08601, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Покровська, будинок 4, код ЄДРПОУ 34627780) в дохід до Державного бюджету України судового збору в розмірі 3028 грн., а саме:
замінити сторону боржника - Васильківську міську раду (08601, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Покровська, будинок 4, код ЄДРПОУ 34627780) на Виконавчий комітет Васильківської міської ради (08601, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Покровська, будинок 4, код ЄДРПОУ 04054857).
3. Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду Київської області від 21.01.2026 у справі №911/2792/25.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 14.05.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз