ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про визнання заяви про відвід необґрунтованою
м. Київ
15.05.2026Справа № 910/2363/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко-Легких Г.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26
За позовом ОСОБА_1
До Антимонопольного комітету України
Про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Без виклику представників сторін
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України в якому просить суд:
- Визнати незаконним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Першого заступника Голови Комітету - державного уповноваженого Ольги Музиченко від 11 лютого 2026 року № 145- 26.13/02-1701е про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2025 № 1 (вх. в АМКУ № 14-01/254-АМ від 19.12.2025);
- Зобов'язати Антимонопольний комітет України повторно вирішити питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2025 № 1 (вх. в АМКУ № 14-01/254-АМ від 19.12.2025) відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано п'ять днів на усунення недоліків позовної заяви, зазначені в ухвалі суду.
В зв'язку з усуненням 18.03.2026 позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 26.03.2026 року було відкрито провадження у справі, з огляду на норми статей 12, 247 та зважаючи на категорію спору про захист економічної конкуренції призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання у справі на 12.05.2026 року. У задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судом відмовлено з підстав, визначених в ухвалі.
Судом також було встановлено, що обидві сторони у справі мають зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", ухвала була вручена шляхом доставлення ухвали в кабінети ЕС позивача та відповідача 27.03.2026 року, тобто за 45 днів до призначеного підготовчого засідання
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 26.03.2026 року було також встановлено строки відповідачу на подачу заяв по суті справи - відзиву, заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк на подачу відповіді на відзив (пункти 4, 5 ухвали), в пункті 11 ухвали суд зазначив про наявну технічна можливість суду проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та рекомендував сторонам брати участь в судових засіданнях саме в режимі відеоконференції
поза межами приміщення суду та роз'яснив в підпунктах пункту 11 порядок участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
27.03.2025 року від позивача надійшла заява про участь в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів в судовому засіданні, призначеному на 12.05.2026 року та таке клопотання було розглянуто та задоволено протокольною ухвалою суду від 12.05.2026 року, про що здійснено запис в протоколі судового засідання.
14.04.2026 (в межах встановленого судом строку) засобами поштового зв'язку від відповідача було подано відзив на позовну заяву з додатками з доказами направлення такого відзиву засобами через відділення Укрпошти на адресу позивача у справі (вул. Тарасівська, 28-б місто Львів, 79017).
15.04.2026 року від позивача надійшло клопотання про те, що відповідачем порушено частину 7 статті 42 ГПК України, а саме не надіслано відзив з додатками позивача в його електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", а працівниками апарату Господарського суду міста Кивєа не відскановано 2, 3 та 4 сторінки відзиву та просив суд у складі головуючого судді звернути увагу керівника апарату на факт неналежного виконання обов'язків посадовими особами апарату суду та зобов'язати відсканувати відзив до матеріалів електронної справи у повному обсязі.
З 15.04.2026 року по 12.05.2026 року позивачем заяв по суті справи, зокрема відповіді на відзив, у встановлений судом строк, не подавалось.
В день підготовчого судового засідання, призначеного на 12.06.2026 року о 13: 45, яке розпочалося о 15:18, в зв'язку з завантаженістю розгляду суду іншими справами, розгляд яких розпочався об 11:00 та необхідністю дослідження матеріалів попередніх справ, обсяг яких сягав від одного до семи томів, позивачем після здійснення телефонного дзвінку секретарем судового засідання із запрошенням до відеоконференції в підсистемі "Електронний суд", позивачем було подано клопотання про неможливість взяти участь в судовому засіданні 12.05.2026 року, оскільки, на думку позивача, судом не було винесено ухвали про задоволення його заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та не було його повідомлено належним чином, а також за твердженням позивача з посиланням на слова третіх осіб, позивач стверджує, що судом було порушено черговість розгляду справ, що позбавило його права та можливості взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 13:45, яке розпочалося у 15:18, про що він повідомив секретаря судового засідання телефоном при запрошенні його взяти участь у відеоконференції.
В підготовче судове засідання 12.05.2026 року прибув представник відповідача у справі, представник позивача не прибув, хоча судом було проведено відеоконференцію, яка розпочалася о 15:18:58, однак позивач до слухання справи не доєднався.
Судом було перевірено виконання відповідачем обов'язку надсилання відзиву на позовну заяву позивачеві та встановлено виконання такого обов'язку засобами поштового зв'язку, оскільки позивач не є особою, яка зобов'язана реєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", а отже відповідач подав відзив у паперовій формі (що є його правом) та виконав обов'язок надсилання відзиву з додатками позивачеві засобами поштового зв'язку.
За таких обставин, суд протокольною ухвалою відхилив клопотання позивача про залишення без відзиву без розгляду, в зв'язку з не виконанням обов'язку його надіслання позивачеві.
Відповідач, достеменно знаючи, що відповідачем подано відзив з 15.04.2026 року, протягом 27 днів, не вжив жодних заходів щодо отримання поштовою кореспонденції за адресою своєї реєстрації або ознайомлення з матеріалами справи в паперовому вигляді. Як вже зазначалось вище, відповіді на відзив позивач не подав.
Розглянувши клопотання позивача, подане 12.05.2026 про відкладення розгляду саме підготовчого судового засідання, суд на місці відхилив клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання.
Враховуючи виконання судом мети та строків проведення підготовчого засідання, а також вирішення всіх клопотань з процесуальних питань, суд на підставі ч. 1 статі 185 ГПК України, ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду на 23.06.2026 року.
Ухвалою викликом-повідомленням від 13.05.2026 року (доставлено в той же день в електронний кабінет позивача) суд повідомив про закриття підготовчого провадження у справі та визначення дати судового засіданні на 23.06.2026 року о 12:30.
13.05.2026 року від позивача у справі через підсистему "Електронний суд" надійшли три заяви:
- про участь в судовому засіданні 23.06.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
- про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та вжити заходів та зобов'язати відповідальних працівників апарату суду здійснити сканування (переведення в електронну форму) відзиву відповідача у справі;
- заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26.
Суд, розглянувши заяву Шиян М.В. про відвід судді, дослідивши викладені в заяві про відвід обставини, приходить до наступних висновків.
Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Бондаренко - Легких Г. П. посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Такими обставинами, на думку заявника, є:
- Штучне усунення Позивача від участі у судовому засіданні (саботаж відеоконференції);
- Закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, незважаючи на клопотання позивача про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні;
- Толерування порушень АМКУ щодо електронного документообігу та ігнорування клопотань Позивача, а саме щодо забезпечення суддею належної роботи апарату суду щодо сканування документів, поданих в канцелярію суду івдповідачем засобами поштового зв'язку. .
Суд вважає такі обставини необґрунтованими та такими, що не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Головуючий, керуючись частиною 3 статті 198 Господарського процесуального кодексу України відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, суд повідомив у ухвалі про відкриття провадження у справі про можливість та рекомендував брати участь в судових засіданнях дистанційно з огляду на ввдення в Україні воєнного стану, роз'янив учасникам судового процесу порядок повідомлення про участь в засіданні в режимі відеоконференцзв'язку (заявницький принцип після повідомлення судом про наявність технічної можливості проводити засіданні в режимі ВКЗ поза межами приміщення суду).
Отже, відповідно до норм ч. 1 статті 197 та ч. 5 статті 233 ГПК України суд повідомив сторін про наявність в суду технічної можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та роз'яснив порядок такої участі. Виніс протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про участь в справі в режимі ВКЗ, яку заніс до протоколу судового засідання.
Судом було здійснено фіксацію судового засідання, проведеного 12.05.2026 року,за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису, і було зафіксовано неявку позивача в судове засідання ні у формі особистої участі, ні у формі приєднання до судового засідання в режимі ВКЗ.
Суд зазначає, що судове засідання, проведене 12.05.2026 року, дійсно розпочалося пізніше призначеного часу (13:45), а саме позивача було запрошено до ВКЗ о 15:25 (через підсистему ВКЗ) та о близько 15:00 повідомлено телефоном через секретаря судового засідання про необхідність приєднатися до відеоконференції для проведення підготовчого судового засідання, проте така затримка пов'язана з призначенням до розгляду 16 справ, розгляд яких відбувався в порядку черговості, що зафіксовано послідовно протоколами судових засідань за 12 травня 2026 року, а також дослідженням безпосередньо в судових засіданнях матеріалів справ значного обсягу.
Твердження позивача про те, що судом не було перевірено виконання обов'язку відповідача щодо надсилання відзиву з додатками на адресу реєстрації позивача спростовується доданими до відзиву доказами.
Власне тлумачення позивачем норм ч. 7 статті 42 ГПК України щодо обов'язку надсилання копій документів саме з використанням ЄСІТС, суд вважає помилковим, бо у сторони існує обов'язок надсилати копії документів, і зазначено про можливість (можуть направлятися) через ЄСІТС, якщо учасник справи має зареєстрований електронний кабінет.
Суд також зазначає, що суддя відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", зокрема статті 155 закону, а також Закону України "Про державну службу" не здійснює організаційне забезпечення діяльності апарату суду та державні службовці апарату суду, включаючи секретарів, не знаходяться в підпорядкуванні судді, визначеного для розгляду справи по суті, а отже твердження заявника про те, що суд був зобов'язаний вплинути на його звернення, яке по суті адресувалось керівнику апарату суду від 15.04.2026 року, є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні було розглянуто судом в судовому засіданін та відхилео як необгрунтоване, оскільки всі завдання підготовчого провадження у межах даної справи були виконані, а строки проведення підготовчого провадження спливли. При цьому, суд зазалегідь повідомив позивача про закриття підготовчого провадження шляхом доставлення ухвали виклику-повідомлення від 13.05.2026 року до електронного кабінету позивача наступного дня.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що не можуть бути підставами для відводу судді, прийняття суддею в межах дискреційних повноважень наданих Господарським процесуальним кодексом України, які спрямовані на забезпечення своєчасного вирішення судом спорів, а зазначені заявником підстави для відводу судді статтями 35 та 36 Господарського процесуального кодексу України не передбачені, та фактично є незгодою сторони з ходом судового засідання, тим як суддя керує ходом судового провадження, що є саме правом суду та прийнятими судом процесуальними рішеннями, зокрема щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Суд вважає за необхідне вказати також, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Додатково суд зазначає, що відповідно до частини 1, 6, 7 статті 222 Господарського процесуального кодексу України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу. Розмір судового збору за видачу в електронній формі копії технічного запису судового засідання, в тому числі шляхом надання доступу до Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) для його завантаження, встановлюється законом.
Пунктом 56 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (зі змінами) (надалі - Положення про ЄСІТС) встановлено, що за заявою учасника справи та після сплати відповідного судового збору такий учасник може отримати копію технічного запису судового засідання на власний вибір шляхом: 1) отримання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті користувача; 2) отримання запису на оптичному диску у виді файлу. У разі сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті учаснику справи автоматично надається доступ для скачування технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті. При цьому до АСДС автоматично надсилаються відповідне повідомлення про видачу копії технічного запису судового засідання та квитанція про сплату судового збору.
Суд звертає увагу заявника, що він за умови сплати судового збору буде мати повний доступ до аудіо та відео- фіксації підготовчого судового засідання, проведеного 12.05.2026, який має можливість отримати за умови сплати судового збору в «електронному кабінеті» ЄСІТС.
Відтак, вказані у заяві про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. доводи фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями судді та прийнятими суддею процесуальними рішеннями під час початку розгляду даної справи.
Жодних інших підстав для відводу судді Бондаренко-Легких Г. П., з наданням належних та допустимих доказів існування упередженості судді, заявником суду не надано.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, про безпідставність заявленого відводу, що має наслідком визнання заяви про відвід необґрунтованою.
Згідно частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки, заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г. П. у справі №910/2363/26 є необгрунтованою та надійшла раніше (13.05.2026), ніж за три робочі дні до призначеного у справі судового засідання (23.06.2026), то дана заява про відвід судді підлягає переданню на авторозподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву Шияна Миколи Володимировича про відвід судді Бондаренко - Легких Г.П. у справі №910/2363/26 - необґрунтованою.
2. Заяву про відвід судді передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Згідно частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких