номер провадження справи 27/2/26
06.05.2026 Справа № 908/141/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/141/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (вул. Кольорова, буд. 7, м. Запоріжжя, 69084; поштова адреса: а/с 4802, м. Запоріжжя, 69014, ідентифікаційний код юридичної особи 39380838)
до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661)
про стягнення 2 433 801 грн 46 коп.
за участю представників
від позивача: не з'явився
від відповідача: Димова О.І., самопредставництво, виписка з ЄДР, в режимі відеоконференції
24.04.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано 27.04.2026 за вх. № 9183/08-08/26) Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 40 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026, заяву визначено для розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2026 заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/141/26 прийнята до розгляду, призначено розгляд заяви 06.05.2026.
29.04.2026 Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в підсистемі «Електронний суд» сформована заява про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
30.04.2026 Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в підсистемі «Електронний суд» сформовані заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (зареєстровані від 01.05.2026 № 9683/08-08/26).
Судове засідання 06.05.2026 проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
04.05.2026 представник заявника (позивача) в судове засідання не з'явився.
04.05.2026 суд оголосив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про стягнення витрат на правничу допомогу, у якому позивач просить суд стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн. 00 коп. В обґрунтування заявлений вимог позивач посилається договорі про надання адвокатських послуг від 14.01.2026 № 152. Зазначає, що обсяг наданих адвокатом послуг, зафіксований в акті приймання-передачі та у детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі і становить 40 000 грн. 00 коп. Повідомляє, що факт оплати послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, та яке є достатнім і належним доказом здійснення оплати позивачем послуг Адвоката. Зазначає, що розмір витрат на правову допомогу у сумі 40 000 грн. 00 коп. становить 1.64% від ціни позову - 2 433 801 грн. 46 коп. Вважає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу є співмірною та розумною сумою винагороди адвоката з огляду на предмет позову, його складність та обсяг доказів у справі.
04.05.2026 відповідач у справі - у запереченнях на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу зазначає, що в реквізитах сторін договору № 152 від 14.01.2026 укладеного між ТОВ «Елтранс Україна» та адвокатом Хілько А.В. зазначений код ЄДРПОУ Клієнта 42775590, при цьому за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом 42775590 зареєстровано ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДОНОВАТ». Вказує, що в рахунку-фактурі №15201 від 14.01.2026, який виписаний адвокатом Хілько А.В. на оплату правової допомоги за договором №152 від 14.01.2026, також зазначений код ЄДРПОУ Платника 42775590, який не відповідає коду ЄДРПОУ Клієнта за договором. Звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також докази на їх підтвердження до клопотання не додані, в описі від 22.04.2026 зазначено лише, що відповідно до договору адвокатом повинні бути надані наступні послуги, зміст витраченого часу: підготовка позовної заяви з додатками - 15 000,00 грн, відповідь на відзив - 5 000,00 грн, клопотання/заява - 5 000,00 грн, участь у судових засіданнях - 15 000,00 грн кількість не зазначена. Зазначає, що фактично адвокат брав участь у 2 засіданнях. Вказує, на те, що в рамках розгляду справи №908/141/26 адвокатом було подане лише одне клопотання, а саме: «Клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу». Звертає увагу на те, що клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу не має юридичного характеру, складання і подання такого клопотання не є наданням правової допомоги, у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно витрати на суму 5 000,00 грн не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачем подано до суду 8 ідентичних позови, відповідачем за якими є одна юридична особа - АТ «НАЕК «Енергоатом», за ідентичними договорами та з ідентичними вимогами, які розглядаються Господарським судом Запорізької області у справах № 908/139/26, № 908/140/26, № 908/141/26, № 908/943/26, № 908/652/26, № 908/960/26, № 908/673/26, № 908/996/26, за можливості об'єднання ідентичних вимог за справами, вимоги пред'явлені окремо. Повідомляє, що вимоги щодо стягнення правничої допомоги за ідентичними справами варіюються від 8 000,00 грн до 120 000,00 грн. Вказує, що в діях адвоката наявна аналогічність, що не потребує багато часу та зусиль для надання правничої допомоги та складання процесуальних документів. Відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу у цій справі не підтвердженні належними та достатніми доказами, відповідно до вимог чинного законодавства України, не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, є завищеними, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх відшкодування за рахунок відповідача. Просить враховувати, що АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України. На сьогодні товариство відіграє ключову роль у стабільності енергосистеми України та формуванні її експортного потенціалу. АТ «НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення як державний лідер галузі, від діяльності якого безпосередньо залежить енергетична безпека та економічна стійкість країни. Повідомляє, що за умов дефіциту потужності енергосистеми України, стягнення з державного підприємства, як основного суб'єкта генерації електроенергії в країні, надмірних сум «витрат на правничу допомогу» за відсутності належного підтвердження їх понесення позивачем, є безпідставним та таким, що не відповідає принципам справедливості, пропорційності та верховенства права. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ЗАЕС» на користь ТОВ «Елтранс Україна» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, а у разі задоволення клопотання позивача - зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача у справі та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/141/26 суд
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.04.2026 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна», а саме: стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» заборгованість за Договором поставки товару № 53-121-01-21-10527 від 02.08.2021 в сумі 1 425 382 грн 80 коп., 3 % річних в розмірі 170 694 грн 47 коп., інфляційні збитки в розмірі 837 724 грн 19 коп., 29 205 грн 62 коп. судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В у позовні заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» був повідомлені попередній розрахунок витрат на професійну правдиву допомогу в сумі 40 000 грн 00 коп., та наданий попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі.
Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В судовому засіданні 22.04.2026 представник позивача адвокат Хілько А.В. повідомив про намір подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами прийнятого рішення.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» до матеріалів справи надано:
- договір про надання правової допомоги № 152 від 14.01.2026;
- попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 14.01.2026;
- детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 22.04.2026;
- акт прийому-передачі наданих послуг від 22.04.2026;
- рахунок-фактура № 15201 від 14.01.2026 на суму 40 000 грн 00 коп.;
- платіжну інструкцію в національній валюті від 16.01.2026 № 3241 на суму 40 000 грн 00 коп.
Судом встановлено, що 14.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна», далі Клієнт, та адвокатом Хілько Альоною Василівною, далі Адвокат, укладено Договір про надання правової допомоги, далі Договір.
Слід зазначити, що у вказаному договорі замість коду ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» вказаний код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Доноват».
Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу, пов'язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій, що діють в системі судоустрій України, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних за Договором поставки № 53-121-08-21-10527 від 02.08.2021, укладеним між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна».
Адвокат приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги: шляхом усного та письмового консультування; складання проектів необхідних документів; представництва інтересів Клієнта в суді та правоохоронних органах, на усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування, а також органах державної влади та місцевого самоврядування. (п. 2.1 Договору)
Відповідно до умов п., п. 4.1 - 4.3 Договору орієнтовна вартість та ціна послуг вказується у Попередньому (орієнтовному) описі робіт. Остаточна вартість та ціна послуг визначається в Детальному описі робіт. Вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуги без врахування часу роботи адвоката.
За умовами п. 4.4 Договору оплата за Договором здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати на підставі рахунку та Попереднього (орієнтовного) опису робіт.
Правову допомогу позивачу у справі № 908/141/26 надавав адвокат Хілько Альона Василівна на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1289688 від 14.01.2026.
Згідно попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, від 14.01.2026 складеного адвокатом Хілько А.В. до Договору про надання правової допомоги № 152 від 14.01.2026 сторони погодили, що відповідно до Договору Адвокатом повинні бути надані наступні послуги:
- підготовка позовної заяви з додатками - вартість послуги 15 000,00 грн.;
- відповідь на відзив - вартість послуги 5 000,00 грн.;
- клопотання/заява - вартість послуги - 5 000,00 грн.;
- участь у судових засіданнях - вартість послуги - 15 000,00 грн.;
Разом вартість послуги становить 40 000,00 грн.
22.04.2026 адвокатом Хілько А.В. складений і підписаний детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, яким сторони погодили, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 152 від 14.01.2026 Адвокатом надані наступні послуги:
- підготовка позовної заяви з додатками - вартість послуги 15 000,00 грн.;
- відповідь на відзив - вартість послуги 5 000,00 грн.;
- клопотання/заява - вартість послуги - 5 000,00 грн.;
- участь у судових засіданнях - вартість послуги - 15 000,00 грн.;
Разом вартість послуги становить 40 000,00 грн.
22.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» та адвокат Хілько А.В. підписали Акт приймання-передачі наданих послуг, яким засвідчили надання професійної правничої допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги № 152 від 14.01.2026, а саме Клієнт прийняв від Адвоката послуги вартістю 40 000,00 грн.
Матеріали справи № 908/141/26 свідчать, що позовна заява, відповідь на відзив, заява про відкладення розгляду справи, і клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від імені Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» складені та підписані адвокатом Хілько А.В. та подані до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІКС та електронну пошту з КЕП.
Матеріали справи містять докази проведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» оплати за надані правничі послуги - платіжна інструкція в національній валюті від 16.01.2026 № 3241 на оплату правової допомоги адвоката згідно Договору про надання правової допомоги № 152 від 14.01.2026 в сумі 40 000 грн 00 коп.
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просить суд відмовити у задоволенні клопотання про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ТОВ «Елтранс Україна» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн 00 коп., а у разі задоволення клопотання позивача - зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20.
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, позивачем та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Суд вважає встановленим, що позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Надавши оцінку доказам, з урахуванням категорії цієї справи, обставин, що виникли під час розгляду справи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 20 000 грн 00 коп. від заявленої суми (40 000 грн 00 коп.). Решту витрат на професійну правову допомогу у розмірі до 20 000 грн 00 коп. покласти на позивача.
При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу судом враховано, що:
- АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України, та на сьогодні товариство відіграє ключову роль у стабільності енергосистеми України та формуванні її експортного потенціалу;
- представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» адвокат Хілько А.В. в судове засіданні 23.03.2026 не прибула, а надіслала заяву про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що всього було проведено три судових засідання;
- клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу не має юридичного характеру, складання і подання такого клопотання не є наданням правової допомоги, у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту;
- згідно відомостей сайту work.ua середня заробітна плата адвоката в Україні на травень 2026 року складає 40 000 грн 00 коп., таким чином, сума щодо правничої допомоги у даній справі є завищеною.
Крім того, доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.
За вказаних обставин, заява в порядку статті 244 ГПК України, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/141/26 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (вул. Кольорова, буд. 7, м. Запоріжжя, 69084; поштова адреса: а/с 4802, м. Запоріжжя, 69014, ідентифікаційний код юридичної особи 39380838) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлене і підписане 15.05.2026.
Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова