вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі (спрощене провадження)
"15" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/424/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Інституту термоелектрики Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України, код ЄДРПОУ - 02096091, місцезнаходження - 58000, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Науки, будинок 1,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», код ЄДРПОУ - 44858321, місцезнаходження - 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сторожниця, вулиця Молодіжна, будинок 9,
про стягнення заборгованості за договором поставки, пені, інфляційних втрат та 3% річних,
Інститут термоелектрики Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою вих.№01/90 від 17.04.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/453/26 від 21.04.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» та Інститутом термоелектрики Національної академії наук та Міністерства освіти і науки України було укладено договори поставки №СК5/202 від 24.06.2024 та №СК5/284 від 04.09.2024, за умовами яких відповідач зобов'язався поставити товар (бензин А-95 та дизельне паливо), а позивач - прийняти та оплатити його. На виконання умов вказаних правочинів позивач у повному обсязі здійснив оплату коштів на загальну суму 26625,00 грн та отримав скретч-картки для поставки (заправки) пального за ціною, вказаних у видаткових накладних №0005/0001159 від 24.06.2024, №0005/0001158 від 24.06.2024, №0005/0001629 від 04.09.2024 та №0005/0001630 від 04.09.2024. Проте надалі відповідач, у порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару належної якості виконав лише частково, не забезпечивши передачу бензину А-95 у кількості 300 л та дизельного палива у кількості 60 л та у зв'язку з цим не повернув грошові кошти у сумі 16975,00 грн, що становить вартість недоотриманого товару. Претензія позивача №01/156 від 23.06.2025 залишилася без реагування з боку відповідача, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою вих.№01/90 від 17.04.2026 з позовними вимогами про стягнення з відповідача основної заборгованості за договорами (попередньої оплати) у розмірі 16975,00 грн, передбаченої п. 7.2. договорів пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2527,65 грн, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 1663,55 грн та процентів за користування коштами за процентною ставкою 3 % річних у розмірі 664,12 грн та зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за договорами №CK5/202 від 24.06.2024 та №CK5/284 від 04.09.2024 належним чином.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026.
Згідно з ухвалою від 24.04.2026 суд залишив без руху позовну заяву Інституту термоелектрики Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» вих.№01/90 від 17.04.2026 про зобов'язання виконати умови договорів або стягнення заборгованості за договорами (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/453/26 від 21.04.2026) та встановив позивачу - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
12.05.2026 на адресу суду від позивача - Інституту термоелектрики Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви №01/104 від 08.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4483/26), згідно з якого позивач усунув недоліки позовної заяви вих.№01/90 від 17.04.2026 зазначені в ухвалі від 24.04.2026.
Водночас, 13.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача - Інституту термоелектрики Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України надійшла заява про уточнення позовних вимог до справи №01/107 від 13.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4575/26), згідно з якої позивач просить позовні вимоги викласти у наступній редакції:
«Стягнути з ТОВ «Волинь НП» на підставі ст. 693 ЦК України на користь позивача суму попередньої оплати за недопоставлений відповідачем товар у розмірі 16975,00 грн, пеню за порушення умов оплати товару в розмірі 2527,65 грн, інфляційних нарахувань згідно ст.625 ЦК України в сумі 1663,55 грн та процентів за користування коштами за процентною ставкою 3 % річних згідно зі ст. 625 ЦК України у розмірі 664,12 грн».
Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 176 ГПК України передбачає, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем у встановленому законом та судом порядку усунуто недоліки, допущені при звернені з позовом, позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 162 - 164 ГПК України. Підстав для відмови у відкритті провадження у справі, для повернення позовної заяви чи залишення позовної заяви без руху з наданих суду матеріалів не вбачається, тому позовна заява підлягає прийняттю судом до розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 12 ГПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина 2 ст. 171 ГПК України передбачає, що позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 ГПК України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Також, суд розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог до справи №01/107 від 13.05.2026, зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зазначає, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З цього приводу в пункті 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції.
Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»).
Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №910/9714/22).
Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ГПК України), що зумовлює обов'язок суду, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, суд зобов'язаний забезпечити дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків, оскільки протилежне матиме наслідком порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Отже, враховуючи, що заява позивача про уточнення позовних вимог до справи №01/107 від 13.05.2026 надійшла до суду до відкриття провадження у справі, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд приймає до розгляду вказану заяву та здійснює відкриття провадження у справі №907/424/26 та подальший розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог до справи №01/107 від 13.05.2026.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 162, 176, 177, 234 ГПК України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
3. Заяву позивача - Інституту термоелектрики Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України про уточнення позовних вимог до справи №01/107 від 13.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4575/26 від 13.05.2026) - задовольнити та здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами щодо позовних вимог до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» про стягнення заборгованості за договором поставки, пені, інфляційних втрат та 3% річних, згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог №01/107 від 13.05.2026.
4. Запропонувати учасникам справи подати/надіслати суду:
Відповідачу:
- відзив на позов, оформлений згідно з вимогами статті 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами;
- заперечення на відповідь на відзив (у разі отримання відповіді на відзив), протягом 5 днів з дня її отримання, оформлені згідно з вимогами статті 167 ГПК України;
- заяву із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності заперечень) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали;
- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (за наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення учасників справи) протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
Позивачу:
- відповідь на відзив (у разі отримання відзиву на позов), протягом 5 днів з дня його отримання, оформлену згідно з вимогами статті 166 ГПК України;
- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (у випадку подання відзиву на позов відповідачем та за наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення учасників справи) не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
5. Відповідно до вимог частини 2 статті 169 ГПК України встановити учасникам справи обов'язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи.
6. Звернути увагу учасників справи, що:
- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати вимогам статей 169-170 ГПК України;
- копії відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив та додані до них документи іншому учаснику справи повинні бути надіслані (надані) одночасно з надісланням (наданням) до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив (частина 5 статті 165, частина 3 статті 166, частина 3 статті 167 ГПК України);
- копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 9 статті 80 ГПК України);
- главою 6 ГПК України врегульовано поняття, обчислення, зупинення процесуальних строків, наслідки їх пропуску, а також підстави та порядок їх поновлення чи продовження;
- відповідно до статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Сисин С.В.