61022, м. Харків, пр. Науки, 5
12.05.2026р. Справа № 905/357/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у справи
за заявою Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» (код ЄДРПОУ 25959784)
до боржника Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ", м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01412259)
про банкрутство
Представники сторін участь у засіданні не приймали
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2016р. прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ"; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, розпорядником майна боржника призначений Іванков В.М.
14.03.2017 за номером 41125 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «КОНСТРУКЦІЯ"
Ухвалою суду від 20.06.2017 за результатами попереднього засідання затверджений реєстр вимог кредиторів, дата підсумкового засідання встановлена на 01.08.2017
Ухвалою суду від 01.08.2017 продовжено строк процедури розпорядження майном до 16.08.2017, підсумкове засідання суду для вирішення питання щодо подальшої процедури банкрутства відкладено на 16.08.2017
Постановою Господарського суду Донецької області від 16.08.2017 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «КОНСТРУКЦІЯ» (м. Донецьк). Припинено повноваження арбітражного керуючого Іванкова Володимира Миколайовича як розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «КОНСТРУКЦІЯ» (м. Донецьк). Визнано боржника - Публічне акціонерне товариство «КОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 01412259; адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Лівобережна, будинок 6А) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців - до 16.02.2018. Призначено ліквідатором Публічного акціонерного товариства «КОНСТРУКЦІЯ» арбітражного керуючого Іванкова Володимира Миколайовича (свідоцтво № 773 від 15.04.2013; адреса: 01004, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 23-В; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
17.08.2017 на офіційному сайті Вищого господарського суду України було опубліковано повідомлення №45325 про визнання Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 09.08.2018 №01-01/598 щодо повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку із відставкою судді Попова О.В. призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/357/17. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 09.08.2018 для розгляду даної справи обрано суддю Тарапату С.С.
23.04.2019 до канцелярії господарського суду Донецької області надійшло клопотання ліквідатора Іванкова В.М. про скасування обтяжень (заборон, арештів та інших обмежень щодо розпорядженням майном боржника), накладених на нерухоме майно банкрута, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вих.№02-16/4 від 16.04.2019
Ухвалою суду від 15.05.2019 задоволено клопотанням ліквідатора Іванкова В.М. вих.№02-16/4 від 16.04.2019; скасовано обтяження (заборони, арешти та інші обмеження щодо розпорядженням майном боржника), накладені на нерухоме майно банкрута, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 28.10.2020р. №02-01/323 щодо повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку із відрахуванням судді Тарапати С.С. зі штату суддів господарського суду Донецької області призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/357/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду справи №905/357/17 визначено суддю Левшину Г.В.
07.11.2023 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Іванкова В.М. надійшла заява №02-16/1 від 03.11.2023 про дострокове припинення повноважень ліквідатора у справі №905/357/17.
Ухвалою суду від 22.01.2024 задоволено заяву арбітражного керуючого Іванкова В.М. №02-16/1 від 03.11.2023 про припинення повноважень ліквідатора у справі №905/357/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ"; відсторонено арбітражного керуючого Іванкова Володимира Миколайовича від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ"; зобов'язано арбітражного керуючого Іванкова В.М. до призначення судом ліквідатора забезпечити збереження документів банкрута.
Зобов'язано арбітражного керуючого Іванкова В.М., після призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ", передати останньому за актом приймання-передачі документи банкрута; відкладено розгляд питання щодо призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ" у справі №905/357/17 на 20.02.2024 року об 11:30 год., вирішено здійснити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
Ухвалою суду від 20.02.2024 відкладено розгляд справи на 22.04.2024 року об 11:00 год.; здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
1) 21.02.2024 судом на запит отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Мудрик Івана Владиславовича (свідоцтво №1809 від 22.06.2017 року).
Мудрик І.В. згоди на участь у справі не надав, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
2) 23.04.2024 судом на запит отримано довідку згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Кізленко Вадима Андрійовича (свідоцтво №408 від 27.02.2013 року).
Кізленко Вадим Андрійович згоди на участь у справі не надав, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
3) 25.06.2024 судом отримано довідку, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Сольського Володимира Степановича (свідоцтво №1122 від 07.06.2013 року).
Сольський Володимир Степанович згоди на участь у справі не надав, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
4) 27.08.2024 судом отримано довідку, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Огулькову Анну Миколаївну (свідоцтво №1368 від 18.07.2013 року).
Огулькова Анна Миколаївна згоди на участь у справі не надала, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
5) 14.10.2024 судом отримано довідку, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Ковтюх Олену Вячеславівну (свідоцтво №2081 від 03.01.2023 року).
Ковтюх Олена Вячеславівна згоди на участь у справі не надала, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
6) 16.12.2024 судом на отримано довідку згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Максимова Іллю Миколайовича (свідоцтво №1855 від 12.02.2018 року).
Максимов І.М. згоди на участь у справі не надав, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
7) 20.01.2025 судом на відповідний запит отримано довідку згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво №1051 від 11.07.2013 року).
Карауш Ю.В. згоди на участь у справі не надала, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
8) 07.04.2025 судом на відповідний запит отримано довідку згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Рудецьку Оксану Ярославівну (свідоцтво №308 від 12.03.2013 року).
Рудецька О.Я. згоди на участь у справі не надала, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
9) 18.03.2026 судом на відповідний запит отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Занько Миколу Миколайовичу (свідоцтво №378 від 05.03.2013 року, вул. Осокорська, 2-А, к.690, м. Київ, 02137; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 0677653820).
Занько М.М. згоди на участь у справі не надала, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
Ухвалою Господарського Донецької області від 18.03.2026 відкладено розгляд справи на 07.04.2026 року; запропоновано кредиторам до дати судового засідання надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута.
Ухвалою Господарського Донецької області від 07.04.2026 задоволено заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі №905/357/17 - Головне управління ДФС у Донецької області (ЄДРПОУ 39406028) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Ухвалою Господарського Донецької області від 07.04.2026 вирішено здійснити повторний електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі. Відкладено розгляд справи на 12.05.2026 року об 11:00 год.
10) 09.04.2025р., судом на відповідний запит отримано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого, згідно якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), визначено Мирошниченко Ігора Миколайовича (свідоцтво №1758 від 23.03.2016 року).
Мирошничено І.М. згоди на участь у справі не надала, у зв'язку з чим суд здійснив повторний електронний запит на визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у даній справі.
Згідно затвердженого судом реєстру, кредиторами ПАТ "КОНСТРУКЦІЯ" визнані:
1. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" в загальній сумі 141346934,66грн. з яких: 19200,00грн. - грошові зобов'язання першої черги, 70115421,13грн. - грошові зобов'язання четвертої черги, 2815830,53 (пеня) - грошові зобов'язання шостої черги. Окремо внесено до реєстру вимоги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" у сумі 68396483,00грн., які забезпечені заставою майна боржника.
2. Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - 322406,30грн. шоста черга.
3. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Донецького міського відділення у Ленінському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 3596371,86грн. - друга черга.
4. Костянтинівське об'єднання управління Пенсійного фонду України Донецької області у загальному розмірі 11351,62грн. - друга черга.
5. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на загальну суму 6131350,75грн. з яких: 3200,00грн. - перша черга, 6128150,75 грн. - четверта черга.
6. Головного управління ДФС у Донецькій області у загальному розмірі 329387,35грн. з яких: 3200,00грн. - грошові зобов'язання першої черги та 326187,35грн. - грошові зобов'язань другої черги. Вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області у розмірі 939232,91грн. - шосту черга.
Ухвалою Господарського Донецької області від 27.04.2026 змінено найменуванням кредитора Акціонерного товариства «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784) у справі № 905/357/17 на Акціонерне товариство «Міжнародний Резервний Банк» (код ЄДРПОУ 25959784)
Зобов'язано (повторно) ГУ ПФУ в Донецькій області, в строк до 10.05.2026, надати суду інформацію щодо правового статусу кредиторів - Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (найменування, стану реорганізації чи ліквідації). У разі наявності підстав для процесуального правонаступництва, зобов'язати відповідних суб'єктів у цей же строк подати до суду належним чином оформлені заяви про заміну сторони правонаступником разом із доказами, що підтверджують перехід прав та обов'язків.
Зобов'язано (повторно) ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ДПС у Донецькій області, в строк до 10.05.2026, надати суду:
- пропозиції щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі про банкрутство.
- розглянути питання щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором у справі, надати відповідне клопотання разом із його письмовою заявою про згоду на участь у справі.
- висловити свою позицію стосовно визначення джерел оплати послуг (грошової винагороди) та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) у даній справі та надати відповідні письмові пояснення суду.
Ухвалою Господарського Донецької області від 11.05.2026 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони.
Замінено кредитора у справі № 905/357/17 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Донецького міського відділення у Ленінському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - на його правонаступника: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).
Замінено кредитора у справі № 905/357/17 - Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - на його правонаступника: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).
Станом на 12.05.2026 вимоги ухвали Господарського суду Донецької області кредиторами не виконана, кандидатура арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі №905/357/17 суду не надана.
Щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення про дату та час судових засідань, судом було направлено ухвали на адреси кредиторів, розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України».
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Адреси кредиторів встановлені судом на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від кредиторів до суду не надходило.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Також суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін у справі №905/357/17, а тому виходячи з принципу "презумпції обізнаності", суд приходить до висновку, що кредитори були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.
Представники сторін участь в засіданні суду 12.05.2026 не приймали. На підставі п.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України суд оголошує про проведення судового засідання без фіксування судового процесу технічними засобами.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) введено в дію з 21.10.2019 року Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з 21.10.2019 розгляд справи №905/357/17 про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ" судом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Провадження у справі №905/357/17 про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ" перебуває на стадії ліквідації з 16.08.2017.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (ч.1).
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати (ч.2).
У відповідності до ст. 10 КУзПБ, арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Статтею 28 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень ліквідатора призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
Законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Так, частинами 1, 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
аналізує фінансовий стан банкрута;
виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
формує ліквідаційну масу;
заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню;
продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;
веде реєстр вимог кредиторів;
подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч.1).
Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства (ч.2).
Частиною 1 ст.60 КУзПБ передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України
У разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого (Пункт 5 частина 5 ст.48 КУзПБ.).
Також, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого належить до компетенції комітету кредиторів (пункт 4 частина 8 ст.48 КУзПБ).
Редакцією Закону про банкрутство, чинною до 21.10.2019 (ст. 115), та Кодексом України з процедур банкрутства (ст. 30) встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду та визначено порядок і умови оплати діяльності арбітражного керуючого.
Отже виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у справі про банкрутство обумовлюється тим, що надання таких послуг є оплатним, у тому числі за рахунок кредиторів у справі про банкрутство.
Джерелами сплати грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство можуть бути як кошти, отримані від виробничої діяльності підприємства боржника, так і кошти, що сплачуються кредиторами у встановленому Законом про банкрутство і Кодексом порядку.
Як вже було вище зазначено, суд неодноразово зобов'язував кредиторів у справі визначитись стосовно кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором "КОНСТРУКЦІЯ" на підставі ст. 28 КУзПБ.
Враховуючи невиконання кредиторами у справі вимог суду, господарським судом було здійснено десять запитів для автоматизованого визначення кандидатури ліквідатора, однак за наслідком цих запитів, визначені кандидатури арбітражних керуючих станом на 12.05 2026 своєї згоди на участь у справі 905/357/17 не надали.
Станом на 12.05.2026 матеріали справи також не містять будь-яких пропозицій кредиторів у період 22.01.2024 (з дати припинення повноважень ліквідатора Іванкова В.М. у справі №905/357/17) щодо порядку здійснення подальшого провадження у цій справі, у тому числі щодо надання пропозицій кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати його послуг.
Приписи КУзПБ передбачають, що участь кредитора у справі про банкрутство не може бути формальною. Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 КУзПБ), прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого (п.5.ч.5ст.48 КУзПБ), звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого (п.4.ч.8 ст.48 КУзПБ), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (ч.6 ст. 61 КУзПБ), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 КУзПБ), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо.
Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.
Процедури банкрутства за вимогами КУзПБ мають строковий характер. Зокрема, у відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. у строк що не перевищує 12 місяців
Процедура ліквідації у справі № 905/357/17 про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» відкрита постановою господарського суду Донецької області від 16.08.2017 року.
Не зважаючи на те, що процедура ліквідації банкрута - ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» в межах справи №905/357/17 триває майже 9 років, до теперішнього часу ця процедура є незавершеною.
За умови належного прояву процесуальної активності та заінтересованості кредитори мали бути обізнані про припинення з 22.01.2024 повноважень ліквідатора Іванкова В.М. у справі №905/357/17, що кандидатури арбітражних керуючих, неодноразово визначені автоматизованою системою за запитами господарського суду, не надали згоди на виконання повноважень ліквідатора у цій справі.
Попри це, кредитори жодним чином не здійснювали активної участі у провадженні, допустивши власну бездіяльність. Водночас участь кредиторів у справі не може бути формальною, оскільки саме їхня активна процесуальна поведінка є необхідною умовою для належного та своєчасного завершення процедури банкрутства.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Приймаючи до уваги, що провадження у справі №905/357/17 про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» на стадії ліквідації триває майже 9 років, проте протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об'єктивно не здійснюється у зв'язку з відсутністю ліквідатора, пасивною поведінкою кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора, безрезультатністю вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості ліквідатора, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства Боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство і Кодексу України з процедур банкрутства.
Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені статтею 90 КУзПБ.
Оскільки бездіяльність кредиторів щодо обрання арбітражного керуючого в разі відсторонення попереднього та незвернення комітету кредиторів до господарського суду з відповідним клопотанням призвели до відсутності арбітражного керуючого-ліквідатора у справі про банкрутство, що унеможливлює подальше провадження у цій справі, а Кодекс України з процедур банкрутства, не встановлюючи спеціальної підстави для закриття провадження в такому випадку, водночас не визначає вичерпного переліку таких підстав, - суд вбачає правові підстави для закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
При цьому, судом прийняті до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 року у справі №906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 року Верховного Суду у справі №917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин.
Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов'язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подальше затягування процедури банкрутства ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» на стадії ліквідації з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і Боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов'язаних з провадженням у справі, а тому закриття провадження у даній справі господарський суд вважає доцільним та обґрунтованим.
При цьому слід зазначити, що статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що право вимоги основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Статтями 42, 48, 61, 73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, а також оскарження недійсних правочинів, вчинених з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Станом на 12.05.2026 матеріали справи №905/357/17 не містять заяв (клопотань) чи інших доказів, які свідчать про наявність спору між арбітражним керуючим та кредиторами боржника щодо сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, а також скарг кредиторів на дії (бездіяльність) ліквідатора.
У справі відсутні докази, які свідчать про наявність невирішених Господарським судом спорів, що підлягали розгляду в межах справи № 905/357/17 на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на вищезазначене, суд вважає обґрунтованим та правомірним закриття провадження у справі №905/357/17 про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ» на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 28, 30, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231 ГПК України.
Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку із об'єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012 зазначив наступне:
« 22. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
23. Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції".
24. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
25. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
26. Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев'ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
27. Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
28. Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
29. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
30. Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
31. Беручи до уваги, що провадження у справі № 5006/27/116б/2012 про банкрутство ПП "РІА "Гольфстрим" триває понад 11 років (з 10.10.2012); понад 9 років на стадії ліквідаційної процедури; ліквідаційна процедура об'єктивно не здійснюється у зв'язку з відсутністю ліквідатора; з огляду на пасивну поведінку кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора та на безрезультатність вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у цій справі в якості ліквідатора а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад 11 років через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство ПП "РІА "Гольфстрим", відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України) та статті 6 Конвенції.
32. Вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
33. Також, слід наголосити, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.
34. Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі. (абз. 2 ч. 3 ст. 65 КУзПБ).
35. Суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то «відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
36. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
37. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
38. З огляду на викладене, Суд вважає обґрунтованим та справедливим прийняття судами попередніх інстанцій рішення про закриття провадження у справі про банкрутство ПП "РІА "Гольфстрим", відповідно до загальних процесуальних норм та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15)».
У постанови КГС ВС від 15.04.2025 у справі № 913/355/21 дослідив правове регулювання закриття провадження у справі про банкрутство, а саме - підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в ч. 1 ст. 90 цього Кодексу, п. 14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розкриваючи зміст цієї норми та випадки, які підпадають під визначення підстав для закриття провадження у справі про банкрутство згідно з зазначеною нормою Кодексу, КГС ВС виходив з того, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введеного воєнного стану всі учасники правовідносин в Україні опинилися в умовах, коли не всі закони передбачали правила їх застосування в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням наслідків, що настали у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (проведення бойових дій на окремих територіях, окупація окремих територій, а відповідно і відсутність або обмеження доступу до відповідних інструментів регулювання правовідносин: Державні реєстри, діяльність нотаріусів, судів, інших державних структур тощо).
У розділ «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ внесені зміни у вигляді тимчасових положень, які регулюють окремі правовідносини з питань банкрутства під час дії воєнного стану (п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення»). Приписами цього пункту законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях.
У застосуванні згаданих положень КУзПБ КГС ВС також зазначив, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених приписами п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено як передбачений цим Кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Окрім того, на момент ухвалення оскаржуваних у даній справі судових рішень ліквідаційна процедура Боржника тривала понад два роки, тобто більше, ніж встановлений законом строк у дванадцять місяців.
Згідно з приписами п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ господарський суд під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування (1) за клопотанням комітету кредиторів, (2) кредитора, (3) арбітражного керуючого чи (4) з власної ініціативи може продовжити строки, зокрема процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
КГС ВС зазначив, що воєнний стан сам по себе не є безумовною підставою для продовження судом строку процедури ліквідації у справі про банкрутство. Такий строк може бути продовжений через воєнний стан у розумних межах, тобто за умови, що мета провадження у справі про банкрутство та цілі ліквідації боржника є об'єктивно досяжними, тобто реальними, а їх досягнення у межах встановлених КУзПБ строків через воєнний стан сповільнюється, однак не перестає бути можливим.
Між тим суди цього не врахували і за відсутності як клопотання кредиторів, так і ухваленого судом за власною ініціативою рішення про продовження процедури ліквідації у цій справі за правилами п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні заяв ліквідатора Боржника та Кредитора про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
КГС ВС дійшов висновку, що внаслідок перебування з 24.02.2022 на окупованій території основної частини майна Боржника (цілісного майнового комплексу тощо), що підлягає включенню до ліквідаційної маси, та безуспішності дій з пошуку іншого (рухомого) майна Боржника настала об'єктивна неможливість завершити процедуру ліквідації Боржника за правилами КУзПБ.
За результатами розгляду касаційної скарги КГС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні заяв Кредитова та ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Бохана О. С. про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника. Справу в скасованій частині ВС направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також, досліджуючи питання правомірності закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 5/104б від 10.12.2024 зазначив, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Колегія суддів ВС прийняла до уваги, що провадження у справі № 5/104б про банкрутство МПП "Регіон-Донбас" триває понад 14 років (з 07.06.2010); понад 13 років на стадії ліквідаційної процедури; ліквідаційна процедура об'єктивно не здійснюється у зв'язку з відсутністю ліквідатора; з огляду на пасивну поведінку кредиторів у справі щодо погодження кандидатури ліквідатора та визначення джерел оплати послуг ліквідатора та на безрезультатність вжитих судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у цій справі в якості ліквідатора а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад 14 років через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство МПП "Регіон-Донбас", відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України) та статті 6 Конвенції.
Вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність відомостей про наявність майна боржника унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства та досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що не може бути залишено поза увагою господарського суду в межах судового контролю у цій категорії справ під час вирішення питання про закриття провадження.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції за подібних обставин, викладену у постанові від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012 (за результатами розгляду касаційної скарги ПАТ «Промінвестбанк» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 5006/27/116б/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілан» до Приватного підприємства «РІА «Гольфстрим» про банкрутство).
Викладені правові позиції Верховного Суду є релевантними до обставин справи про банкрутство ПАТ «КОНСТРУКЦІЯ», оскільки фактичні підстави є подібними: тривале провадження без реального поступу, відсутність арбітражного керуючого-ліквідатора внаслідок пасивності кредиторів, неможливість завершення ліквідаційної процедури та досягнення легітимної мети банкрутства. З огляду на це, господарський суд вважає за необхідне застосувати аналогічний підхід і закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи впродовж розумного строку та гарантування правової певності учасників провадження.
Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 28, 30, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 231-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Закрити провадження у справі №905/357/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ", м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01412259).
2. Скасувати дії мораторію у справі №905/357/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ", м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01412259) на задоволення вимог кредиторів.
3. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №905/357/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "КОНСТРУКЦІЯ", м.Донецьк (код ЄДРПОУ 01412259).
4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб'єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
5. Копія даної ухвали надіслати колу осіб визначених у п.15 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства
6. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 12.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.
Суддя Е.В. Зекунов