61022, м. Харків, пр. Науки, 5
13.05.2026 № 905/263/26
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега», м.Дніпро
до відповідача 1: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва
до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства “Газпром», м.Санкт-Петербург
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Капітал», м.Санкт-Петербург
до відповідача 4: Міжнародної Компанії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед», м.Калінінград
про стягнення 283249 доларів США
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Омега», м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва, до відповідача 2, Публічного акціонерного товариства “Газпром», м.Санкт-Петербург, до відповідача 3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Капітал», м.Санкт-Петербург, до відповідача 4, Міжнародної Компанії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед», м.Калінінград про стягнення збитків від упущеної вигоди в розмірі 283249 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та бойових дій він зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди у заявленому до стягнення розмірі.
Ухвалою суду від 29.04.2026 було залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення наведених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Відтак, позивачу необхідно було усунути встановлені судом недоліки у встановлений судом строк. Позивачу роз'яснено, що в разі не усунення всіх недоліків, заява відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України вважається не поданою та повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Копія ухвали суду від 29.04.2026 про залишення позовної заяви без руху була надіслана до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега» та була вручена (доставлена до електронного кабінету) 30.04.2026 о 17:19год., що підтверджується довідкою, сформованою в системі Діловодство спеціалізованого суду.
За приписами ст.242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу 30.04.2026 після 17:00, останнім днем строку для усунення недоліків є 11.05.2026.
08.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява №08-05-2026 від 08.05.2026 про усунення недоліків позовної заяви, до якої додані: “уточнена позовна заява», у якій відповідачем визначено лише державу Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації; лист №08/05/20-26 від 08.05.2025 про направлення примірника уточненої позовної заяви на адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Польща з доказами направлення; довідка про відкриття рахунку позивача №210730SU12071110 від 30.07.2021.
Зі змісту заяви про усунення недоліків позовної заяви та доданої до неї «уточненої позовної заяви» випливає, що надалі суд має здійснювати розгляд справи №905/263/26 з урахуванням змісту та позовних вимог саме «уточненої позовної заяви».
Суд відзначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній повинен здійснювати її оцінку виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.
В «уточненій позовній заяві» зазначений лише один відповідач - Держава Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, виключені зі складу відповідачів Публічне акціонерне товариство «Газпром», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром капітал», Міжнародна компанія Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром інтернешнл лімітед» та обґрунтування позовних вимог щодо вказаних осіб.
Правом на вчинення процесуальних дій, пов'язаних із ініціюванням судового розгляду та/або безпосереднім розглядом справи, наділена відповідна сторона у справі.
Вчинення процесуальної дії в розумінні норм процесуального законодавства слід розуміти як реалізацію прав, передбачених нормами ГПК України.
Згідно з ч.2 ст.162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.
Водночас ст. 56 ГПК України надає право стороні, третій особі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, правом на подання процесуальної заяви від імені юридичної особи наділена або особа, яка має право діяти від її імені в порядку самопредставництва, або представник (за загальним правилом - адвокат, але у справах незначної складності ГПК України допускає можливість участі від імені сторони фізичної особи за довіреністю). Відповідній особі також має бути надано відповідний обсяг повноважень на вчинення процесуальної дії від імені юридичної особи, представником якої вона є.
За приписами ст.42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч.5); якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).(ч.8).
Отже, подання позовної заяви передбачає підписання цього документа і його безпосереднє отримання відповідним судом. У випадку звернення до суду з процесуальною заявою в паперовій формі - така має містити власноручний підпис особи, яка її подає. У питанні ж звернення до суду з заявою з процесуальних питань в електронній формі є свої особливості.
Так, згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Частиною 6 статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Згідно з ч.ч.1, 3-6 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу; оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії; електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає. У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку. Такої позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі №320/11913/22 та Східний апеляційний господарський суд у поставнові від 17.09.2025 у справі №917/2415/24.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду вирішуючи ключове питання щодо можливості накладення на електронний документ, який містить відскановану копію підпису директора юридичної особи, кваліфікованого електронного підпису іншої особи, яка діє за довіреністю, у постанові від 25.04.2024 у справі №320/11913/22 виснував наступне: відсканована паперова форма процесуального документа у форматі PDF зі скан-копією підпису підписанта, за умови відповідності її іншим вимогам, які висуваються до електронних документів, не може сприйматись як неналежне оформлення позовної заяви в електронній формі; колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у випадку, якщо електронний примірник процесуального документа містить як відомості про його підписанта, так і його скан-копію підпису, то такий документ задля визнання його належно оформленим електронним документом не може скріплюватися КЕП іншої особи.
Так, за встановленими обставинами у справі №320/11913/22, у направленій до суду в електронній формі позовній заяві містилась відсканована копія підпису директора ТОВ, який вказаний як автор цього документа, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи. Однак така позовна заява була скріплена кваліфікованим електронним підписом іншої особи, яка це пояснює тим, що додала до електронного примірника позовної заяви довіреність, яка підтверджує його повноваження як представника цієї юридичної особи. За позицією суду касаційної інстанції позовна заява, яка направлялась до суду на офіційну електронну адресу і містила відомості про підписанта (директора ТОВ), мала бути скріплена кваліфікованим електронним підписом саме директора ТОВ. Оскільки відсканована паперова форма позовної заяви була скріплена кваліфікованим електронним підписом іншої особи, яка не значиться в позовній заяві як підписант, за позицією Верховного Суду електронний документ не мав сили оригіналу, оскільки був підписаний з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, прирівнюється до непідписаного. За висновками суду, отримана судом в електронній формі скан-копія паперової позовної заяви від імені ТОВ, яка не містила оригіналу власноручного підпису директора ТОВ та не була скріплена його електронним підписом, не відповідає статусу належного процесуального документа, який підлягає розгляду судом по суті порушених у ньому питань. Накладення на цей документ електронного цифрового підпису представника не усуває вказаного недоліку. Враховуючи, що оригінальний екземпляр цієї заяви безпосередньо до суду не надходив, Верховний Суд погодився з тим, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Як встановлено судом, у справі №905/263/26 представник позивача направила через систему «Електронний суд» «уточнену позовну заяву» у відсканованому вигляді в PDF-форматі, тобто електронну копію письмового документа, а не його оригінал. У скан-копії «уточненої позовної заяви» міститься відсканована копія підпису генерального директора ТОВ “Омега» В.Безуглого, який вказаний як автор цього документа, який діє в порядку самопредставництва юридичної особи. Разом з цим, така заява скріплена кваліфікованим електронним підписом іншої особи - адвокатом Присяжнюк Л.П. як представником вказаного товариства, про що свідчить сформований на запит суду протокол б/н від 13.05.2026 створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Кваліфікований електронний підпис Присяжнюк Л.П. не може ані ідентифікувати особу, яка значиться в документі як підписант, ані її замінити. Кваліфікований електронний підпис Присяжнюк Л.П. є засобом саме її ідентифікації, а не генерального директора ТОВ “Омега» В.Безуглого.
Відповідно, «уточнена позовна заява», яка направлялась до суду через підсистему "Електронний суд" і містила відомості про підписанта В.Безуглого мала бути скріплена кваліфікованим електронним підписом саме В.Безуглого. Такий порядок звернення до суду в електронній формі дотримано не було. Відсканована паперова форма «уточнена позовна заява» скріплена кваліфікованим електронним підписом іншої особи, яка не значиться в ній як підписант, відповідно суд дійшов висновку, що надісланий електронний документ не має сили оригіналу, оскільки був підписаний з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, прирівнюється до непідписаного.
Фактично, подана заява не відповідає статусу належного процесуального документа, який підлягає розгляду судом по суті порушених у ньому питань. Разом з тим оригінальний екземпляр цієї заяви з належним підписом позивача та/або його представника безпосередньо до суду не надходив. (в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» будь-які вхідні документи у справі №905/263/26 після 08.05.2026 не зареєстровані).
Таким чином, електронний документ «уточнена позовна заява» не підлягає прийняттю до розгляду.
З огляду на викладене, отримана судом 08.05.2026 «уточнена позовна заява» у справі №905/263/26 підлягає поверненню на підставі норм п.1 ч.5 ст.174 ГПК України, згідно з якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі якщо заяву не підписано.
«Уточнена позовна заява» надійшла без додатків, до заяви №08-05-2026 від 08.05.2026 про усунення недоліків позовної заяви у виконання ухвали суду від 29.04.2026 приєднаний лист №08/05/20-26 від 08.05.2025 про направлення примірника уточненої позовної заяви на адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Польща з доказами направлення та довідка про відкриття рахунку позивача №210730SU12071110 від 30.07.2021.
Разом з тим, в тому числі підставою залишення позовної заяви без руху було не надання позивачем доказів у підтвердження тверджень про факт закриття 13.04.202 спірного супермаркету, у підтвердження цієї обставини позивач посилався на приєднаний до позову доказ у якості додатку В5, який був фактично відсутній.
За змістом «уточненої позовної заяви» позивач також стверджує про закриття супермаркету 13.04.202 через загрозу життя персоналу, у підтвердження чого посилається на додаток В5. Так, за змістом переліку додатків до «уточненої позовної заяви» під номером В5 значиться наказ №134, однак він так і не був суду наданий.
Наведене свідчить, що позивач не усунув недоліки поданої позовної заяви.
Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За змістом ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 4 ст.174 ГПК України встановлено якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Згідно ч.6 даної статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч.4 ст. 174 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку після усунення недоліків.
Разом з цим суд зазначає, що враховуючи надходження позовної заяви та «уточненої позовної заяви» у вигляді електронного документа через підсистему «Електронний суд», засобами поштового зв'язку у паперовій формі не підлягають поверненню заявнику.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега», м.Дніпро до відповідача 1, Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва, до відповідача 2, Публічного акціонерного товариства “Газпром», м.Санкт-Петербург, до відповідача 3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Капітал», м.Санкт-Петербург, до відповідача 4, Міжнародної Компанії товариства з обмеженою відповідальністю “Газпром Інтернешнл Лімітед», м.Калінінград про стягнення збитків від упущеної вигоди в розмірі 283249 доларів США.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Омега» подану разом з заявою про усунення недоліків позовної зави «уточнену позовну заяву».
3. Роз'яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку після усунення недоліків.
4. Відповідно до ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 13.05.2026.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу.
Суддя Ю.В. Макарова