вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про повернення апеляційної скарги
"14" травня 2026 р. Справа№ 911/1910/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “Райффайзен Банк»
на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026
у справі № 911/1910/24 (суддя: Черногуз А.Ф.)
за позовом Акціонерного товариства “Райффайзен Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “MV»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “Валентина ЛТД»
про визнання права іпотеки на нерухоме майно та звернення стягнення
АТ “Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “MV» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Виробничо-комерційної фірми “Валентина ЛТД» про визнання права іпотеки на нерухоме майно та звернення стягнення.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ “Райффайзен Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026. Постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026, апеляційна скарга у справі №911/1910/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1910/24.
До Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/1910/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 апеляційну скаргу АТ “Райффайзен Банк» на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 911/1910/24 - залишено без руху та зобов'язано апелянта надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ Виробничо-комерційної фірми “Валентина ЛТД» з урахуванням положень ст. 42 ГПК України та доказ доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у сумі 211 278, 93грн.
Представником скаржника на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Апелянтом частково було виконано вимоги ухвали суду від 16.04.2026 в частині надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ Виробничо-комерційної фірми “Валентина ЛТД». Інші недоліки апелянтом усунуто не було.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 апеляційну скаргу АТ “Райффайзен Банк» на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 911/1910/24 - залишено без руху та зобов'язано апелянта надати суду доказ доплати судового збору в розмірі 211 278, 93грн
Представником скаржника на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши заяву позивача від 28.04.2026 про усунення недоліків, що наведені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026, колегія суддів зазначила, що недоліки не усунуто, судовий збір не доплачений.
Апелянт зазначає, що він не повинен доплачувати судовий збір, що судовий збір ним сплачений у необхідному розмірі, а саме виходячи з вартості предмета іпотеки.
Колегія суддів критично оцінила відповідні доводи заяви апелянта про усунення недоліків та наполягала на необхідності визначення ціни позову, а відтак і ставки судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням норм як матеріального так і процесуального права, що, зокрема, наведені у ч.2 ст. 6 Закону України “Про судовий збір», ч. 6 ст. 38 Закону України “Про іпотеку» та ст.163 ГПК України.
Оскільки позивач, звертаючись з позовом, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на заставлене майно, належить сума боргу за кредитним договором у відповідному розмірі та пеня, - то загальна ціна позову дорівнює сумі останніх.
Суд зазначає, що якщо визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, то розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 апеляційну скаргу АТ “Райффайзен Банк» на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 911/1910/24 знову залишено без руху та зобов'язано апелянта надати суду доказ доплати судового збору в розмірі 211 278, 93грн.
Представником скаржника на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Дослідивши подану заяву від 08.05.2026 про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 07.05.2026, судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки поданої апеляційної скарги в частині доплати судового збору.
Щодо зазначеного апелянтом в заяві про усунення недоліків від 08.05.2026 в частині необхідності врахування судами останньої правової позиції ВП ВС, наведеної в постанові від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22, що стосується визначення ціни позову в іпотечних спорах, колегія суддів зазначає.
Так, сукупний правовий аналіз змісту п.п. 90-92 постанови ВПВС від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22 дозволяє стверджувати лише про правову позицію Великої Палати в конкретних спірних правовідносинах щодо визначення саме характеру позовних вимог в іпотечних спорах. І цей характер позовних вимог з бланкетним посиланням та в розвиток правового висновку, наведеному у постанові цієї ж палати у справі № 907/9/17, - визначено таким, що має вартісну оцінку, а тому є майновим.
Тобто правова позиція, висловлена в постанові ВП ВС від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22 стосувалась визначення питання щодо майнового/немайнового характеру заявлених вимог у конкретних спірних правовідносинах та, як наслідок, застосування до особи, що подала касаційну скаргу приписів пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розміру сплати судового збору.
При цьому правова позиція, висловлена в постанові ВПВС від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22 не відступає, а цілком ґрунтується на правовому висновку Великої Палати у справі № 907/9/17.
Натомість колегія вкотре наголошує, що оскільки звертаючись з позовом у справі № 911/1910/24 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) позивач безпосередньо сам визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на заставлене майно, належить сума боргу у розмірі 24501362,19 грн, - то загальна ціна позову має дорівнювати сумі останнього. Що цілком узгоджується з правовим висновком Великої Палати у справі № 907/9/17 (п.п. 10.1. - 10.5 цієї постанови).
Аналогічного правового висновку дійшов й Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 09.10.2024 у справі № 907/311/21 та від 05.04.2023, в яких визначена судами сума судового збору обумовлена зверненням стягнення на предмет іпотеки й розрахована зважаючи на вартість загальних боргових зобов'язань за кредитом або ринкову вартість іпотечного майна, - відповідно.
Отже колегія акцентує на необхідності визначення ціни позову, а відтак і ставки судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням норм як матеріального так і процесуального права, що, зокрема, наведені у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та ст. 163 ГПК України.
Водночас доводи скаржника щодо можливості ототожнення погодженої сторонами ще у 2007 році заставної вартості предмета іпотеки (визначена у п. 1.5 Договору іпотеки) з дійсною ціною його продажу або реальною вартістю спірного майна на момент подання позивачем позову у 2024 році у взаємозв'язку із вищенаведеними приписами норм матеріального та процесуального права, - колегія оцінює критично.
З урахуванням вищенаведеного, колегія зазначає, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять:
доказів сплати судового збору в розмірі, обумовленому приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та ст. 163 ГПК України
або
письмової згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем щодо ціни продажу спірного предмета іпотеки чи оцінки останнього суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (як це передбачено ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»), - станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Згідно з 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Про вказані наслідки апелянта було повідомлено ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026, від 23.04.2026 та від 07.05.2026.
Беручи до уваги, що недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк усунуто не було, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ “Райффайзен Банк» на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 911/1910/24 не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, а тому вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Згідно з ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Повернути апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Райффайзен Банк»
на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі №911/1910/24.
2. Копію даної ухвали направити учасникам справи через систему «Електронний суд».
3. Матеріали справи №911/1910/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак