15 травня 2026 року місто Чернівці справа №305/969/25
провадження №22-ц/822/1167/26
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Височанської Н.К., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №2022737 від 13.06.2021 у розмірі 12985,00 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 5985,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у розмірі 1374,17 грн (одна тисяча триста сімдесят чотири гривні сімнадцять копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5956,42 грн (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень сорок дві копійки).
Не погоджуючись із вказаним рішення суду відповідач ОСОБА_1 , спрямував засобами поштового зв'язку 08 травня 2026 року апеляційну скаргу на вказане заочне рішення суду. В поданій апеляційній скарзі вказав, що повний текст оскаржуваного рішення отримав засобами поштового зв'язку 16 квітня 2026 року, а також вказав що є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору.
Однак, апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст.356 ЦПК України.
Щодо строку на оскарження
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Частиною 3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення ухвалене судом 11 березня 2026 року, останнім днем подання апеляційної скарги було 10 квітня 2026 року.
Апеляційна скарга подана до суду 08 травня 2026 року, тобто з пропуском строку на оскарження.
Апелянт в апеляційній скарзі не порушує питання про поновлення строку не додає відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних обставин щодо пропуску строку.
Таким чином, апелянту слід подати заяву про поновлення пропущеного ним строку оскарження рішення, вказавши поважні причини пропуску такого строку.
Щодо судового збору
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Апеляційним судом враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).
Наведений Закон визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Згідно п.21 Постанови №10 від 17 жовтня 2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (п.п.6, 7 п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI).
За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитиним договором, що не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, отже відсутні правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, тому заявнику необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
Твердження ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору зводиться до неправильного тлумачення норм права.
Частиною 1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має складати 150 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено мінімальний та максимальний граничний розмір ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, зокрема за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом у 2025 році та заявляло позовну вимогу майнового характеру.
Враховуючи викладене, апелянт за подання апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір у розмірі 4542 грн. (3028 грн. х 150%).
Отож апелянту необхідно сплатити судовий збір у визначеному розмірі.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року - залишити без руху.
Для усунення недоліків надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, про що повідомити останнього.
Роз'яснити апелянту, що відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України у випадку якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Роз'яснити апелянту, що в разі не виправлення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору у встановлений у даній ухвалі строк, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, вона визнається неподаною і повертається апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська