Справа № 716/450/26
15.05.2026 слідчий суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Баламутівка, Заставнівського району, Чернівецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, вдівець, раніше неодноразово судимого, в
останнє:
-17.03.2025 засуджений Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 1 ст.126 КК України до громадських робіт на 200 годин;
-10.07.2025 засуджений вироком Чернівецького апеляційного суду, за ч. 2 ст. 125 КК України до обмеження волі на строк 1 рік і 6 місяців,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, відомості про яке 08.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020000067, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 4, ст. 357 ч. 1 КК України,
Начальник відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Посилається на те, що 06.01.2026, близько 11 години 27 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, реалізуючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, протиправно з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто вважаючи, що діє непомітно для інших осіб, шляхом вільного доступу, викрав сумку шкіряну, чорного кольору вартістю 2000 грн, невідомої марки, в якій знаходились речі а саме: гаманець чорного кольору вартістю 3000 грн., невідомої марки, мобільний телефон марки Apple iPhone 8 Plus 64ГБ вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/126- 26/498-ТВ від 20.01.2026 року становить 5889 грн. 33 коп., мобільний телефон марки «Samsung Galaxy» S21 FE 5G, 6-128ГБ, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/126-26/500-ТВ від 20.01.2026 року становить 7033 грн. 33 коп., грошові кошти в сумі 2500 грн, та 70 євро згідно курсу НБУ станом на 06.01.2026 сума становить 3465,95, банківську картку емітовану АТ КБ «Приватбанк» валютну номер картки якої невідомий та банківську карту емітовану АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , якою в подальшому розплачувався в магазинах, що за адресами м. Чернівці вул. Головна 13.
Крім цього останній також розплатився в магазині, що за адресою с. Баламутівка вул. Головна 80, на суму 12 725 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_5 , з місця скоєного пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 36613,61 грн.
Вищевказані дії вчинені ОСОБА_8 в умовах воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 р. №26/2025 строком на 90 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року № 235/2025 був затверджений Законом України № 4757-ІХ від 14 січня 2026 року про продовження строку дії воєнного стану, який діє по теперішній час, тому дані протиправні дії ОСОБА_5 , вчинені в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Також встановлено, що ОСОБА_5 , 06.01.2026 перебуваючи за адресою м. Чернівці, площа Театральна, близько 12 години 30 хвилин, привласнив банківську карту (з безконтактною технологією проведення платежів), № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ «Приватбанк», яка належала ОСОБА_7 , та яка, в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХП від 02.10.1992, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 НІ від 05.04.2001, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 414 від 0810.1998, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом. В подальшому, у ОСОБА_5 , виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, протиправно розуміючи протиправний характер своїх дій він викрав банківську карту емітовану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 , з корисливим мотивом, який реалізував шляхом оплати 06.01.2026 за продукти харчування та алкогольні напої в магазинах, що за адресою м. Чернівці вул. Головна 13, Чернівецька область, та с. Баламутівка, вул. Головна 80, Чернівецького району, Чернівецької області на загальну суму 12724 грн. 99 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.
13.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ст. 357 ч. 1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 вбачається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливого внесення застави.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Прокурор додатково просив визначити розмір застави в межах процесуального законодавства та застосувати обов'язки визначені КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні обставини скоєння ним кримінального правопорушення визнав. Показав, що надалі готовий співпрацювати з органом досудового розслідування та судом. Вказав, що офіційно не працює, однак має рідних, які зможуть йому допомогти та внести заставу за нього.
Щодо обрання запобіжного заходу, то заперечував проти цього.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 08 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020000067 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
13.05.2026 ОСОБА_5 за вказаними статтями повідомлено про підозру. Останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а також кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України. Це вбачається з протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколу допиту потерпілого, протоколів допитів свідків, протоколом огляду вилучених речових доказів, тимчасовим доступом, протоколом проведення огляду відеозаписів та іншими наявними в матеріалах доказами.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України. Береться до уваги і той факт, що підозрюваний не має достатньо міцних соціальних зв?язків, по місцю своєї реєстрації не проживає, не працевлаштований, веде бродяжницький спосіб життя, відсутні відомості про характеристику особи по місцю проживання.
З врахуванням вказаного, а також виду покарання, що йому загрожує, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки органом досудового розслідування ще не проведено цілий ряд слідчих (розшукових) дій. Він не проживає за адресою реєстрації та не має постійного місця проживання. Також останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вже неодноразово засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти власності, а також проти життя та здоров'я особи. Вчинив нові кримінальні правопорушення в період невідбутого покарання за попередніми рішеннями судів.
Стороною обвинувачення також доведено, що існує такий ризик як можливість впливати на потерпілу та свідків, оскільки деякі із свідків є друзями підозрюваного та можуть під його впливом змінити покази.
Саме тому, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні та доведені в судовому засіданні, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є безпідставним і не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою вказаної статті регламентовано випадки коли слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Обставини про які йдеться в клопотанні не підпадають під заборону визначену в даній статті.
Враховуючи обставини кримінального провадження, те, що процесуальний закон не містить заборони на визначення застави в даному випадку, майновий стан підозрюваного та його родичів, вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (3328 грн х 60 розмірів) 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком до 14 липня 2026 року.
Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (3328 грн х 60 розмірів) 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Заставнівського районного суду Чернівецької області: отримувач коштів - ДКСУ, м.Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26311401, код банку (МФО) - 820172, номер рахунку - UA548201720355279001000008745.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі с. Баламутівка Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі їх наявності.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 липня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, Заставнівський відділ Чернівецької окружної прокуратури та слідчого суддю Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після проголошення негайно вручити прокурору та підозрюваному.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9