Справа № 638/10254/26
Провадження № 1-кс/638/1198/26
13 травня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
11 травня 2026 року представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обгрунтована тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/14604/24 позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено, а саме:
-визнано протиправними дії Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_3 з 01 липня 2022 року;
- зобов'язано Пенсійний фонд України в Харківській області поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_3 з 01 липня 2022 року на поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» та виплатити заборгованість з 01 липня 2022 року.
Рішення суду набрало законної сили 01 жовтня 2024 року.
За вказаним рішенням суду 26.12.2024 видано виконавчий лист № 520/14604/24, який було пред'явлено до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
30 квітня 2025 року страшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77934955 за вказаним виконавчим листом.
Даною постановою, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом десяти робочих днів виконати рішення суду.
12 травня 2025 року ОСОБА_3 подано офіційне звернення до Відділу примусового виконання рішень про надання інформації стосовно виконавчого провадження.
У відповідь на звернення ОСОБА_3 , відділом примусового виконання рішень 26.05.2025 вих. № 12550, надано інформацію, що станом на дату надання відповіді від боржника не надходило відповіді на постанову та будь-якої іншої інформації щодо стану виконання рішення суду по справі № 520/14604/24.
Крім того, станом на момент подачі даної заяви зі сторони державного виконавця не вчинялися будь-які дії на примусове виконання рішення суду.
Представник заявника вважає, що дії посадових осіб, як органу державної виконавчої служби так і Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.
28.04.2026 ОСОБА_3 на адресу Харківського районного відділу поліції № 3 ГУНП в Харківській області було подано заяву про скоєння кримінального правопорушення за даним фактом.
Відповідну заяву Харківським районним відділом поліції № 3 ГУНП в Харківській області було отримано 05.05.2026 року, номер поштової накладної виданої АТ «Укрпошта» 6116500315784.
Представник заявника стверджує, що станом на момент подачі даної скарги органом досудового слідства у встановлені законом строки не відкрито кримінального провадження, дані в ЄРДР не внесенні, жодних відповідей від органу досудового слідства на мою адресу за вказаною заявою не поступало
У зв'язку з наведеним, заявник звернувся із вказаною скаргою до суду.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, у якій просив провести у його відсутності.
Прокурор та представник Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, cтрок розгляду даної категорії справ, суд вважає можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить такого висновку.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/14604/24 позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задоволено, а саме:
-визнано протиправними дії Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_3 з 01 липня 2022 року;
- зобов'язано Пенсійний фонд України в Харківській області поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_3 з 01 липня 2022 року на поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» та виплатити заборгованість з 01 липня 2022 року.
Рішення суду набрало законної сили 01 жовтня 2024 року.
За вказаним рішенням суду 26.12.2024 видано виконавчий лист № 520/14604/24, який було пред'явлено до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
30 квітня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77934955 за вказаним виконавчим листом.
Даною постановою, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом десяти робочих днів виконати рішення суду.
12 травня 2025 року ОСОБА_3 подано звернення до Відділу примусового виконання рішень про надання інформації стосовно виконавчого провадження.
У відповідь на звернення ОСОБА_3 , відділом примусового виконання рішень 26.05.2025 вих. № 12550, надано інформацію, що станом на дату надання відповіді від боржника не надходило відповіді на постанову та будь-якої іншої інформації щодо стану виконання рішення суду по справі № 520/14604/24.
Крім того, станом на момент подачі даної заяви зі сторони державного виконавця не вчинялися будь-які дії на примусове виконання рішення суду.
28.04.2026 ОСОБА_3 на адресу Харківського районного відділу поліції № 3 ГУНП в Харківській області було подано заяву про скоєння кримінального правопорушення за даним фактом.
Відповідну заяву Харківським районним відділом поліції № 3 ГУНП в Харківській області було отримано 05.05.2026 року, номер поштової накладної виданої АТ «Укрпошта» 6116500315784.
Органом досудового слідства у встановлені законом строки дані в ЄРДР не внесені, жодних відповідей від органу досудового слідства на його адресу за вказаною заявою не поступало.
Як убачається зі змісту скарги, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/14604/24 (далі - рішення суду) позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задоволено, а саме:-визнано протиправними дії Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_3 з 01 липня 2022 року;- зобов'язано Пенсійний фонд України в Харківській області поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_3 з 01 липня 2022 року на поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» та виплатити заборгованість з 01 липня 2022 року. Рішення суду набрало законної сили 01 жовтня 2024 року.
За вказаним рішенням суду 26.12.2024 видано виконавчий лист № 520/14604/24, який було пред'явлено до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ примусового виконання рішень). 30 квітня 2025 року страшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову (далі - постанова) про відкриття виконавчого провадження № 77934955 (далі - виконавче провадження) за вказаним виконавчим листом. Даною постановою, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом десяти робочих днів виконати рішення суду. 12 травня 2025 року ОСОБА_3 подано офіційне звернення до Відділу примусового виконання рішень про надання інформації стосовно виконавчого провадження.
У відповідь на звернення ОСОБА_3 , Відділом примусового виконання рішень 26.05.2025 вих. № 12550, надано інформацію, що станом на дату надання відповіді від боржника не надходило відповіді на постанову та будь-якої іншої інформації щодо стану виконання рішення суду по справі № 520/14604/24.
Крім того станом на момент подачі даної заяви зі сторони державного виконавця не вчинялися будь-які дії на примусове виконання рішення суду.
Вважає, що дії посадових осіб, як органу державної виконавчої служби так і Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України. 28.04.2026 ОСОБА_3 на адресу Харківського районного відділу поліції № 3 ГУНП в Харківській області було подано заяву про скоєння кримінального правопорушення за даним фактом.
Відповідну заяву Харківським районним відділом поліції № 3 ГУНП в Харківській області було отримано 05.05.2026 року, номер поштової накладної виданої АТ «Укрпошта» 6116500315784. Станом на момент подачі даної скарги органом досудового слідства у встановлені законом строки не відкрито кримінального провадження, дані в ЄРДР не внесенні, жодних відповідей від органу досудового слідства на останнього адресу за вказаною заявою не поступало.
Разом із тим, згідно даної справи, судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/14604/24 від 29.08.2024 нарахована заборгованість страхових виплат за період 01.07.2022 по 31.10.2024.
Суд зазначив, що підставою для встановленні судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак, згідно із заявою позивача рішення суду у справі №520/14604/24 фактично виконано, а позивачу нарахована заборгованість страхових виплат за період 01.07.2022 по 31.10.2024.
Щодо періоду з 01.11.2024, з долученого листа відповідача від 12.05.2025 №12948-12652/М-04/8-2000/25 повідомлено, що стосовно страхової виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності з 01.11.2024 - нарахування страхової виплати припинено, у зв'язку з відсутністю проходження фізичної ідентифікації.
Суд зауважив, що наведені питання не охоплювались судовим рішенням у справі №520/14604/24, а отже, в даному випадку виник новий спір, який підлягає вирішенню в окремому позовному проваджені.
Оскільки, рішення суду у справі №520/14604/24 фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводилися відповідні висновки, суд вважав, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред'явлення окремого позову на захист прав позивача.
Тому, ураховуючи вказані вище обставини, окружний адміністративний суд не вбачав фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення в порядку встановлення судового контролю на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішення адміністративного суду виконано в межах покладених на Головне управління зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 382 КАСУ.
З аналізу норм вказаної вище статті вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду.
Тобто судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об 'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі № 2З5/7638/16-а від 31.07.2018 року.
У статті 382 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання, судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі (постанова Верховного Суду у справі № 520/11829/17 від 27.11.2018 року).
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, позаяк примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404 «Про виконане провадження», у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
При цьому зазначає, що позивач у позовній заяві не заявляв вимоги щодо судового контролю за виконанням даного судового рішення в адміністративній справі.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, позаяк виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження (постанова від 21.11.2018 року у справі № 816/2016/17 К/9901/50946/18 ЄДРСР 79365485).
У совю чергу, ГУПФ України в Харківській області зазначив, що 16.01.2023 голова комісії з реорганізації Управління ВД ФСС України в Харківській області за актами приймання-передачі передала справи про страхові виплати та електронні бази даних Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області. Проте, документи по потерпілому ОСОБА_3 не передавало. За даними Управління Фонду рішення про припинення виплат ОСОБА_3 прийнято на підставі п.1.12 Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.18 № 11.
Також, на виконання вищезазначеного Порядку Управління передало до Головного управління реєстр осіб, яким було припинено/затримано виплати відділеннями Управління за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
Згідно з даними, зазначеними в реєстрі, щомісячна страхова виплата ОСОБА_3 припинена з 01.07.2022. Рішення, протоколи, постанови, на підставі яких було припинено виплати потерпілому, до Головного управління не передавалися. Станом на теперішній час ОСОБА_3 з заявою про поновлення виплати щомісячних страхових виплат не звертався.
Натомість апеляційний суд встановив, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2025 нарахована заборгованість страхових виплат за період з 01.07.2022 по 31.10.2024.
Апеляційний суд зауважив, що встановлення судового контролю, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не призведе до виконання судового рішення, оскільки, встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України має іншу мету, а саме з'ясувати хід виконання рішення суду та причини його невиконання. Натомість, ці обставини відповідач повідомив позивачу.
Щодо періоду з 01.11.2024, з долученого листа відповідача від 12.05.2025 №12948-12652/М-04/8-2000/25 повідомлено, що стосовно страхової виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності з 01.11.2024 - нарахування страхової виплати припинено, у зв'язку з відсутністю проходження фізичної ідентифікації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
На переконання слідчого судді, заява ОСОБА_5 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень та за обставин справи є передчасною, оскільки з моменту набрання чинності рішенням суду до звернення ОСОБА_5 до поліції минув лише тиждень та відсутні відомості про звернення його до виконання, видачі виконавчих листів до 06.06.2025 року.
Як уже зазначив слідчий суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Так, посилання скаржника є лише його незгодою з діяльністю особи, однак на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень (суб'єктивних та об'єктивних).
Крім того, заява ОСОБА_3 не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що було подано повідомлення про злочини, які містять достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, та суб'єкту злочину, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Скаржник вважає, що дії посадових осіб, як органу державної виконавчої служби так і Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.
При цьому, як зазначив, як зазначено у скарзі, а також безпосередньо і в заяві про вчинення кримінального правоопрушення, станом на момент подачі даної заяви зі сторони державного виконавця не вчинялися будь-які дії на примусове виконання рішення суду.
За таких обставин не можна вважати, що Головним управлінням не здійснюються заходи по забезпеченню процесу щодо виплати згідно рішень судів в порядку черговості та фінансування заборгованості в повному обсязі. А тому висновок про наявність в діях посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ознак кримінального правопорушення буде передчасним.
У свою чергу, листом заступника начальника управлыння поліції ХРУП № 3 в Харківській області ОСОБА_6 , суд повідомлено, що заява від 28.04.2026 зареєстрована в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" № 16869 від 05.05.2026. Відомості про наявну подію не внесені до ЄРДР, розгляд даного матеріалу триває у порядки і строки, визначені Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена про відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст. 11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 2, 25, 26, 28, 214, 303 - 307, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 13 травня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1