Справа № 405/7906/25
провадження № 1-кс/405/1372/26
29.04.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 05.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000773, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кіровоград, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України,
встановив:
до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не застосування цього запобіжного заходу або в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор, підозрювана, захисник в судове засідання не з'явились, звернулись з заявами про розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_5 за їх відсутності, при цьому, прокурор на задоволенні клопотання наполягав, а сторона захисту не заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_5 , дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, врахувавши письмову позицію учасників справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 05.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000773 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
22.04.2026 слідчим, у порядку передбаченому 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 22.04.2026, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що: відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 275 від 20.09.2024 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 прибув для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 276 від 21.09.2024 старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 справи та посаду водія взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 292 від 07.10.2024 молодший сержант ОСОБА_6 справи та посаду командира відділення взводу зберігання та транспортування технічної батареї протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою.
Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватися вимог статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема, свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Крім того, відповідно до статей 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 78 від 19.03.2025 на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.01.2025 № 38-РС встановлено надати ОСОБА_6 3 (три) дні для здачі справ та посад яку обіймають.
Водночас, ОСОБА_7 не пізніше березня 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено) познайомився із військовослужбовцем ОСОБА_6 , та під час особистої зустрічі домовився з військовослужбовцем ОСОБА_6 та особами, які допоможуть реалізувати його план, у тому числі ОСОБА_5 , уникнути подальшого проходження ОСОБА_6 військової служби шляхом виготовлення необхідного пакету медичних документів щодо наявності у нього неіснуючої хвороби, що в подальшому буде підставою для звільнення зі служби у Збройних силах України та зняття з військового обліку.
Для отримання статусу непридатного до проходження військової служби та з метою подальшого виключення з військового обліку Збройних Сил України ОСОБА_6 мав вчинити ряд дій направлених отримання довідок та висновків у лікувальних закладах міста Кропивницького у зв'язку з наявністю вигаданої хвороби, а саме:
- оформити виклики швидкої медичної допомоги, у зв'язку з удаваними симптомами сердечної хвороби, що б у свою чергу стало підставою до формування фіктивного діагнозу;
- після оформлення викликів швидкої медичної допомоги отримати від лікаря виписний епікриз щодо перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус» та інших медичних закладах м. Кропивницького для підтвердження наявності удаваного діагнозу;
- оформити виписний епікриз щодо перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус» для чергового підтвердження наявності удаваного діагнозу.
20.03.2025, точного часу на даний момент не встановлено, діючи по заздалегідь підготовленому плану ОСОБА_6 зателефонував на лінію 103 та викликав карету швидкої медичної допомоги до адреси свого проживання із скаргами на гіпертонічний криз та порушення ритму для госпіталізації до медичного закладу та лікування з метою подальшого надання фіктивного медичного висновку.
Водночас, діючи по заздалегідь визначеному плану ОСОБА_7 , не пізніше березня 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в м. Кропивницький, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та повинен виконувати обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, надав вказівки генеральному директору лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_5 , помістити на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_6 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби.
Надалі, у ОСОБА_5 не пізніше березня 2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено), яка усвідомлювала, що положеннями Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено можливість звільнення військовослужбовців з військової служби, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації у період дії правового режиму воєнного стану лише у разі настання певних обставин, у тому числі, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, був належно обізнаний із порядком проходження військово - лікарської комісії, та порядком видачі необхідних медичних документів, а також те, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, виник злочинний умисел на пособництво в ухиленні військовослужбовців від військової служби шляхом іншого обману.
Так, ОСОБА_5 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 , з метою ухилення військовослужбовця ОСОБА_6 від несення обов'язків військової служби надала своїм підлеглим працівникам лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» вказівки щодо поміщення на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_6 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби.
Внаслідок зазначених неправомірних дій, спрямованих на ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби, 20.03.2025 військовослужбовець ОСОБА_6 , який повинен був виконувати обов'язки військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в умовах воєнного стану, був поміщений на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, 65, м. Кропивницький, з метою ухилення від військової служби, отримання неіснуючих діагнозів, що стануть підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я. ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус», не виконуючи обов'язки військової служби, до 09.04.2025.
Крім того, діючи по заздалегідь визначеному плану ОСОБА_7 , не пізніше 10.04.2025 року (точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в м. Кропивницький, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та повинен виконувати обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, надав вказівки генеральному директору лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_5 , помістити на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_6 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби. В свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 , з метою ухилення військовослужбовця ОСОБА_6 від несення обов'язків військової служби надала своїм підлеглим працівникам лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус» вказівки щодо поміщення на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 з метою проходження останнім стаціонарного лікування та отримання епікризів із неіснуючими діагнозами, що є підставою для ухилення військовослужбовця ОСОБА_6 від несення обов'язків військової служби, звільнення його з військової служби.
Внаслідок зазначених неправомірних дій, спрямованих на ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби, 10.04.2025 військовослужбовець ОСОБА_6 , який повинен був виконувати обов'язки військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в умовах воєнного стану, був повторно поміщений на стаціонарне лікування до ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, 65, м. Кропивницький, з метою ухилення від військової служби, отримання неіснуючих діагнозів, що стануть підставою для звільнення з військової служби за станом здоров'я. ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в ПП ПВФ «Ацинус», не виконуючи обов'язки військової служби, до 29.04.2025.
Таким чином, ОСОБА_5 , в період з березня по квітня 2025 року, більш точного часу встановити не представилось за можливе, перебуваючи в ПП ПВФ «Ацинус» за адресою: вул. Велика Перспективна, буд. 65, м. Кропивницький, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи положення законодавства які регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби військовослужбовцями, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем та повинен виконувати обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, сприяла в ухиленні військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , від несення обов'язків військової служби шляхом вчинення дій, а саме наданням вказівок своїм підлеглим працівникам лікувально-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус», спрямованих на госпіталізацію військовослужбовця ОСОБА_6 , поміщення на стаціонарне лікування у вказаний медичний заклад з подальшим виготовленням фіктивної медичної документації, яка б стала підставою для звільнення з військової служби ОСОБА_6 за станом здоров'я, чим вчинила пособництво в ухиленні ОСОБА_6 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.05.2025, від 23.05.2025, від 04.06.2025, протокол огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 18.05.2025, від 30.05.2025, від 03.06.2025, протокол про результати проведення НСрД - аудіо-, відео контроль особи відносно ОСОБА_7 від 30.05.2025, постанова прокурора від 05.12.2025 про виділення матеріалів досудового розслідування, протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 09.01.2026, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 07.04.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025120000000773 до 13.05.2026.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_5 винуватою може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільгового інституту призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для ОСОБА_5 переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;
-щодо ризику передбаченого п. 3 - кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_5 , вчинене за попередньою змовою групою осіб, тому підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на іншого підозрюваного у формі погроз, переконань, умовлянь, тощо, та схилити його до протидії досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні шляхом надання завідомо неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.
Окрім цього, протоколи допиту свідків, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, які дають викривальні свідчення відносно підозрюваної відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Отже, загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення для уникнення нею кримінальної відповідальності.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.
Обґрунтування, які наведені слідчим та прокурором щодо наявності ризиків, які передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є не переконливими та не дають слідчому судді допустити потенційну можливість підозрюваною вчинити такі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як встановлено ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі, а отже до неї може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення; вік підозрюваної, відомостей щодо майнового стану, стану здоров'я, характеризуючих даних та стану здоров'я відносно ОСОБА_5 сторонами не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчим суддею встановлено про доведеність прокурором покладення на підозрювану ОСОБА_5 таких обов'язків:
- заборонити покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 год. 00 до 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім відвідування медичних закладів та установ, та переміщення до укриття (бомбосховища) під час оголошення спеціального сигналу "Повітряна тривога";
- прибувати до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із м. Кропивницького Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та іншим підозрюваним ОСОБА_7 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваної та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, наявність підстав для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131, 132, 176-178, 181, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 29.04.2026 до 13.05.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 13.05.2026 наступні обов'язки:
- заборонити покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 год. 00 до 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім відвідування медичних закладів та установ, та переміщення до укриття (бомбосховища) під час оголошення спеціального сигналу "Повітряна тривога";
- прибувати до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із м. Кропивницького Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та іншим підозрюваним ОСОБА_7 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків покласти на Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Копію цієї ухвали направити прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11