Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4840/26
Провадження № 2-н/711/196/26
13 травня 2026 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку наказного провадження із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , у розмірі, визначеному судом, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також витрат на розвиток дитини у розмірі 2 300,00 грн. щомісячно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026, заява передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 1 частини 2, частиною 3 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктами 4, 5 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 просить стягнути аліменти «у розмірі, визначеному судом». Проте у наказному провадженні суд не наділений дискреційними повноваженнями на власний розсуд визначати спосіб або розмір стягнення аліментів (частка чи тверда сума). Таким чином, формулювання вимоги «у розмірі, визначеному судом» свідчить про невизначеність способу стягнення та невідповідність заяви імперативним вимогам закону.
Крім того, вимога про стягнення «витрат на розвиток дитини» взагалі не входить до переліку вимог, визначених статтею 161 ЦПК України. Такі вимоги підлягають розгляду виключно у порядку спрощеного або загального позовного провадження, оскільки потребують доведення певних обставин та дослідження доказів.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи, що заявлені вимоги про стягнення аліментів не містять конкретного способу стягнення, передбаченого законом для наказного провадження, а вимога про стягнення додаткових витрат взагалі не може бути розглянута у наказному провадженні, у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 163, 165, 166, 260-261, 353-355 ЦПК України суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу в даному випадку не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була врученою у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Г. В. Булгакова