Справа № 711/4403/26
Номер провадження 3/711/1106/26
12 травня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 647795, протокол серії ЕПР1 № 647789), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, являється особою з інвалідністю І групи; ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП,-
18.04.2026 о 07 год. 06 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. В.Великого, 128 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали ушкодження з матеріальними збитками, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Також ОСОБА_1 18.04.2026 о 07 год. 06 хв., керуючи автомобілем «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. В.Великого, 128 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, став учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що вважає винними в даному ДТП обох водіїв, тому що водій автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 зупинилася не там, а він не зміг закінчити маневр. Рухався він 18.04.2026 по вул. В.Великого в м. Черкаси і під'їжджаючи до перехрестя водій автомобіля, який їхав попереду «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 побачила жовтий сигнал світлофора та будучи близько від перехрестя зупинилася на пішохідному переході замість того, щоб продовжити рух, внаслідок цього і сталося ДТП. Він надіявся, що цей автомобіль переїде перехрестя. Удар був не сильний, в його автомобілі утворилась тільки тріщина бамперу. З місця ДТП він поїхав додому тому, що потрібно було прийняти ліки, оскільки йому стало зле. Він не залишив свого номеру телефону, про що жаліє та вибачається. Потім він повернувся на місце ДТП, але там вже нікого не було. Приїхавши додому зустрів поліцейський патруль, які перевірили його документи та відібрали пояснення щодо ДТП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 18.04.2026 о 07.00 год. їхала на власному автомобілі по вул. В.Великого з подругою та дитиною до іншої подруги, доїжджаючи до світлофора біля магазину «Файно маркет» побачила, що горить жовтий колір світлофора і почала зупинятися, світлофор переключився на червоний колір. Коли зупинилися, відчули удар в задню частину автомобіля. Вона подивилася в дзеркало і побачила, як автомобіль «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_1 здає назад, за кермом був чоловік. Він вийшов, подивився на автомобілі, сказав, що ушкоджень тут немає, тому буде їхати. Вона повідомила, щоб він зачекав поки приїде поліція, але водій поїхав з місця ДТП, все це вона записала на відео на телефон. Викликала поліцію, надала відеозапис з мобільного телефону, працівники поліції склали схему ДТП і пізніше поздвонили та повідомили їй, що знайшли водія автомобіля, який скоїв ДТП.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв'язку із настанням наслідків.
Відповідно до Правил дорожнього руху України:
П.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
Пунктом 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
П. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
При цьому згідно з роз'ясненнями термінів, що містяться в п. 1.10. Правил:
дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.
Відповідно до п. 13.1. ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Крім того, в судовому засіданні був переглянутий відеозапис, який наданий потерпілою та приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксовано, як автомобіль «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 після зіткнення з автомобілем «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_2 здає назад та покидає місце ДТП, яке сталося на вул. В.Великого в м. Черкаси.
Відповідно до п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вище вказана норма пов'язує настання відповідальності із порушенням конкретних Правил дорожнього руху. Вимога про зупинку передбачена п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Отже, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності умислу на зникнення з місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки йому необхідно було прийняти ліки та повернення його на місце ДТП, повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
В діях водія ОСОБА_1 суддя вбачає порушення п.п. 2.3 «б», 13.1, 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, що і призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Суд зазначає, що причинний зв'язок в автотранспортних пригодах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками. При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху або відсутність технічної можливості у водія уникнути зіткнення.
Викладені обставини повністю підтверджуються схемою місця ДТП від 18.04.2026; рапортом працівника поліції від 18.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.04.2026, відеозаписом та наявними механічними пошкодженнями на автомобілях.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 і ст. 122-4 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, який являється особою з інвалідністю І групи, ступеня його вини, відсутності пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами за ст.124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП. На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст.122-4 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди І і ІІ групи, а ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю І групи, тому від сплати судового збору звільнений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1,122-4, 124, 280,283,284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:
ст.124 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;
ст.122-4 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.122-4 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова