Номер провадження: 33/813/271/26
Номер справи місцевого суду: 503/1672/25
Головуючий у першій інстанції Калашнікова Т. О.
Доповідач Погорєлова С. О.
11.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
встановив:
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 30.09.2025 року о 00:40 год ОСОБА_1 , незаконно намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в районі пп/зн 0275/22 на напрямку с. Сергіївка (Україна) - с. Советскоє (Республіка Молдова) на відстані до 2000 метрів від лінії державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України з документами, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Кодимського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)рапорт є внутрішнім службовим документом та не може самостійно підтверджувати факт вчинення правопорушення;
2)схема не містить технічної фіксації координат фактичного місцезнаходження ОСОБА_1 та має орієнтовний характер;
3)судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи;
4)матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би підтверджував реальний намір ОСОБА_1 незаконного перетину державного кордону України, а сам факт перебування у прикордонній зоні або на певній відстані від лінії кордону не утворює склад правопорушення
Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи на 11.03.2026 року на 10:30 год. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися.
09.03.2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від Янчука ВО. Надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №010087Е від 30.09.2025 року з якого вбачається, що 30.09.2025 року о 00:40 год. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на західній околиці с. Сергіївка Подільського району Одеської області на відстані до 2000 метрів від лінії державного кордону України, в районі пп/зн 0275/22 на напрямку с. Сергіївка (Україна) - с. Советскоє (Республіка Молдова) було виявлено ОСОБА_1 , який намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України, з документами, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. ОСОБА_1 протокол підписаний без зауважень.
Рапорт Інспектора прикордонної служби 2 категорії-інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) головного сержанта ОСОБА_2 з якого вбачається, що 30.09.2025 року о 00:40 год. він виконував наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», на західній околиці с. Сергіївка Подільського району Одеської області на відставні до 200 м. від лінії державного кордону України в районі пп/зн 0275/22 на напрямку с. Сергіївка (Україна) - с. Советскоє (Республіка Молдова) було виявлено ОСОБА_1 , який намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що він хотів незаконно перетнути державний кордон до Республіки Молдова, а далі до Європи, а саме до Німеччини. Був зупинений прикордонниками за спробу перетину кордону та порушив прикордонний режим, а саме перебував у прикордонній смузі без ДПСУ. Свою вину ОСОБА_1 визнає в спробі перетину кордону. Претензій до дій прикордонників не має.
Копія паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданого 23.04.2022 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Вінниця, Вінницька область.
Схема затримання від 30.09.2025 року щодо спроби незаконного перетинання державного кордону України на вихід з України в Республіку Молдова в обхід встановлених пунктів пропуску через Державний кордон України, на якій зазначено напрямок руху правопорушника, місце його виявлення прикордонниками, а також позначений Державний кордон України.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Отже, ознаками об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
При цьому, визначальною ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення.
Суб'єктом правопорушення за ч.1 ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об'єктивної сторони даного правопорушення.
Згідно ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 на території Україні запроваджено воєнний стан (воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень).
Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає наявні в матеріалах справи докази достатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №010087Е від 30.09.2025 року; поясненнями ОСОБА_1 від 30.09.2025 року; рапортом Інспектора прикордонної служби 2 категорії-інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) головного сержанта ОСОБА_2 від 30.09.2025 року, Схема затримання від 30.09.2025 року щодо спроби незаконного перетинання державного кордону України на вихід з України в Республіку Молдова в обхід встановлених пунктів пропуску через Державний кордон України.
Оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би підтверджував реальний намір ОСОБА_1 незаконного перетину державного кордону України, а сам факт перебування у прикордонній зоні або на певній відстані від лінії кордону не утворює склад правопорушення, оскільки на підтвердження зазначеного не надано жодного доказу. При цьому, судом враховано, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , доказів проживання в м. Одесі суду не надано, конкретна адреса мешкання в м. Одесі ним не зазначена, а навпаки в поясненнях зазначено місця його реєстрації у м. Вінниця як місце його мешкання. Більш того, місце виявлення ОСОБА_1 на західній околиці с. Сергіївка Подільського району Одеської області на відставні до 200 м. від лінії державного кордону України в районі пп/зн 0275/22 на напрямку с. Сергіївка (Україна) - с. Советскоє (Республіка Молдова), що підтверджує намір незаконного перетину кордону. При цьому, фактичні обставини щодо часу та місця затримання ОСОБА_1 працівниками державної прикордонної служби, апелянт не оспорює. Із наданих пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він сам зазначив, що намагався перетнути Державний кордон України до Республіки Молодова, щоб у подальшому потрапити до Німеччини. Посилання на те, що факт перебування у прикордонній зоні або на певній відстані від лінії кордону не утворює склад правопорушення, відхиляється як неспроможний.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на сукупність таких обставин як:
- місце виявлення ОСОБА_3 , зокрема західній околиці с. Сергіївка Подільського району Одеської області в безпосередній близькості від лінії державного кордону, а саме на відстані до 200 м. від лінії державного кордону України в районі пп/зн 0275/22 , яке не є ні місцем реєстрації, ні місцем проживання апелянта;
- час виявлення - 00:40 год., тобто темна пора доби та у період дії комендантської години;
- спосіб намагання перетину державного кордону - поза межами пункту пропуску в пішому порядку;
- наявність у ОСОБА_1 при собі паспорту громадянина України;
- відсутність дозвільних документів на перетин державного кордону, які надавали йому, як громадянину України чоловічої статі та призивного віку, право на перетинання державного кордону, зважаючи на обмеження, регламентовані Законом України «Про правовий режим воєнного стану», свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 наміру на вчинення інкримінованого правопорушення та спростовують твердження апелянта про те, що він не мав умислу на скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рапорт є внутрішнім службовим документом та не може самостійно підтверджувати факт вчинення правопорушення не заслуговують на увагу з огляду на те, що факт винний дій ОСОБА_1 підтверджується не лише рапортом, а також протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №010087Е від 30.09.2025 року; поясненнями ОСОБА_1 ; копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданого 23.04.2022 року; схемою затримання від 30.09.2025 року щодо спроби незаконного перетинання державного кордону України.
Отже, вищенаведені докази, є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що схема не містить технічної фіксації координат фактичного місцезнаходження ОСОБА_1 та має орієнтовний характер, апеляційний суд відхиляє, оскільки схема затримання ОСОБА_1 від 30.09.2025 року, містить чіткі умовні позначення, а саме: місце виявлення правопорушника, напрямок руху правопорушника, лінію Державного кордону України.
В схемі зазначена пояснювальна записка особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Крім того схема затримання, як і всі інші документи про справі підписані скаржником без будь-яких зауважень, щодо факту незаконного перетину не заперечував, винну у вчиненні правопорушення визнав з викладенням детальних обставин.
Посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення, а тому судом апеляційної інстанції відхиляються, як неспроможні.
Відповідно до п. 8, 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення від 09.12.2020 року затверджену Міністерством юстиції України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса місця проживання або перебування, місце роботи, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номері серія (за наявності) паспорта для фізичних осіб-громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України); інформація про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу; прізвища, імена, по батькові, адреси місця проживання або перебування свідків, прізвище викривача (за його письмовою згодою) (якщо такі є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які вносяться до протоколу і засвідчуються підписом зазначеної особи. Пояснення може додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі.
Складений протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №294126 від 05.10.2024 року відповідає вимогам вищевказаної Інструкції, доводи апеляційної скарги не спростовують обставин викладених у вказаному протоколі.
Висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. 33 КУпАП, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. в дохід держави, яке, на думку апеляційного суду, сприятиме вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, тобто відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Кодимського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2025 року.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова