Номер провадження: 11-сс/813/976/26
Справа № 521/8038/25 1-кс/521/1202/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02.04.2026, якою відмовлено у задоволені скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову про закриття кримінального провадження №12025162470000751 від 13.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 115 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02.04.2026 відмовлено у задоволені скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову про закриття кримінального провадження №12025162470000751 від 13.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 115 КК України.
Рішення мотивоване тим, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження є вмотивованим та таким, що ґрунтується на матеріалах досудового розслідування і відповідає вимогам КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, оскільки вважає ухвалу слідчого судді незаконною.
Доводи обґрунтовує тим, що з матеріалів кримінальної справи вбачається, що допити свідків під час досудового розслідування в основному проводились не слідчими, а іншими працівниками поліції на низькому професійному рівні.
Крім того, в постанові про закриття кримінального провадження є посилання на висновок експерта №694 від 11.06.2025р. проведеної молекулярно-генетичної експертизи по змивам, зроблених з поверхні металевого кільця, яке закріплене до господарського візка.
У висновку експерта вказано, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) біологічного матеріалу в частині змиву та решти осаду з металевого кільця запобіжної чеки є змішаними, містять генетичні ознаки щонайменше 3 осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_7 і генетичні ознаки невстановлених осіб чоловічої або жіночої статі.
Не є дивною та обставина, що на металевому кільці запобіжної чеки присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_7 . Після вибуху та значних ушкоджень, які отримав потерпілий ОСОБА_7 , генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 були присутні майже на всіх предметах, які знаходились на відстані кількох метрів.
В даному випадку важливо те, що слідчі не намагались встановити тих осіб, чиї генетичні ознаки (щонайменше 3 осіб) були встановлені експертами. Але орган досудового розслідування в особі слідчого взагалі закрив в даній частині кримінальну справу.
Постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 від 30 грудня 2025р. у кримінальному провадженні №12025162470000751 від 13.05.2025р. про закриття кримінального провадження у частині злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України у зв?язку з встановленням відсутності складу злочину.
Матеріали кримінального провадження №12025162470000751 від 13.05.2025р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України направити для продовження досудового розслідування.
Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції прокурор ОСОБА_6 надав заперечення на апеляційну скаргу у яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката, ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, представника заявника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши та оглянувши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Як свідчить практика ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні слідчого відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області перебували матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025162470000751 від 13.05.2025 року в частині злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України.
З постанови старшого слідчого слідчого відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 від 30.12.2025 вбачається, що кримінальне провадження, провадження №12025162470000751 від 13.05.2025 року в частині злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 115 КК України закрито.
До такого висновку слідчий дійшов з огляду на результати досудового розслідування.
Так, оглядом місця події встановлено, що 13.05.2025 у денний час, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території подвір'я свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , виявив серед побутового сміття складаний господарський візок типу "кравчучка". Підійшовши до візка та спробувавши його перемістити, він відчув механічний опір, після чого почув характерне шипіння, і через декілька секунд стався вибух, унаслідок якого ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження.
Відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 13.05.2025 №388, складеного співробітниками вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області, на подвір'ї стався вибух ручної осколкової гранати РГН, яка була закріплена на нерухомій металевій трубі. Спосіб приведення гранати в дію дистанційний, шляхом вилучення запобіжної чеки з корпусу гранати за допомогою відрізка металевої проволоки довжиною 25 см, один кінець якої був прив'язаний до кільця підривача УДЗ, а інший - до господарського візка.
За сукупністю зазначених обставин дії невстановленої особи були кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК.
Під час допиту потерпілого ОСОБА_7 встановлено, що останній проживає у домоволодінні разом зі своїм братом ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останніх 10 років між ними триває конфлікт щодо права володіння будинком та користування спадковим майном.
Оглядом мобільного телефону дружини потерпілого ОСОБА_11 (марки "Samsung Galaxy A32") виявлено листування в мобільному застосунку "Telegram" з акаунтом " ОСОБА_12 " (яким користується потерпілий), у якому міститься повідомлення конфліктного змісту напередодні події.
Оглядом мобільного телефону марки "Samsung", який належить ОСОБА_7 , встановлена відсутність вказаного повідомлення у чаті спілкування, що свідчить про його навмисне видалення користувачем. Дзвінків на лінію "103" з цього номеру не надходило, ОСОБА_7 спілкувався лише зі своєю дружиною.
Під час допиту свідок ОСОБА_13 підтвердив, що ОСОБА_10 перебував у русі поза місцем, де стався вибух. Зазначена обставина також підтверджується записами відеокамер відеоспостереження.
За результатами поведених невідкладних обшуків за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та в автомобілях вибухонебезпечні предмети не знайдені.
Допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , які підтвердили існування довготривалого конфлікту між братами щодо користування спадковим майном та територією домоволодіння.
Проведено негласні слідчі (розшукові) дії відносно осіб, які перевірялись на причетність до вчинення злочину, однак за результатами жодної інформації, яка могла б підтвердити їх причетність, не здобуто.
З висновку судово-медичної експертизи №984 від 13.08.2025 вбачається, що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому метадіафізу правої стегнової кістки зі зміщенням, травматичної ампутації нігтьової фаланги 2-го пальця правої кисті, множинних ран голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок з множинними чужорідними тілами металевої щільності в ділянках лицьового перепу, передньої стінки грудної та черевної порожнини та у проекції пахово-лобкової області зліва. Ушкодження не були небезпечними для життя, складають єдиний морфологічний комплекс, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Зокрема, з висновку експерта вбачається, що ОСОБА_7 був звернений передньою поверхнею тіла до напрямку дії травмуючої ушкоджень є сили. Така локалізація є характерною для ситуації, коли особа самостійно маніпулює з небезпечним предметом, а не є жертвою спрямованого сторонньої особи. на неї нападу з боку сторонньої особи.
Висновком експерта №694 від 11.06.2025 щодо проведення молекулярно- генетичної експертизи по змивам, зроблених з поверхні металевого кільця, яке закріплене до господарського візка, встановлено, що генетичні ознаки (ДНК- профіль) біологічного матеріалу в частині змиву та решти осаду з металевого кільця є змішаними, містять генетичні ознаки щонайменше трьох осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_7 і генетичні ознаки невстановлених осіб чоловічої або жіночої генетичної статі. Критично важливим є те, що не присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 .
Відсутність ДНК-профілів зазначених осіб на ключовому елементі спрацювання вибухового механізму металевому кільці запобіжної чеки - підтверджує їх непричетність до встановлення вибухового пристрою. Натомість наявність ДНК-профілю саме потерпілого ОСОБА_7 на металевому кільці запобіжної чеки однозначно свідчить про його безпосередній фізичний контакт із механізмом спрацювання вибухового пристрою.
Проведеною комплексною судовою експертизою за експертною спеціальністю 5.2 "Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху" (висновок експерта №КСЕ-19/116-25/12497-BTX від 22.07.2025) встановлено, що вилучені об'єкти є осколками та фрагментами ручної осколкової наступальної гранати РГН, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойових припасів. Граната була використана в якості міни-пастки - запобіжна чека з кільцем була вилучена з запалу попередньо закріпленої на металевій трубі гранати під час переміщення візка.
З висновку судової психологічної експертизи №4485-34-25 від 24.12.2025 року вбачається, що комунікативна поведінка ОСОБА_7 під час допиту характеризується ознаками уникнення надання прямих відповідей на критично важливі питання. Так, щодо повідомлення в месенджері "Telegram" простежується тенденція до уникнення прямих відповідей, пояснення мають багатослівний характер, містять численні метафоричні звороти, супроводжуються відхиленням від суті поставлених запитань. Щодо видалення повідомлення ОСОБА_7 не надає чіткої відповіді, наявна непослідовність пояснень, суперечливий характер висловлювань. Щодо наявності його епітеліальних клітин на кільці вибухового пристрою комунікативна стратегія має ймовірну спрямованість на зменшення доказового значення виявленого факту шляхом висування множинних альтернативних пояснень, нівелювання причинно-наслідкового зв'язку. Щодо питання можливої зацікавленості вибуховими пристроями, попри декларування відсутності спеціальних знань, характер мовлення не повністю узгоджується з позицією необізнаної особи -висловлювання містять спеціалізовану лексику, порівняння та логічні припущення.
Аналіз сукупності здобутих доказів дозволяє дійти однозначного висновку про відсутність ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Відсутні докази умислу будь-якої сторонньої особи на вбивство ОСОБА_7 . Версія щодо причетності брата ОСОБА_10 спростована алібі, підтвердженим незалежними свідками та відеозаписами, відсутністю його ДНК на ключових елементах пристрою, результатами обшуків та негласних слідчих дій. Версії щодо причетності інших осіб не знайшли жодного підтвердження.
Наявність ДНК-профілю саме потерпілого ОСОБА_7 на металевому кільці запобіжної чеки в поєднанні з відсутністю ДНК-профілів будь-яких інших встановлених осіб однозначно свідчить про те, що саме потерпілий здійснював безпосередній фізичний контакт із механізмом спрацювання вибухового пристрою. Ця обставина в сукупності з його власними показаннями про те, що він тягнув за трос, свідчить про те, що саме потерпілий власноручно та випадково привів пристрій у дію.
Характер та локалізація тілесних ушкоджень, за висновком судово-медичної експертизи, свідчать про те, що ОСОБА_7 був звернений передньою поверхнею тіла до джерела вибуху. Така позиція є характерною для особи, яка самостійно маніпулює з предметом, а не для жертви умисного нападу. Якби вбивця умисно встановлював пристрій для вбивства конкретної особи, логічно було б очікувати іншого характеру та локалізації ушкоджень.
Поведінка потерпілого після вибуху та під час досудового розслідування викликає обґрунтовані сумніви у щирості його показань. Відсутність дзвінків на лінію "103", навмисне видалення повідомлення конфліктного змісту з власного телефону, ухильні та суперечливі пояснення під час допиту, продемонстрована обізнаність у питаннях вибухових пристроїв при одночасному запереченні будь-яких знань - усе це в сукупності свідчить про те, що потерпілий приховує певні обставини події.
Хоча технічна конструкція вибухового пристрою формально нагадувала "пастку", жодних об'єктивних доказів умисної дії сторонньої особи на встановлення цього пристрою не здобуто. Відсутність слідів підготовки до злочину в листуванні, відсутність свідків, відсутність ДНК сторонніх осіб на ключових елементах, алібі підозрюваної особи - усе це спростовує версію замаху на умисне вбивство.
Сукупність здобутих доказів дозволяє дійти висновку про те, що вибух ручної осколкової гранати РГН стався внаслідок неповного розуміння потерпілим механізму дії вибухового пристрою або необережного поводження з ним, а не внаслідок реалізації умислу іншої особи на його вбивство. Потерпілий мав доступ до вибухового пристрою, самостійно з ним контактував, про що свідчить наявність його ДНК на запобіжному кільці, та власноручно випадково привів його у дію під час спроби переміщення господарського візка.
Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги, зазначені обставини вказують на те, що органом досудового розслідування в повному обсязі виконані вимоги кримінального процесуального закону, досудове розслідування проведене повно та всебічно, неупереджено, досліджено в повному обсязі обставини кримінального правопорушення, надано належну оцінку доказам, які є достатніми, належними та допустимими, що вказувало на необхідність закриття кримінального провадження.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з викладеними в оскаржуваній ухвалі слідчого судді висновками про те, що постанова слідчого про закриття даного кримінального провадження є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята на підставі допустимих та належних доказів, що в свою чергу дозволяє покласти їх в основу постанови про закриття кримінального провадження, а слідчим під час досудового розслідування здійснено всі процесуальні та слідчі дії, проведення яких є можливим для об'єктивного, всебічного та неупередженого розслідування даного кримінального провадження, що дозволяли прийняти законне рішення за результатами проведеного досудового розслідування.
Апеляційний суд вважає, що слідчим у повному обсязі виконано вимоги кримінального процесуального законодавства щодо проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин справи, оскільки слідчий провів усі необхідні слідчі та процесуальні дії для встановлення істини у кримінальному провадженні та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, постанова слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтується на вимогах закону, у зв'язку з чим прийняте слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні скарги потерпілого на зазначену постанову слідчого є законним та обґрунтованим.
Будь яких інших даних, які б вказували на істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом не встановлено.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 303-309, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02.04.2026, якою відмовлено у задоволені скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову про закриття кримінального провадження №12025162470000751 від 13.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 115 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4