14 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/485/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні відповіді та документів на письмовий запит ОСОБА_1 від 06 листопада 2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів, зазначених у запиті від 06.11.2025 року, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: витягів з наказів про зарахування, проходження та припинення військової служби; витягу з наказу про виключення зі списків особового складу у зв'язку із загибеллю; наказу про призначення та акту службового (спеціального) розслідування; витягів з особової справи (послужний список, обліково-послужна картка); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо причинного зв'язку смерті; документів, що підтверджують обставини загибелі та відсутність протиправної поведінки; висновку СМЕ або довідки про не проведення токсикологічного дослідження; постанова (висновок) військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби / захистом Батьківщини; інших документів, необхідних для оформлення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання документів, необхідних для реалізації права на звернення за призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 06.11.2025 звернулася до відповідача із відповідним запитом. Разом з тим, жодної відповіді за результатами такого звернення не отримала.
Вказує, що була опікуном ОСОБА_2 до досягнення ним повноліття, що підтверджується відповідними рішеннями органів опіки та піклування, а у подальшому проживали разом, вели спільне господарство та мали стійкий сімейно-побутовий зв'язок до моменту його загибелі.
Наголошує, що запитувані документи створені та зберігаються відповідачем у процесі виконання владних управлінських функцій, а відтак становлять інформацію, що перебуває у володінні суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим на них також поширюються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Ухвала суду від 16.02.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі була надіслана до "Електронного кабінету" військової частини НОМЕР_1 та доставлена 19.02.2026 о 00 год. 24 хв., що підтверджується довідкою від 19.02.2026, яку долучено до матеріалів справи.
Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
05.02.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.02.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
16.02.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження). Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства оборони України.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 є тіткою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно рішення Ленінської районної ради народних депутатів від 21.03.1991 була призначена його опікуном (а.с. 48).
ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі селища Розлив Волноваського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім'ї №403 ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.03.2025 (а.с. 46, 47).
06.11.2025 позивач направила на адресу відповідача засобами поштового зв'язку цінним листом із описом вкладення запит про надання документів, необхідних для оформлення та подання до уповноваженого органу заяви про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 (а.с. 37-39).
Згідно відомостей по відстеженню поштового відправлення №2500900238533 запит вручено адресату (представнику за довіреністю) 10.11.2025 (а.с. 40).
Станом на дату винесення рішення у даній справі відповідач доказів розгляду наведеного звернення суду не надав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.96 №393/96 (далі - Закон №393/96) визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 4 Закону №393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України визначено в Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженій Наказ Міністерства оборони України 28.12.2016 №735 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 № 94/29962 (далі - Інструкція №735).
Пунктом 6 розділу 1 Інструкції №735 встановлено, що усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
За змістом Розділу II Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень (п. 2). У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням у термін не пізніше ніж через десять днів з дня його надходження. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (п. 4). Звернення може бути подано особисто як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне) чи надіслане поштою (електронною поштою). Письмове звернення надсилається поштою (електронною поштою) або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (п. 5). Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян" (п. 14).
Згідно з пунктом 3 розділу III Інструкції №735 після первинного розгляду звернень громадян органів військового управління, командирами військових частин працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії), зокрема, здійснює відправку звернень за належністю та відповідей - їх авторам.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Інструкції №735 відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №735 передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за результатами розгляду звернення органом військового управління, військовою частиною, яким отримано таке звернення має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про, що одночасно повідомляється заявнику.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 06.11.2025 ОСОБА_1 направила засобами поштового зв'язку до військової частини НОМЕР_1 запит про надання документів для можливості оформлення одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що у вказаному запиті відсутні посилання на обставину його подання відповідно до Закону України "Про звернення громадян". У той же час, у позовній заяві позивач посилається на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до частини 1 та 2 статті 19 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
За приписами статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту Частиною 3 статті 22 №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Згідно зі статтею 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі селища Розлив Волноваського району Донецької області.
Позивач, звернулася до відповідача із запитом про надання їй інформації та документів щодо проходження ОСОБА_2 військової служби. Отже запит направлений до належного суб'єкта його розгляду.
Факт одержання наведеного запиту підтверджується відомостями по відстеженню поштового відправлення №2500900238533 із сайту оператора поштового зв'язку, відтак підлягав розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку.
При цьому, докази розгляду уповноваженою посадовою особою військової частини НОМЕР_1 в установленому порядку запиту позивача від 06.11.2025 відсутні, хоча суб'єкт владних повноважень не може утриматись від розгляду звернення, що входить до його компетенції.
Суд враховує, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За наведених обставин суд дійшов висновку про допущення бездіяльності відповідачем пов'язаної із не розглядом запиту ОСОБА_1 від 06.11.2025.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статтею 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Наведений перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За приписами частини 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З урахуванням наведених норм правового регулювання суд доходить висновку, що наданню запитуваної інформації має передувати належний розгляд відповідачем запиту, зокрема в частині дослідження такої інформації на предмет її наявності чи відсутності, статусу інформації з обмеженим доступом тощо.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Згідно із частиною 7 цієї статті обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З огляду на наведене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин є зобов'язати відповідача розглянути запит позивача від 06.11.2025 та надати письмову відповідь.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні відповіді на запит ОСОБА_1 від 06.11.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути запит ОСОБА_1 від 06.11.2025 та надати письмову відповідь.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК