Справа № 357/15463/25 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/824/664/2026 Доповідач: ОСОБА_2
02 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Білоцерківської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ч.1 ст.214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, котрі містять відомості про кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2025 ОСОБА_6 звернувся до керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 з заявою про вчинення начальником слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.396 КК України, за результатами розгляду якої ОСОБА_6 було надано відповідь від 25.09.2025 №50-8764 вих. 25, з якої вбачається, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_6 від 25.09.2025 про зловживання владою або службовим становищем начальником відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , а також приховування ним злочину, не містять об'єктивних даних та достатніх відомостей, які дійсно б свідчили про ознаки будь-якого кримінального правопорушення. Враховуючи викладене, на даний час, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено.
Посилання ОСОБА_6 на ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.396 КК України, містить лише суб'єктивний виклад обставин та є припущеннями заявника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
При цьому, відповідно до п.1 ч.4 ст.216 КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівником правоохоронного органу здійснюють слідчі ДБР.
Враховуючи те, що заява про вчинення злочину містить інформацію про можливе вчинення працівниками правоохоронних органів кримінальних правопорушень, скаржником не доведено обов'язок саме уповноважених осіб Білоцерківської окружної прокуратури Київської області внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою, та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року. Зобов'язати керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення із заяви ОСОБА_6 від 25.09.2025 року та розпочати досудове розслідування.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що оскаржувана ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою та вмотивованою та підлягає скасуванню у зв'язку з наявністю обставин, на які не звернув належної уваги слідчий суддя. Зокрема, слідчий суддя під час судового розгляду мав повноваження лише щоб надати оцінку виключно процесуальним діям (бездіяльності) керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_6 від 25.09.2025.
Зауважує, що чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні скарги, слідчий суддя під час судового розгляду замість того, щоб надати оцінку виключно процесуальним діям (бездіяльності) керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 стосовно відповідності його дій (бездіяльності) чинному КПК України щодо строків прийняття та розгляду заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень, надав оцінку змісту заяви про вчинення кримінальних правопорушень і дійшов висновку про відсутність складу кримінальних правопорушень в діях начальника слідчого відділу Білоцерківського районного управління ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , на якого у своїй заяві вказував ОСОБА_6 , як на особу, що вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.364 ,ч.1 ст.396 КК України.
Зазначає, що слідчий суддя, розглядаючи скаргу на бездіяльність керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , фактично вирішив питання, що повинні вирішуватись судом під час розгляду справи.
Заявник ОСОБА_6 та прокурор були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду провадження за приписами ч.4 ст.405 КПК України. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 просив проводити розгляд без його участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України). При цьому, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином положення частини 4 ст. 214 КПК України не є тотожними вимогам частини 1 ст. 214 КПК України, оскільки внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що у скарзі на бездіяльність керівника Білоцерківської окружної прокуратури, ОСОБА_6 зазначає про те, що 25.09.2025 року ним була подана заява в електронній формі до керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , яка була зареєстрована за №9789-25 від 25.09.2025 року, в якій він повідомляв про кримінальні правопорушення, скоєні начальником слідчого відділення слідчого відділу Білоцерківського районного управління ГУНП в Київській області ОСОБА_11 , передбачені ч.2 ст.364 та ч.1 ст.396 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що посилання ОСОБА_6 на ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.396 КК України, містить лише суб'єктивний виклад обставин та є припущеннями заявника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 було надано відповідь від 25.09.2025 №50-8764 вих. 25, згідно якої вбачається, що обставини, викладені у вказаній заяві від 25.09.2025 про зловживання владою або службовим становищем начальником відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , а також приховування ним злочину, не містять об'єктивних даних та достатніх відомостей, які дійсно б свідчили про ознаки будь-якого кримінального правопорушення (а.п. 165-166).
Разом з тим, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі вірно враховано те, що відповідно до п.1 ч.4 ст.216 КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівником правоохоронного органу здійснюють слідчі ДБР, а отже, враховуючи те, що заява про вчинення злочину містить інформацію про можливе вчинення працівниками правоохоронних органів кримінальних правопорушень, скаржником не доведено обов'язку саме уповноважених осіб Білоцерківської окружної прокуратури Київської області внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою, та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що висловлених у заяві тверджень недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді є вмотивованою та підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Білоцерківської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4