Справа № 757/60915/25-к Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/824/2563/2026 Доповідач: ОСОБА_2
09 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що заява ОСОБА_6 від 20.11.2025 року про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами Державної казначейської служби України, в розумінні ст.ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що в уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року та прийняти рішення, яким зобов'язати відповідальну посадову особу Національної поліції України внести відомості про злочини до ЄРДР та розпочати кримінальне розслідування по заяві ОСОБА_6 від 20.11.2025.
Крім того, просить поновити строк для подачі апеляційної скарги, оскільки оскаржувана ухвала надійшла до електронного кабінету «Електронного суду» скаржника 11.02.2026 року.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною. Так, постановою Полтавського апеляційного суду від 14.08.2025 у справі №554/13202/24 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 5000 гривень. На виконання даного рішення видано виконавчий лист, який разом з постановою суду направлено на виконання до Державної казначейської служби України (ДКСУ). З листа ДКСУ від 19.11.2025 стало відомо, що судове рішення не можливо виконати за відсутністю коштів, на сьогодні у Казначействі за бюджетною програмою обліковується 1023 невиконаних виконавчих документів на суму понад 316,37 млн. грн., які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Полтави по справі №554/13202/24, відповідно до п.39 Порядку №845, Казначейство постійно звертається до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою.
Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію верховенства права.
Отже, ДКСУ умисно та протизаконно не виконує судові рішення, оскільки щодо заявника не зверталося у 10-денний строк з моменту надходження від стягувача виконавчого документу до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у зв'язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їх недостатність.
За вказаних обставин, 20.11.2025 до Національної поліції України було направлено поштою заяву про злочин. Дана заява була отримана 26.11.2025, однак на сьогодні, досудове розслідування не розпочато.
Отже, відмова у порушенні кримінального провадження протиправна, оскільки судове рішення не виконано, а ДКСУ уникає його виконання.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 3 ст. 395 КПК України визначено, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_6 вбачається, що остання була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд скарги без участі.
В матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення копії постановленого рішення від 23.01.2026 р. на адресу ОСОБА_6 (а.п. 36).
Із долученого апелянтом до матеріалів провадження знімка екрана електронного листування вбачається, що копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 отримала електронною поштою 11.02.2026 року (а.п. 42), а апеляційна скарга направлена через систему «Електронний суд» та отримана Київським апеляційним судом 12.02.2026 року (а.с.37). Враховуючи, що апелянт звернулася до суду наступного дня після отримання копії ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає необхідним задовольнити її клопотання про поновлення пропущеного строку.
Пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України). При цьому, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином положення частини 4 ст. 214 КПК України не є тотожними вимогам частини 1 ст. 214 КПК України, оскільки внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 20.11.2025 року ОСОБА_6 направила засобами поштового зв'язку до Головного слідчого управління Національної поліції України заяву про вчинення кримінальних правопорушень.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що у своїй скарзі на бездіяльність ОСОБА_6 зазначала про вчинення службовими особами Державної казначейської служби України кримінальних правопорушень, передбачених ст.382 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що фактично за змістом наявна у справі заява ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами Державної казначейської служби України, в розумінні ст.ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним. З зазначеними висновками погоджується і колегія суддів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дотримання слідчим суддею вимог положень ст. 303 КПК, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що в уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР, що, як наслідок, свідчить про необґрунтованість та безпідставність вимог скарги.
Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, ухвала слідчого судді є вмотивованою, тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року - задовольнити, вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4