14.05.2026
Справа № 331/2075/26
Провадження № 2-о/331/138/2026
про продовження строку для усунення недоліків заяви
14 травня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріализаяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин,
12 березня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у порядку окремого провадженнянадійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1300558 від 04.03.2026 року, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин.У заяві заявник просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у 1998 році в селі Кам'янське Василівського району Запорізької області.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2026 рокудану заяву було залишено без руху та надано заявнику п'ятиденний строк для усунення недоліків заяви з наступних підстав.
Так, згідно положень частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно пункту 5) частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Так, за правилами статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт .
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Разом з тим, в порушення вимог частини 1 статті 318 ЦПК України, у заяві не зазначено причини неможливості внесення виправлень до документів, а саме до актових записів цивільного стану. Відповідних доказів до заяви також не долучено.
Отже, заява не містить відомостей про те, чи звертався заявник ОСОБА_1 до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з приводу внесення змін до актового запису про своє народження.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Згідно із частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Крім того, на підтвердження того, що шлюб між батьками заявника було розірвано, останній долучив до заяви копію актового запису № 211, який було сформовано на запит ОСОБА_4 у застосунку «Дія». В той же час, заявник не надав суду копію свідоцтва про розірвання шлюбу, засвідчену належним чином.
Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
07 травня 2026 року, на виконання ухвали Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2026 року представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Александровим О.О. подано до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків заяви, до якої долучено: копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00058184042 від 06.05.2026 року; копію листа Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 131/32.12-01-27 від 26.02.2026 року.
Разом з тим, заявником так і не було виконано вимоги, визначені частиною 1 статті 318ЦПК України.
Так, за правилами статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені у заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Разом з тим, в порушення вимог частини 1 статті 318 ЦПК України, у заяві не зазначено причини неможливості внесення виправлень до документів, а саме до актових записів цивільного стану. Відповідних доказів до заяви також не долучено.
Отже, заява не містить відомостей про те, чи звертався заявник ОСОБА_1 до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з приводу внесення змін до актового запису про своє народження.
Таким чином, у зазначений строк та на момент постанови цієї ухвали, заявником частково виконано вимоги, які зазначені в ухвалі суду від 16.03.2026 року.
У період з 04 травня 2026 року по 12 травня 2026 року включно суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О. перебувала у щорічній відпустці.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно частини 6 статті 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення доступу заявника до правосуддя та для забезпечення можливості реалізації конституційного права на захист своїх прав та інтересів у судовому порядку судом, встановленим законом, суд приходить до висновку про доцільність за власною ініціативою продовжити процесуальний строк, встановлений в ухвалі суду від 16 березня 2026 року для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120, 127, 175, 177, 185, 258, 260, 293, 318, 353 ЦПК України,
Продовжитизаявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, зазначених в ухвалі Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2026 року, встановивши заявнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі суду від 16 березня 2026 року та цієї ухвали, заява буде визнана неподаною та повернута заявнику. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Яцун