Справа №760/13078/26
1-кс/760/6436/26
Про продовження запобіжного заходу
у виді домашнього арешту
(повний текст )
8 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, застосованого щодо підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №12025100090002917 від 11.11.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
Виходячи із змісту поданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2026 приблизно о 18 годині 10 хвилин неповнолітній ОСОБА_6 спільно з неповнолітніми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у ТЦ «CosmoMultimall» за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6. Перебуваючи у зазначеному місці, останні побачили малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував у вказаному торговельному центрі разом зі своїми друзями, неповнолітнім ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та малолітнім ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також побачили на плечі ОСОБА_9 сумку темно-сірого кольору з написом «NewBalance», яка належала останньому.
В подальшому, приблизно о 18 годині 19 хвилин, в ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення зазначеного вище майна, що належить ОСОБА_9 , із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , попередньо домовившись з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , узгодивши між собою дії кожного, усвідомлюючи, що вони діють відкрито, перебуваючи у приміщенні багатолюдного ТЦ «CosmoMultimall» за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, підбігли до ОСОБА_9 та почали словесно погрожувати останньому.
В подальшому, приблизно о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, а саме сумки темно-сірого кольору з написом «NewBalance», яка належить ОСОБА_9 , вийшли разом з останнім з приміщення ТЦ «CosmoMultimall» на вулицю зі сторони вул. Вадима Гетьмана, 6, після чого ОСОБА_8 висунув вимогу до ОСОБА_9 добровільно віддати належне йому майно, а саме сумку темно-сірого кольору з написом «NewBalance», ринкова вартість якої згідно висновку експерта №СЕ-19/111-26/14527-ТВ від 19.03.2026 становить 330 грн.
Почувши відмову від ОСОБА_9 , з метою подолання спротиву останнього, ОСОБА_7 , діючи згідно відведеної йому ролі, дістав з кишені газовий балончик, яким погрожував застосувати його в обличчя ОСОБА_9 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, ОСОБА_6 , діючи згідно відведеної йому ролі, дістав з кишені кастет, який згідно висновку експерта №СЕ-19/111-26/13833-ХЗ від 17.03.2026 належить до холодної зброї, показав його потерпілому, тим самим повідомивши про намір його застосування у разі подальшої відмови ОСОБА_9 . Надалі ОСОБА_9 , розуміючи, що може бути підданий застосуванню насильства зі сторони ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , дістав із сумки свої особисті речі, а саму сумку темно-сірого кольору з написом «NewBalance» передав до рук ОСОБА_8 .
Після цього ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі відкрите викрадене чуже майно, що належить малолітньому ОСОБА_9 , із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим у подальшому на власний розсуд, чим спричинили малолітньому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 330 гривень.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, тобто грабежу, поєднаного із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
08.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. 03.04.2026 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2026 відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та Навчально-реабілітаційний центр №21 Оболонського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Ірини Жиленко, залежно від графіку навчання підозрюваного, у визначений судом період часу, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у разі оголошення сигналів повітряної небезпеки, із покладенням на нього процесуальних обов'язків.
Постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва від 30.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 07.06.2026, у зв'язку із складністю кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри, продовження строку досудового розслідування, тяжкість інкримінованого неповнолітньому підозрюваному кримінального правопорушення, а також на існування ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, вказали що такий запобіжний захід як передання підозрюваного під нагляд батькам цілком може забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначила, що підозрюваний є неповнолітнім, має визначене місце проживання, навчається, а також перебуває під впливом та контролем свого законного представника - бабусі, у зв'язку з чим, на її переконання, застосування чи продовження домашнього арешту є надмірним заходом процесуального примусу. Захисник вказала, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 можливо забезпечити шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді передання неповнолітнього підозрюваного під нагляд законному представнику, а саме бабусі, оскільки саме такий захід відповідатиме його віку, соціальному статусу, умовам проживання та інтересам неповнолітньої особи.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника, проти задоволення клопотання заперечував та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, пов'язаний із переданням його під нагляд законному представнику.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється. Підставою застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 493 КПК України до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого можуть застосовуватися запобіжні заходи, передбачені цим Кодексом. Згідно ч. 2 ст. 493 КПК України до неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, крім запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом, може застосовуватися передання його під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вирішує питання доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом, не надає остаточної оцінки доказам з точки зору їх допустимості та достатності для ухвалення вироку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності наданих матеріалів визначити, чи є причетність особи до інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для подальшого застосування обмежувального заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення у ОСОБА_12 від 07.03.2026; даними протоколів огляду місця події від 07.03.2026, відповідно до яких оглянуто приміщення торговельного центру «Cosmo Multimall», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, блок А; даними показань свідка ОСОБА_13 ; даними показань законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_12 ; даними показань малолітнього потерпілого ОСОБА_9 ; даними протоколів прослуховування аудіозаписів; даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за участю малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , малолітнього свідка ОСОБА_11 та неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , відповідно до яких вказані особи впізнали, зокрема, ОСОБА_6 як особу, яка 06.03.2026 приблизно о 19 годині 40 хвилин, перебуваючи в ТЦ «Cosmo Multimall», погрожувала фізичною розправою предметом, схожим на кастет, та знімала на мобільний телефон обставини погроз і викрадення сумки; даними протоколу огляду документа, а саме перегляду відеозапису з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні ТРЦ «Cosmo Multimall»; даними протоколу затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України, під час якого при особистому обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Motorola» з наявним відеозображенням та предмет, ззовні схожий на кастет; даними протоколу огляду речей, а саме мобільного телефону марки «Motorola», на якому наявний відеозапис подій з обставинами вчинення кримінального правопорушення; даними висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-26/13833-ХЗ від 17.03.2026, відповідно до якого наданий на дослідження кастет відноситься до холодної зброї, виготовлений саморобним способом та є контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії; даними висновку експерта щодо речовини у металевому балончику з написом «ТРИЗУБ-4», у якому виявлено отруйну речовину подразнюючої дії - капсаїцин, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Зазначені дані у своїй сукупності на цьому етапі кримінального провадження є достатніми для висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра ґрунтується на конкретних відомостях, які пов'язують підозрюваного з подією кримінального правопорушення, роллю, яку йому інкримінує сторона обвинувачення, та обставинами погрози застосування насильства із використанням предмета, схожого на кастет.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, раніше не судимим, має місце проживання у м. Києві та навчається у Навчально-реабілітаційному центрі №21 Оболонського району м. Києва. Разом з тим зазначені обставини, хоча й свідчать про наявність певних соціальних зв'язків, самі по собі не усувають встановлених ризиків, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення належить до тяжких, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а фактичні обставини підозри пов'язані із груповим характером дій, погрозою застосування насильства до малолітнього потерпілого та використанням предмета, який за висновком експерта належить до холодної зброї.
У судовому засіданні встановлено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Такий ризик підтверджується даними про тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, реальність суворого покарання у разі доведення винуватості, характером підозри, а також тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи зміст повідомленої підозри та можливі правові наслідки кримінального провадження, може намагатися уникнути участі у слідчих та процесуальних діях, судових викликах і подальшому кримінальному провадженні. Вказаний ризик додатково обґрунтовується тим, що кримінальне провадження перебуває на стадії, коли органу досудового розслідування необхідно забезпечити своєчасну участь підозрюваного у процесуальних діях, завершити необхідні слідчі та процесуальні дії, а строк досудового розслідування продовжено до 07.06.2026.
Також слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Зазначений ризик підтверджується даними про те, що потерпілий та більшість свідків є малолітніми або неповнолітніми особами, а інкриміновані дії, відповідно до змісту підозри, були поєднані з погрозою застосування насильства до малолітнього потерпілого. Дані протоколів пред'явлення особи для впізнання свідчать, що потерпілий та свідки прямо ідентифікували учасників події, у тому числі ОСОБА_6 , як особу, яка погрожувала предметом, схожим на кастет, та фіксувала події на мобільний телефон. За таких обставин підозрюваному відомо, які саме особи надали викривальні для нього відомості, а тому у разі відсутності належного процесуального контролю він може намагатися впливати на них з метою зміни показань, відмови від раніше наданих показань або пом'якшення викладу фактичних обставин.
При цьому для незаконного впливу на потерпілого чи свідків не є обов'язковим застосування очевидного фізичного примусу. З огляду на вік потерпілого та свідків, сам факт можливого контакту з боку підозрюваного чи осіб з його оточення, у контексті інкримінованої події, може створити психологічний тиск та вплинути на їхню подальшу процесуальну поведінку. Саме тому обмеження у виді домашнього арешту в нічний час доби, разом із покладеними процесуальними обов'язками, є необхідним запобіжником від такого впливу.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки неповнолітнього підозрюваного шляхом передання його під нагляд законному представнику, слідчий суддя виходить з того, що такий захід дійсно передбачений кримінальним процесуальним законом як спеціальний захід щодо неповнолітнього підозрюваного. Разом з тим його застосування можливе лише за умови, коли з урахуванням характеру підозри, встановлених ризиків, особи неповнолітнього, поведінки після повідомлення про підозру та фактичної здатності законного представника забезпечити належний контроль за підозрюваним, такий захід буде достатнім для досягнення мети кримінального провадження.
У цьому кримінальному провадженні встановлені ризики мають конкретний характер, оскільки вони випливають із фактичних обставин підозри, даних про груповий спосіб вчинення інкримінованого діяння, наявність малолітнього потерпілого, показань свідків, результатів впізнання та вилучення у підозрюваного мобільного телефону з відеозаписом подій і предмета, ззовні схожого на кастет. За таких обставин просте покладення на законного представника обов'язку здійснювати нагляд за неповнолітнім підозрюваним не забезпечить належного рівня процесуального контролю за його поведінкою у вечірній та нічний час, не створить достатніх гарантій його перебування за визначеною адресою, а також не усуне можливості неконтрольованого спілкування з потерпілим, свідками чи іншими учасниками події.
Слідчий суддя бере до уваги, що передання неповнолітнього підозрюваного під нагляд законному представнику за своєю правовою природою ґрунтується переважно на особистому авторитеті такої особи, сімейному впливі та добровільному виконанні неповнолітнім відповідних правил поведінки. Однак у даному випадку характер підозри свідчить про ймовірну участь неповнолітнього у групових діях, вчинених поза межами постійного контролю законного представника, у громадському місці, у вечірній час, із погрозою застосування насильства до малолітньої особи. Саме ця обставина істотно знижує достатність самого лише нагляду законного представника як запобіжного заходу та свідчить про необхідність збереження чітко визначених судом часових і територіальних обмежень.
Крім того, доводи захисника про наявність у підозрюваного місця проживання, навчання та контролю з боку законного представника враховуються слідчим суддею, однак ці дані вже покладені в основу висновку про можливість застосування саме нічного, а не цілодобового домашнього арешту. Наведені стороною захисту обставини свідчать про можливість застосування менш інтенсивного виду домашнього арешту, який не перешкоджає навчанню та денній соціальній активності неповнолітнього, однак не спростовують необхідності продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби.
Слідчий суддя також враховує, що передання неповнолітнього підозрюваного під нагляд законному представнику не містить такого рівня обмеження свободи пересування, який необхідний для нейтралізації встановлених ризиків у цьому кримінальному провадженні. За відсутності заборони залишати місце проживання у нічний час та за відсутності відповідного контролю органу Національної поліції такий захід не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не створить достатніх гарантій недопущення впливу на потерпілого і свідків.
З цих підстав слідчий суддя вважає позицію сторони захисту такою, що заслуговує на увагу в частині врахування віку підозрюваного, його навчання, місця проживання та необхідності збереження нормального режиму життя неповнолітньої особи, однак не спростовує висновків прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не доводить достатність передання підозрюваного під нагляд законному представнику для забезпечення мети запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, у зв'язку з чим запобіжний захід має бути дієвим, співмірним, виховно виваженим та таким, що забезпечує мету кримінального провадження без надмірного втручання у його право на навчання, розвиток, сімейне життя та нормальний режим неповнолітньої особи. Саме тому продовження нічного домашнього арешту, який не є цілодобовим обмеженням, відповідає принципу пропорційності, оскільки дозволяє підозрюваному продовжувати навчання у Навчально-реабілітаційному центрі №21 Оболонського району м. Києва, перебувати під наглядом законного представника, а також одночасно гарантує необхідний рівень контролю за його поведінкою у період доби, коли ризик неконтрольованого спілкування, переміщення та ухилення від процесуальних обов'язків є найбільш вірогідним.
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя приходить до висновку, що особисте зобов'язання у даному випадку не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки воно фактично ґрунтується лише на покладенні формальних обов'язків без реального обмеження свободи пересування у визначений період часу та без належного превентивного впливу на встановлені ризики. З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, характер погроз, груповий спосіб дій та наявність малолітнього потерпілого, самих лише письмових зобов'язань підозрюваного було б недостатньо для досягнення мети запобіжного заходу.
Особиста порука також не може вважатися достатнім запобіжним заходом, оскільки матеріали клопотання не містять даних, які б свідчили про наявність осіб, здатних своєю репутацією, авторитетом та реальним щоденним контролем забезпечити належну поведінку неповнолітнього підозрюваного, його своєчасну явку за викликами, утримання від контакту з потерпілим і свідками та недопущення порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
Застава з урахуванням віку підозрюваного, характеру встановлених ризиків та суті інкримінованої поведінки не буде достатнім і пропорційним засобом запобігання ризикам, оскільки фінансовий стимул сам по собі не здатен усунути можливість незаконного впливу на малолітнього потерпілого та неповнолітніх свідків, а також не забезпечує належного контролю за перебуванням підозрюваного у вечірній та нічний час доби.
Слідчий суддя також враховує, що раніше застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту за своєю правовою природою не ізолює неповнолітнього від суспільства повністю, дозволяє йому продовжувати навчання, підтримувати соціальні зв'язки та перебувати у звичному середовищі, однак водночас створює необхідні та достатні обмеження для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Такий запобіжний захід у сукупності з обов'язками з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися за межі визначеної території без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання або навчання, є співмірним характеру підозри, віку підозрюваного та встановленим ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період часу. Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на наведене слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі передання неповнолітнього підозрюваного під нагляд законному представнику, для запобігання цим ризикам.
За таких обставин продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, із забороною залишати місце проживання та навчальний заклад у визначений період часу, є необхідним, обґрунтованим і співмірним заходом забезпечення кримінального провадження, який відповідає завданню забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та не створює надмірного втручання у права неповнолітньої особи.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та Навчально-реабілітаційний центр №21 Оболонського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Ірини Жиленко, в залежності від графіку навчання підозрюваного, в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку, та з покладенням на нього таких обов'язків:
- з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або навчання.
Строк дії ухвали визначити до 07.06.2026 включно.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання та навчання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13 травня 2026 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1