Справа № 758/20678/25
Категорія 61
04 травня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участі секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши клопотання відповідача 1 про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права власності на спадкове майно
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (надалі за текстом - співвідповідачі), третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
20.02.2026 до суду від відповідача 1 надійшла заява про повернення позовної заяви та про постановлення окремої ухвали.
Ухвалою від 24.02.2026 позовну заяву залишено без руху.
06.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 09.03.2026 продовжено розгляд цивільної справи.
30.04.2026 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, розглянувши яке, суд зазначає наступне.
Відповідач просить суд прийняти ухвалу, якою зобов'язати ОСОБА_1 , як позивача у справі №758/20678/25 внести на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі 31 084,00 грн для забезпечення відшкодування витрат відповідача 1 на професійну правничу допомогу та інших витрат, які вона понесла у зв'язку із розглядом цивільної справи №758/20678/25.
Клопотання обгрунтовано тим, що поданий позов від імені п'ятирічної малолітньої дитини не відповідає ЦПК України та поданий без дотримання загальних правил визначених ЦПК України. Відтак, за висновком відповідача 1, аналіз ЦПК України вказує на те, що позивачем порушено процедуру звернення до суду. Отже, вбачається, що позовна заява містить ознаки зловживання процесуальними правами.
Суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат) (ч.1 ст. 135 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
З наведених приписів ЦПК України вбачається, що для забезпечення судових витрат необхідно не лише встановити, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов, а й встановити, що розмір судових витрат, які відповідач 1 просить забезпечити, є обґрунтованим, розумним і співмірним.
Проте, позивачем не доведено, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Стосовно ознак безпідставності позову, суд зазначає, що судом вже досліджувалось питання щодо представництва інтересів позивача та було залишено позов без руху з цих підстав.
Суд звертає увагу відповідача 1, що позивачем долучено Договір про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) б/н від 13.12.2025 згідно якого договір укладено між адвокатом Задерей О.В. (виконавець) та ОСОБА_1 (клієнт, дитина) від імені якої діє її законний представник ОСОБА_2 (мати), а відтак, суд відхиляє доводи відповідача 1 про порушення позивачем ЦПК України щодо порядку представництва дитини у цивільному процесі.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем 1 не доведено обставин зловживання позивачем процесуальними правами відповідно до положень ст. 44 ЦПК України, оскільки існує спір про право між сторонами, який ще має бути вирішений судом.
Стосовно розміру судових відповідача 1, суд зазначає наступне.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч.5 ст. 135 ЦПК України).
Таким чином, склад та розміри витрат, пов'язаних з правничою допомогою, входять до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані підтверджуючі документи.
Тотожна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №707/396/17 та від 29.07.2020 у справі №748/2581/18.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Однак, в матеріалах справи на даний час відсутні докази про надання правової допомоги договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти прийому передачі наданих послуг, що унеможливлює надання судом оцінки обґрунтованості, розумності і співмірності заявлених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Сам по собі платіжні інструкції від 27.01.2026 та 27.02.2026 жодним чином не свідчать про обґрунтованість, співмірність та розумність ймовірних витрат відповідача 1 на правничу допомогу. Відтак, у суду відсутні підстави для вирішення по суті питання щодо забезпечення відшкодування витрат відповідача 1 на професійну правничу допомогу та інших витрат, які вона понесла у зв'язку із розглядом цивільної справи №758/20678/25.
Враховуючи викладене вище, суд залишає клопотання відповідача 1 без задоволення.
Керуючись положеннями ст. ст. 135 та 258 - 260 ЦПК України, -
Клопотання відповідача 1 про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Гребенюк