Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/347/26
Єдиний унікальний №742/1006/26
Іменем України
14 травня 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 02 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 9884390 про споживчий кредит,відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4 000,00 грн строком на 105 днів. Банк свої зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується повідомленням про перерахуванням коштів. 26 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 9884390 від 02 грудня 2023 року. Сума та розрахунок заборгованості за даним кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26 березня 2024 року. Станом на 05 січня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 527,86 грн, з яких: 3 560 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 967,86 грн - заборгованість за відсотками. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Ічнянського районного суду Чернігівської області (а.с. 25); ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 33); ухвалою судді від 19 березня 2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 20) було задоволене (а.с. 34); 10 квітня 2026 року від АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали судді від 19 березня 2026 року надійшли витребувані судом докази (а.с. 41, 42).
Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився. Направлене на його адресу місця реєстрації судове повідомлення повернулося до суду з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
За таких обставин, враховуючи, що заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та відзиву на позов від нього не надійшло, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, провівши заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 02 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 9884390 про споживчий кредит (далі-Договір),відповідно до умов якого відповідачу було надано кошти кредиту у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 в розмірі 4 000,00 грн строком на 105 днів (а.с. 6-8, 9).
Відповідно до Додатку № 1 до Договору платіж повернення кредиту та сплати процентів мав бути внесений відповідачем 16 березня 2024 року (а.с. 9).
Пункт 7.1. Договору № 9884390від 02 грудня 2023 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у 2.1 цього Договору.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 933418 (а.с. 9-на звороті).
Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 кредитного договору є заява на отримання кредиту (а.с. 9) та Анкета-Заява позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача (а.с. 10).
Згідно інформації АТ «Універсал Банк» наданої на запит суду від 19.03.2026 року, на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 був зарахований платіж у період з 02.12.2023 року по 07.12.2023 року у сумі 4 000 гривень (а.с. 41).
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит на потрібну йому суму, що підтверджується платіжним дорученням № 116704036 (а.с. 10-на звороті).
Так як відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 14 527,86 грн, з яких: 3 560 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 967,86 грн - заборгованість за відсотками, що підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором № 9884390від 02 грудня 2023 року (а.с. 11).
26 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір про відступлення права вимоги № 104-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 9884390від 02 грудня 2023 року (а.с. 11-на звороті -13, 14, 15, 16).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 104-МЛ, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором № 9884390від 02 грудня 2023 року у розмірі 14 527,86 грн, з яких: 3 560 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 967,86 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 16-на звороті).
ОСОБА_1 було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23456526/2563від 29 грудня 2025 року на адресу вказану ним в кредитному договорі (а.с. 16-на звороті).
Зазначена сума заборгованості значиться станом на день звернення позивача до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним вище Договором підлягає задоволенню шляхом стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 9884390від 02 грудня 2023 року в розмірі 14 527,86 грн, з яких: 3 560 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 967,86 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, позивач додав копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «АПОЛОГЕТ» (а.с. 17-на звороті), копію договору № 0107 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року (а.с. 18), копію акта № Д/12853 наданих послуг від 05.01.2026 року на суму 8 000 грн (а.с. 18-на звороті), копію детального опису наданих послуг до акту № Д/12853 від 05.01.2026 року (а.с. 19), копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І. ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (а.с. 18-на звороті).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем факт надання Адвокатським об'єднанням «АПОЛОГЕТ» професійної правничої допомоги позивачу, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» при подачі позову до суду через систему «Електронний суд» було сплачено суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією № 2384 від 12 січня 2026 року (а.с. 1).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. 512, 514, 525, 526, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1080, 1081, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» заборгованість по договору № 9884390 про споживчий кредит від 02 грудня 2023 року в розмірі 14 527 (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) гривень 86 коп, з яких: 3 560 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 967,86 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 коп витрат за надання правничої допомогу.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ», місце розташування: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.
Головуючий суддя В. М. Овчарик