14 травня 2026 року
м. Київ
справа №380/1766/23
адміністративне провадження № К/990/37790/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Львівської митниці
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (головуючий суддя - Кравців О.Р.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді: Мікула О.І., Ніколін В.В.)
у справі № 380/1766/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування наказу,-
І. Суть спору
У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці Олега Шахрая від 12 січня 2023 року №20-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач послався на те, що відповідач безпідставно застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На думку позивача, спірний наказ є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх обставин. Наголошує, що свої посадові обов'язки виконав належно, жодних порушень не допустив. Зазначив, що внесення інформації до ЄАІС про прибуття в ЗМК транспортних засобів, які оформлені за митними деклараціями від 30 червня 2022 року №UА209180/2022/045977, №UА209180/2022/045935, №UА209180/2022/045937, №UА209180/2022/045948, №UА209180/2022/045949, №UА209180/2022/045969 та №UА209180/2022/045971, було проведено відповідно до вимог Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 жовтня 2012 року №1066 (далі - Порядок №1066) та відповідних документів, які свідчили про факт доставки даних транспортних засобів до відділу митного оформлення №2 митного поста «Городок» Львівської митниці. Наголошує, що Митним законодавством не передбачено, що посадова особа митного органу повинна перевіряти, чи пред'явлені товари, та особисто при цьому здійснювати огляд цих товарів в зоні митного контролю (в місці доставки).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
Відповідно до наказу Львівської митниці від 21 жовтня 2022 року №174 «Про проведення перевірки з окремих питань» проведена перевірка з метою з'ясування питання щодо встановлення правомірності дій посадових осіб 30 червня 2022 року в зоні митного контролю ВМО №2 та ВМО №4 митного поста «Городок» при здійсненні митних оформлень транспортних засобів із застосуванням преференцій щодо нульової ставки ПДВ та акцизного збору, передбаченої Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2142-ІХ (далі - Закон №2142-ІХ).
Комісією, створеною відповідно до вказаного наказу №174, проведено перевірку з окремих питань з метою перевірки фактів, викладених у листі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 13 жовтня 2022 року №12-11-15708 вих-22 (вх. №34981/8.14-19 від 14 жовтня 2022 року), про що складено відповідний Акт про результати перевірки з окремих питань від 11 листопада 2022 року №7.4-19/21/190/155.
Наказом Львівської митниці від 07 грудня 2022 року №317-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » порушено дисциплінарне провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 на підставі доповідної записки заступника начальника відділу проведення митного контролю Львівської митниці від 17 листопада 2022 року №7.4-19/21/194/159.
На підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, Дисциплінарна комісія дійшла висновку що позивачем під час внесення інформації до ЄАІС про прибуття в ЗМК транспортних засобів, які оформленні за МД від 30 червня 2022 року №UА209180/2022/045977, №UА209180/2022/045935, №UА209180/2022/045937, №UА209180/2022/045948, №UА209180/2022/045949, №UА209180/2022/045969 та №UА209180/2022/045971, не встановлено фактичну дату та час надходження цих ТЗ в ЗМК, чим не дотримано вимог пункту 3.12 розділу ІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 року №1066, що призвело до митного оформлення цих МД з порушенням вимог частини першої статті 263 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України) та, як наслідок, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів на суму 502889,51 грн, чим не дотримано вимог пунктів 3.1, 3.2 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Городок», затвердженої в.о. начальника Львівської митниці Іллею Ніжніковим, та вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Наказом Львівської митниці від 12 січня 2023 року №20-дс до державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погоджуючись з вказаним наказом про застосування дисциплінарного стягнення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці від 12 січня 2023 року №20-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ОСОБА_1 належно виконав вимоги закону при митному оформленні митних декларацій від 30 червня 2022 року на транспортні засоби із застосуванням преференцій, чинних на момент прийняття цих декларацій до оформлення.
Так суди вказали, що проставлення відміток в ЄАІС про «умовне завершення переміщення товарів» 30 червня 2022 року свідчить про те, що цього дня у відділ митного оформлення №2 митного поста «Городок» Львівської митниці було подано документи на ці товари, транспортні засоби, і особа, яка доставляла ці товари у місце, визначене митними органами, повідомила митний орган про доставку цього товару.
При цьому, суди зазначили, що митним законодавством не передбачено, що посадова особа митного органу повинна перевіряти, чи пред'явлені товари, та особисто при цьому здійснювати огляд цих товарів в зоні митного контролю (в місці доставки).
Крім того, суди звернули увагу, що робоче місце позивача знаходиться за персональним комп'ютером, в окремому службовому приміщенні відповідної адмінбудівлі, куди згідно з пунктом 3.11 Порядку №1066 при надходженні у митницю призначення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщувалися внутрішнім транзитом, декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає два примірники витягу з електронної копії попередньої декларації (ПД) або електронної попередньої декларації (Е.ПД) (примірники перевізника та митниці призначення) та наявні товаросупровідні (товаротранспортні) документи на товари, транспортні засоби комерційного призначення з відмітками митниці відправлення.
Зазначено, що позивач діяв з дотриманням вимог Порядку №1066, а тому, висновок відповідача про необхідність застосування до останнього дисциплінарного стягнення є помилковим та передчасним.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10 листопада 2023 року Львівська митниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №380/1766/23, та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Так скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 263 Митного кодексу України (далі - МК України) у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму частини першої статті 263 МК України, а їх висновок про наявність права декларанта на подання додаткової митної декларації до попередньої від моменту пропуску товару через митний кордон України, а не від моменту доставлення цих товарів, транспортних засобів митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, суперечить положенням законодавства. За твердженнями скаржника, норма частини першої статті 263 МК України чітко передбачає, що строк подання декларації починається з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до митного органу. Скаржник звертає увагу на те, що законодавче обмеження щодо можливості подання додаткової митної декларації до моменту доставки товару до митного органу призначення передбачене також частиною четвертою статті 200 МК, яка встановлює момент подачі декларації та інших документів до митного органу після доставки таких товарів до цього органу, та положеннями статті 102 МК України, яка пов'язує завершення митного режиму транзиту з фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого ним місця доставки.
Принагідно зазначає, що доставка до митного органу призначення та пред'явлення товару, митне оформлення якого здійснював позивач, є обов'язковою. З огляду на зазначене, скаржник вказує на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо можливості подання декларантом додаткової митної декларації до попередньої до моменту доставлення товарів, транспортних засобів митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якщо доставка таких товарів є обов'язковою.
Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
VI. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон №889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частина перша статті 4 Закону №889-VIII визначає, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: верховенства права; законності; професіоналізму; патріотизму; доброчесності; ефективності; забезпечення рівного доступу до державної служби; політичної неупередженості; прозорості; стабільності.
Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.
За правилами частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
У силу вимог частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Одним з видів дисциплінарних проступків є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу").
Згідно з положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина третя статті 66 Закону №889-VIII).
Частиною першою статті 67 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).
Відповідно до частин другої та третьої статті 1 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Частиною першою статті 3 МК України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
За термінами, наведеними в статті 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.
Частиною першою статті 194 МК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу (частина друга статті 194 МК України).
Відповідно до частин першої та третьої статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для: 1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або 2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або 3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація.
При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими (частина шоста статті 259 МК України).
Перелік підакцизних товарів визначено пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України. Зокрема до них належать: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Згідно з частиною тринадцятою статті 259 МК України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.
Попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх цьому митному органу відповідно до частини п'ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку (частина чотирнадцята статті 259 МК України).
При цьому під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (частина перша статті 258 МК України).
Відповідно до частини першої статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Згідно з частиною четвертою статті 200 МК України у місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С, здійснюється до відповідних об'єктів АЕО (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), визначених для застосування спеціального спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для цього спеціального спрощення.
Дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім товарів, що переміщуються стаціонарними засобами транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі) без застосування заходів гарантування, у вантажних відправленнях; супроводжуваному багажі; несупроводжуваному багажі; ручній поклажі, - регламентує Порядок №1066 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 326 МК України «Забезпечення ідентифікації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, приміщень та інших місць під час здійснення митного контролю» передбачено:
До товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, приміщень, де знаходяться товари, що підлягають митному контролю, або провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, а також до приладів обліку енергоносіїв, електричної, теплової та інших видів енергії митними органами можуть застосовуватися засоби забезпечення ідентифікації.
Забезпечення ідентифікації здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, пломб, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо. При цьому накладення одноразових номерних запірно-пломбових пристроїв, пломб, печаток на транспортні засоби комерційного призначення може здійснюватися без проведення митного огляду товарів, що переміщуються зазначеними транспортними засобами через митний кордон України, про що робиться відповідна відмітка в товаросупровідних документах.
Забезпечення ідентифікації може здійснюватися підприємством, що отримало дозвіл на застосування спеціального спрощення "самостійне накладення пломб спеціального типу", шляхом самостійного накладення таких пломб.
Крім засобів, визначених у частині другій цієї статті, для забезпечення ідентифікації товарів, що поміщуються у митний режим, можуть використовуватися маркування, у тому числі у вигляді мікро-або інших електронних пристроїв, або серійні номери, проставлені на товарах або їх частинах виробником, інші комерційні способи ідентифікації; експортні (імпортні) сертифікати; копії документів, на підставі яких митним органом було здійснено випуск товарів у попередній митний режим і які дають можливість однозначно ідентифікувати товари; інші подібні документи.
Обов'язок здійснення ідентифікації товарів, транспортних засобів у митниці призначення визначено п. 3.12 Порядку №1066.
За правилами пункту 3.12 Порядку №1066 посадова особа митниці призначення:
перевіряє цілісність та відповідність накладених на вантажний відсік комерційного транспортного засобу (вантажне місце), контейнер, цистерну, інше пристосування засобів забезпечення ідентифікації;
проставляє у поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документах з відмітками митниці відправлення штамп "під митним контролем";
зазначає на витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа (примірники перевізника та митниці призначення) дату та час надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення і завіряє цей запис особистим підписом та відбитком штампа "під митним контролем";
один примірник витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа, (примірник перевізника) та представлені товаросупровідні (товаротранспортні) документи повертає перевізнику або декларанту чи уповноваженій ним особі.
Примірник витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа, митниці призначення зберігається в справах митниці призначення не менш як протягом 1095 днів з дати доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митницю.
Після виконання дій, передбачених у пункті 3.12 цього розділу, уповноважена посадова особа митниці призначення невідкладно вносить до ЄАІС відмітку про дату та час прибуття товарів, заявлених у ПД або ЕПД (пункт 3.13 Порядку №1066).
Згідно з пунктом 3.15 Порядку №1066 наявність в ЄАІС відмітки про прибуття є підставою для зняття з контролю за переміщенням у митниці відправлення зазначених у витягу з електронної копії ПД або ЕПД товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до п. 3.18 Порядку №1066, при надходженні у митницю призначення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщувалися прохідним транзитом, декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає до митниці призначення примірники ПД або ЕПД (примірники перевізника та митниці призначення) та наявні товаросупровідні (товаротранспортні) документи на товари, транспортні засоби комерційного призначення з відмітками митниці відправлення. Посадові особи митниці призначення виконують митні формальності згідно з пунктами 4.5-4.9 розділу IV цього Порядку.
Крім того, положеннями частини третьої статті 102 МК України визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.
Відповідно до частини одинадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Наведене положення відображене в пункті 4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 4.4 Порядку №631 урегульовано, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
У силу вимог пункту 4.5 Порядку №631 при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються такі митні формальності, зокрема, перевірка дотримання строків подання митної декларації (у випадках, визначених законодавством); перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.
Під час завершення митного оформлення посадовими особами підрозділу митного оформлення митного органу виконуються такі митні формальності, зокрема, перевірка правильності нарахування митних та інших платежів, правильності заповнення граф 47 та BМД, контроль і облік векселів; справляння митних та інших платежів за митною декларацією (пункт 4.9 Порядку №631).
24 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесено до Податкового та Митного кодексів України такі зміни:
- у розділі XX "Перехідні положення" ПК України: пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: "Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту".
- розділі XXI "Прикінцеві та перехідні положення" МК України: пункт 9 доповнено пунктом 9-11 такого змісту: " 9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу".
01 липня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування" від 21 червня 2022 року №2325-ІХ (далі - Закон №2325-ІХ), згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України, відповідно до яких, зокрема з 01 липня 2022 року втратили чинність:
- пункт 69.23 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 9-11 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" МК України;
- пункти 69.24 та 69.25 підрозділу XX "Перехідні положення" ПК України та абзаци перший, третій та четвертий підпункту І пункту 9-11 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" МК України.
VІI. Висновки Верховного Суду
У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спірні правовідносини в цій справі виникли з приводу наказу відповідача від 12 січня 2023 року № 20-дс, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 263 МК України у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Верховним Судом викладено висновок щодо застосування вказаної норми права у постанові від 30 травня 2024 року у справі №380/18087/22, яка є релевантною до спірних правовідносин та підлягає врахуванню відповідно до частини 3 статті 341 КАС України.
Так Суд дійшов висновку, що з аналізу зазначених норм МК України випливає, що перед ввезенням товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані попередньо повідомити відповідний митний орган про свій намір. Таке повідомлення здійснюється, зокрема, шляхом надання попередньої митної декларації.
При ввезенні на митну територію України легкових автомобілів подання попередньої митної декларації є обов'язковим.
При поданні попередньої митної декларації декларант або уповноважена ним особа наділені правом зазначити як усі відомості, необхідні для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, після пропуску цього товару через митний кордон України, без пред'явлення його митному органу, так і лише ті відомості, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.
У разі зазначення в митній декларацій лише тих відомостей, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, декларант або уповноважена ним особа для випуску товарів зобов'язані в установлений строк подати додаткову декларацію, в якій зазначити точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією.
Суд вказав, що запроваджене Законом №2142-IX звільнення від сплати ввізного мита діяло до 30 червня 2022 року.
Частиною першою статті 263 МК України обумовлено, що митна декларація повинна бути подана митному органу, який здійснює митне оформлення товару, транспортного засобу комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цього товару, транспортного засобу до зазначеного органу.
Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що вона визначає строк протягом якого митна декларація має бути подана відповідному митному органу, що становить десять робочих днів, та одночасно вказує на юридичний факт, з настанням якого пов'язаний відлік такого строку, - доставка товару до відповідного митного органу.
Тобто обов'язок подання митної декларації зазначена правова норма пов'язує з фактом доставки товару, транспортного засобу до митного органу.
При цьому вимогами пункту 4.5 Порядку №631 передбачено, що уповноважена посадова особа митного органу при здійсненні митного оформлення митної декларації повинна виконати передбачені цим Порядком митні формальності, зокрема перевірити дотримання строків подання митної декларації.
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 264 МК України, пункту 4.4 Порядку №631 подання митної декларації з порушенням вимог, встановлених МК України, є підставою для відмови у її прийнятті та оформленні картки відмови за встановленою формою.
Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що позивач як державний інспектор відділу митного оформлення №1 здійснив митне оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 30 червня 2022 року №UА209180/2022/045977, №UА209180/2022/045935, №UА209180/2022/045937, №UА209180/2022/045948, №UА209180/2022/045949, №UА209180/2022/045969 та №UА209180/2022/045971, поданими з порушенням частини першої статті 263 МК України (без встановлення фактичної дати та часу надходження транспортних засобів в зону митного контролю), що призвело до надання преференцій на суму 502889,51 грн.
Водночас, суди не звернули увагу на те, що відповідно до пункту 3.12 Порядку №1066 у позивача був наявний обов'язок щодо перевірки дати та часу надходження транспортних засобів комерційного призначення до зони митного контролю, оскільки від цього залежить можливість подання додаткових митних декларацій, а тому дійшли помилкового висновку, що ОСОБА_1 як посадова особа митного органу не повинен перевіряти чи пред'явлені товари та особисто при цьому здійснювати огляд цих товарів в зоні митного контролю (в місці доставки).
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, а саме матеріалами дисциплінарної справи, що транспортний засіб марки RENAULT Д.Н.З. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який перевозив транспортні засоби за митними деклараціями №UА209180/2022/045935, №UА209180/2022/045937, №UА209180/2022/045948, №UА209180/2022/045949, №UА209180/2022/045969 та №UА209180/2022/045971, а також транспортний засіб за митною декларацією не заїжджав на митну територію (зону митного контролю відділу митного оформлення №2 та в зону митного поста «Городок» Львівської області) 30 червня 2022 року у вказаний позивачем період часу.
Враховуючи те, що подання додаткових митних декларацій до попередньої можливе лише після доставки товару, транспортного засобу до митного органу, можна констатувати, що подання додаткових митних декларацій для завершення виконання митних процедур за попередніми здійснено в спірному випадку з порушенням частини першої статті 263 МК України.
Аналогічна висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 листопада 2024 року у справі № 380/3081/23, від 21 травня 2025 року у справі № 380/6162/23.
Відтак, митні декларації на транспортні засоби, оформлені за вказаними митними деклараціями, мали бути подані до митного оформлення після 30 червня 2022 року з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.
За таких обставин, позивач повинен був відмовити в прийнятті додаткових митних декларацій від 30 червня 2022 року №UА209180/2022/045977, №UА209180/2022/045935, №UА209180/2022/045937, №UА209180/2022/045948, №UА209180/2022/045949, №UА209180/2022/045969 та №UА209180/2022/045971 через те, що такі декларації подано без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України.
Це означає, що підстав для завершення виконання митних процедур за вказаними додатковими митними деклараціями та застосування за ними преференцій щодо пільг зі сплати ввізного мита, передбачених Законом № 2142-IX, у позивача не було.
З урахуванням вказаного, Суд погоджується з висновками дисциплінарної комісії, що здійснюючи оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 30 червня 2022 року №UА209180/2022/045977, №UА209180/2022/045935, №UА209180/2022/045937, №UА209180/2022/045948, №UА209180/2022/045949, №UА209180/2022/045969 та №UА209180/2022/045971, поданими до дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, позивач діяв з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України, пункту 3.12 Порядку №1066, що підтверджує неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків та вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», за вчинення якого відповідно до положень пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» може бути оголошено догану.
Не заслуговує на увагу також посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 28 червня 2023 року у справі №160/11478/22, оскільки висновки Верховного Суду у такій справі стосуються інших спірних правовідносин і сформовані за інших обставин, ніж у справі, яка розглядається.
Так, у справі №160/11478/22 предметом спірних правовідносин була картка відмови у митному оформленні (випуску) товару від 29 червня 2022 року №UA110130/2022/000249, складена Дніпровською митницею. На відміну від цієї справи, у справі №160/11478/22 імпортований товар був ввезений на митну територію України до набрання чинності Законом №2142-ІХ.
Натомість, у цій справі предметом спору є наказ в.о. начальника Львівської митниці від 12 січня 2023 року №20-дс про застосування до державного інспектора відділу митного оформлення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Підставою видання наказу стало порушення інспектором порядку митного оформлення товару, що перетнув митний кордон України після набрання чинності Законом №2142-ІХ.
Ураховуючи відмінність фактичних обставин цієї справи та справи, на яку послався суд апеляційної інстанції, висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 28 червня 2023 року у справі №160/11478/22, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
З огляду на викладене Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та, відповідно, протиправність спірного наказу від 12 січня 2023 року №20-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Підсумовуючи зазначене, Суд констатує, що суди попередніх інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права в цій справі, у зв'язку з чим дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.
На підставі встановлених обставин справи Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нову постанову про відмову у задоволенні позову.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування наказу.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
А. В. Жук