Ухвала від 14.05.2026 по справі 215/1268/18

Справа № 215/1268/18

1-кп/215/46/26

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2026 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Кривому Розі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 у кримінальне провадження № 12018040230000098 про обвинувачення ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

Учасники кримінального провадження та інші особи: прокурор ОСОБА_4 , ( в режимі відео конференції); обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків, тяжкості злочину, відсутністю громадянства та постійного місця проживання, позбавлення останньої батьківських прав, також була оголошена судом в розшук у зв'язку неявкою до суду без поважних причин, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, згідно положень ст. 177 КПК України, просить клопотання задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання, пояснюючи своє не прибуття до суду та не повідомлення, хворобою.

Захисник підтримав правову позицію підзахисною.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_3 обвинувачується в тяжкому злочині, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. З практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не залишивши особу під вартою. У справі «Ілійко проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». У обвинуваченої відсутні міцні соціальні зв'язки, відсутність постійного місця проживання, також обвинувачується в злочині проти власності, не працює, засобів для існування не має, тому є ризик повторного вчинення нею злочину.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною, з огляду на вірогідність переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи обвинуваченої про хворобу за відсутності належних доказів. На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченої щодо її особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо установленим рішенням, щодо тримання особи під вартою.

З урахуванням викладеного і того, що обвинувачена перебувала в розшуку, а по справі слід завершити судовий розгляд, а інтереси суспільства та держави в даному випадку привалюють над інтересами особи, її особистої свободи та недоторканості, суд вважає необхідним обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, ст.183, 184, 314, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комосмольськ Тісульського району Кемерівської області Російської Федерації, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 12 липня 2026 року

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетрвської області протягом п'яти днів з дня проголошення.

Суддя: