Справа № 753/21925/25
Провадження № 2/211/3428/26
13 травня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бодрухіній Є.А.,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
Позивач ТОВ «СГ «Оберіг» звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та на підставі статей 1187, 1191 ЦК України просить суд стягнути грошові кошти в сумі 114 821,44 грн., з яких сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 89 874,56 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 297,89 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року, беручи до уваги відомості з Єдиного державного демографічного реєстру та рішення Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 № 3707/0/15-24, справу направлено за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду 06 травня 2026 року та 12 травня 2026 року з клопотанням про передачу вказаної справи за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва, вказавши про фактичне зареєстроване його місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи на території Дарницького району міста Києва, що підтверджується відповідною довідкою, яка є належним доказом в розумінні ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод ВПО» та місце дорожньо-транспортної пригоди також а території Дарницького району міста Києва.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За вимогами частини 6 статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Частиною 8 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання відповідача дійсно зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , чим і керувався Дарницький районний суд міста Києва при постановленні ухвали суду про передачу справи за підсудністю.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
При вирішенні клопотання відповідача суд ураховує правову позицію, викладену у постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17, де Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Подібних висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22 (провадження № 61-17499св23), зазначивши, що переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Так, за відомостями Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, станом на 10.03.2026 фактичне місце проживання ОСОБА_1 згідно довідки про внутрішньо-переміщену особу № 3002-1017 від 27.10.2014, зареєстровано як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , що узгоджується з наданими стороною відповідача письмовими доказами та за територіальністю відноситься до підсудності Дарницького районного суду міста Києва.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною дев'ятою статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення процесуального права відповідача на особисту присутність в судовому засіданні, беручи до уваги письмові докази та норми чинного законодавства і судову практику стосовно наявності довідки ВПО, як доказу належним чином зареєстрованого фактичного місця проживання відповідача ОСОБА_1 у даному випадку більше 10 років (з 27.10.2014), що свідчить про сталість та незмінність його соціальних зв'язків протягом тривалого часу, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу на розгляд за зареєстрованим фактичним місцем проживання заявника, як внутрішньо-переміщеної особи, до Дарницького районного суду міста Києва оскільки відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.
Згідно положень статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 315 ЦПК України, суд
Задовольнити клопотання відповідач ОСОБА_1 - повністю.
Передати на розгляд за підсудністю цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - до Дарницького районного суду міста Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: С. В. Ткаченко