справа №761/51528/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/3160/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
07 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 425 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 425 КК України - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, внаслідок неповноти судового розгляду та з невідповідністю висновкам викладених в ухвалі фактичним обставинам справи та за відсутності доказів, а тому підлягає скасуванню.
У мотивування скарги зазначає, що повідомлення про підозру складено та вручено не уповноваженим суб'єктом з порушенням правил підсудності, що визначені статтею 216 КПК України; кримінальне правопорушення, що передбачене статтею 425 КК України підслідне Державному бюро розслідувань.
Таким чином, Бюро економічної безпеки в силу положень статті 216 КПК України не могло здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за статтею 425 КК України, а старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_10 є неуповноваженим слідчим у даному кримінальному провадженні в силу закону та не мав права складати та вручати ОСОБА_9 повідомлення про підозру за частиною другою статті 425 КК України, що є підставою для скасування повідомлення про підозру в цій частині.
Посилається на те, що слідчим суддею не було надано належної оцінки тому, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази завдання діями ОСОБА_9 тяжких наслідків, а додаткові угоди, якими збільшувалася ціна на електроенергію, укладалися у повній відповідності до умов до договору № 37 від 05 квітня 2021 року про постачання електричної енергії споживачу та є законними.
Зазначає, що слідчим суддею не було належним чином оцінено того факту, що відсутні підстави для тверджень про наявність збитків (у вигляді безпідставної оплати або переплати за договором), а позиція сторони обвинувачення є безпідставною та необґрунтованою.
Вказує, що стороною обвинувачення було проведено експертизу і експерт, при проведенні дослідження, безпідставно здійснював порівняння загальної ціни на електричну енергію, яка визначена умовами договору, з середньозваженими цінами на електричну енергію, що розміщені на сайті АТ «Оператор ринку», які не є ринковими, у зв'язку з чим висновок експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 24 червня 2025 року №СЕ-19/120-25/6316-ЕК, який покладений в основу підозри, є некоректним, не ґрунтується на положеннях договору, жодним чином не стосується обставин укладення додаткових угод, не підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому є неналежним доказом та не підтверджує вчинення будь-якого злочину.
Таким чином, розрахунок розміру переплати є економічно неправильним, методологічно необґрунтованим та юридично неприйнятним, оскільки суперечить умовам договору між сторонами, який є чинним і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, а також думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 425, частиною четвертою статті 425 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
28 серпня 2025 року старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , здійснено повідомлення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 425, частиною четвертою статті 425 КК України.
12 грудня 2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати повідомлення від 28 серпня 2025 року про підозру ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 425 КК України у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, складене старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 425 КК України - залишено без задоволення.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя виходив з того, що за своїм змістом повідомлення про підозру від 28 серпня 2025 року ОСОБА_9 , зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 425 КК України, у кримінальному провадженні №42024000000000422 від 21 березня 2024 року відповідає вимогам статті 277 КПК України, при його врученні дотримано вимоги статті 278 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважав, що відсутні підстави для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення.
При цьому, слідчий суддя, відхиляючи доводи сторони захисту щодо неправильності кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зауважив, що питання про належність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваного повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам статті 277 КПК України.
Відповідно до статті 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_9 , 16 грудня 1984 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 425 КК України, у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам статті 277 КПК України та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтею 42 КПК України.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Аргументи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим суддею не було надано належної оцінки тому, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази завдання діями ОСОБА_9 тяжких наслідків, а додаткові угоди, якими збільшувалася ціна на електроенергію, укладалися у повній відповідності до умов до договору № 37 від 05 квітня 2021 року про постачання електричної енергії споживачу та є законними; слідчим суддею не було належним чином оцінено того факту, що відсутні підстави для тверджень про наявність збитків (у вигляді безпідставної оплати або переплати за договором), а позиція сторони обвинувачення є безпідставною та необґрунтованою; стороною обвинувачення було проведено експертизу і експерт, при проведенні дослідження, безпідставно здійснював порівняння загальної ціни на електричну енергію, яка визначена умовами договору, з середньозваженими цінами на електричну енергію, що розміщені на сайті АТ «Оператор ринку», які не є ринковими, у зв'язку з чим висновок експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 24 червня 2025 року №СЕ-19/120-25/6316-ЕК, який покладений в основу підозри, є некоректним, не ґрунтується на положеннях договору, жодним чином не стосується обставин укладення додаткових угод, не підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому є неналежним доказом та не підтверджує вчинення будь-якого злочину; таким чином, розрахунок розміру переплати є економічно неправильним, методологічно необґрунтованим та юридично неприйнятним, оскільки суперечить умовам договору між сторонами, який є чинним і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, фактично зведені до оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів, питань доведеності винуватості підозрюваного, наявності у його діях складу інкримінованих йому злочинів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, доводи сторони захисту з приводу недопустимості та неналежності доказів, як наслідок неправильної кваліфікації дій підозрюваного, потребують детального дослідження порядку їх зібрання та глибокого аналізу цих доказів, що має здійснювати суд, який розглядатиме кримінальне провадження по суті під час судового розгляду, який закінчується ухваленням вироку, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею.
Доводи захисника щодо невірної кваліфікації дій можуть бути перевірені та виправлені шляхом внесення змін до повідомлення про підозру в ході здійснення подальшого досудового розслідування.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень статті 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 частини першої статті 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Доводи про те, що повідомлення про підозру складено та вручено неуповноваженим суб'єктом з порушенням правил підслідності, що визначені статтею 216 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, що передбачене статтею 425 КК України, не підслідне Бюро економічної безпеки, а підслідне Державному бюро розслідувань, були ретельно перевірені під час апеляційного розгляду, проте не знайшли свого підтвердження.
Як убачається з матеріалів скарги та встановлено слідчим суддею, постановою Генерального прокурора ОСОБА_13 від 18 листопада 2025 року доручено здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування та визначено підслідність вказаного кримінального провадження за Головним підрозділом детективів БЕБ України.
Окрім того, такі доводи не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, постановленої за наслідками розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не надано обґрунтування щодо відхилення вищевказаних аргументів захисту під час розгляду скарги спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, в якій слідчим суддею змістовно та ґрунтовно викладено мотиви відхилення доводів сторони захисту, які фактично зведені до незгоди з повідомленою підозрою та стосуються питань доведення винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів.
В апеляційній скарзі не наведено та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог статей 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 28 серпня 2025 року, які б слугували підставою для її скасування.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4