Справа №757/18525/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3802/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
06 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргоюпрокурора у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 - прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Вороб'ї, Малинського району, Житомирської області, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, водія військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, ситуацій техногенного та природного характеру, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.05.2026 включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 08.05.2026 включно, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Броварського об'єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК Українипрацівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу в частині застосування домашнього арешту направлено для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.05.2026, із утриманням в умовах Державної установи «Київський слід ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, а при наявності медичних показань у спеціальних відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги, з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді містить висновки, які не відповідають матеріалам кримінального провадження, а також є такими, що прийняте з істотним порушенням вимог КПК України.
Апелянт вказує на те, що судом не враховано при ухваленні рішення високу суспільну небезпечність вказаного кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу, корисливий мотив, вчинення кримінального правопорушення військовим під час правового режиму воєнного стану, а також те, що під час судового розгляду та вивчення матеріалів, що були надані стороною захисту було встановлено, що мати колишньої дружини ОСОБА_7 , надала дозвіл на проживання у домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає разом із онуками, донькою та чоловіком, однак вказаний житловий будинок на праві власності їй не належить, а належить її чоловіку, який особисто будь-яких дозволів на перебування у даному будинку та виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_7 не надав.
Окрім того, не взятого до уваги, що підозрюваний не вживав жодних заходів щодо припинення кримінального правопорушення, більше того, підозрюється у вчинення 4 епізодів крадіжки продуктів харчування у групі осіб 03.10.2025, 17.10.2025, 24.10.2025 та 07.11.2025, що належать військовій частині, - НОМЕР_1 , загальна майнова шкода завдана кримінальним правопорушенням державі в особі військової частини НОМЕР_1 складає 577 764, 73 грн. Вказані епізоди були задокументовані - працівниками правоохоронних органів з моменту проведення негласних розшукових дій, та незаконна діяльність була припинена лише у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 та інших учасників групи було затримано на місці вчинення кримінального правопорушення 07.11.2025 під час збуту даних продуктів харчування за грошові кошти, що свідчить про те, що слідчим суддею не взято до уваги реальне існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, доводи захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи підозрюваного, який підтримав свого захисника, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, та за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 410 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що начальник їдальні ОСОБА_11 за пособництва підполковника ОСОБА_13 організувала схему привласнення продуктів шляхом штучного створення їх надлишків - внесення до обліку більшої кількості, ніж фактично використовувалась під час приготування їжі.
До реалізації схеми були залучені військовослужбовці ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , які збирали невикористані продукти, завантажували їх до автомобіля «Renault Master» та вивозили за межі військової частини. У подальшому викрадені продукти доставлялись до м. Бориспіль за місцем проживання знайомої, не обізнаної про злочин, з метою подальшого продажу.
Зазначені дії вчинялися неодноразово у жовтні-листопаді 2025 року за попередньою змовою групою осіб. Внаслідок цього державі завдано майнову шкоду на суму понад 577 тис. грн.
08.11.2025 о 02 годині 07 хвилин ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
08.11.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у викраденні військового майна, вчинене, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
10.11.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/55889/25-к до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.01.2026 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста тисяч) гривень.
Постановою керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_14 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 продовжено до 3-х місяців, тобто, до 08.02.2026.
05.01.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/66147/25-к відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2026, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
03.02.2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/5416/26-к у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 продовжено строк досудового розслідування до 5 місяців, тобто до 08.04.2026.
04.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № № 757/6362/26-к стосовно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05.04.2026, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.
27.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.
02.04.2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17837/26-к у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 продовжено строк досудового розслідування, до 6 місяців, тобто до 08.05.2026.
03.04.2026 старший слідчий в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_10 , за погодженням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи підстави продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначив, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного, спливає 05.04.2026, однак у зазначений строк завершити досудове розслідування неможливо у зв'язку із необхідністю проведення додаткових процесуальних дій, а саме:
- провести одночасний допит підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 ;
- провести аналіз деталізації телефонних з'єднань номерів мобільних телефонів підозрюваних та інших осіб;
- провести огляд отриманої за результатами проведених спеціалістом досліджень із залученням програмно-апаратних комплексів та спеціального програмного забезпечення відновленої видаленої інформації з мобільних телефонів ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 ;
- надати правову оцінку діям інших військовослужбовців щодо можливої їх причетності до вчинення кримінальних правопорушень;
- з урахуванням зібраних доказів визначитись із остаточною правовою кваліфікацією дій підозрюваних, та, у разі необхідності, повідомити їм про зміну раніше повідомленої підозри;
- виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у яких виникне необхідність.
На переконання слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , не зменшились та продовжують існувати. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.05.2026 включно.
03.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва залишено без задоволення вказане клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, ситуацій техногенного та природного характеру, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.05.2026 включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 08.05.2026 включно, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Броварського об'єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК Українипрацівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішенні клопотання слідчий суддя врахував вагомість зібраних органом досудового розслідування доказів на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Також слідчий суддя встановив, що наведений слідчим перелік процесуальних дій свідчить про те, що їх проведення не залежить від поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та не потребує застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, такі слідчі дії як аналіз деталізації телефонних з'єднань, огляд відновленої інформації з мобільних телефонів із використанням спеціального програмного забезпечення, а також надання правової оцінки діям інших осіб є виключно процесуальною діяльністю органу досудового розслідування та здійснюються на підставі вже отриманих матеріалів. Підозрюваний об'єктивно не має можливості впливати на їх результати чи перешкоджати їх проведенню.
Що стосується проведення одночасного допиту підозрюваних, то така слідча дія проводиться за ініціативою слідчого та під процесуальним контролем, а отже сама по собі не створює ризиків впливу підозрюваного на інших підозрюваних під час допиту.
Отже, відсутні об'єктивні дані, які б підтверджували, що підозрюваний може перешкоджати виконанню зазначених слідчих дій або впливати на їх результати, оскільки такі дії носять переважно технічний та аналітичний характер, що в свою чергу свідчать про відсутність ризиків, які б виправдовували подальше застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому, подальше тримання ОСОБА_7 під вартою є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам необхідності та пропорційності.
Однак, слідчий суддя погодився, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України). Отже, до допиту осіб в суді ризик впливу на свідків залишається актуальним, тому контакти між ОСОБА_7 та свідками мають бути виключеними.
Крім того, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні є також обґрунтованим та підтверджується сукупністю обставин. Насамперед, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років. Усвідомлення реальної перспективи призначення тривалого строку позбавлення волі об'єктивно створює для підозрюваного потужний стимул уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування. Також, важливим є той факт, що підозрюваного було затримано безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність вагомих доказів його причетності. За таких умов ОСОБА_7 об'єктивно усвідомлює високий рівень доведеності підозри та невідворотність притягнення до кримінальної відповідальності, що додатково посилює ризик його намірів уникнути правосуддя.
Вирішуючи клопотання про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи стадію досудового розслідування та необхідність проведення органом досудового розслідування запланованого обсягу слідчих дій, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не довів обставини, яка передбачена пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, а саме, що на даній стадії досудового розслідування до підозрюваного недостатньо застосувати більш м'який запобіжний захід для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити із застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя встановив, що на момент обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 дійсно існувала необхідність застосування щодо нього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, та врахував, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ «з плином часу продовження строку тримання під вартою заявника вимагало додаткового обґрунтування». Навіть якщо на початку були певні об'єктивні підстави тримання особи під вартою, після спливу певного періоду часу суд має «надати інші підстави для продовження тримання під вартою» (справи «Таран проти України», п. 71; «Харченко проти України», п. 80).
Отже, зі спливом часу ризики мають бути обґрунтовані слідчим/прокурором більш ґрунтовно та, вочевидь, мають бути надано нові докази на користь їх існування, що стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено не було.
Також слідчим суддею встановлено, що у судовому засіданні прокурор підтвердила, що підозрюваний не може впливати на запланований органом досудового розслідування обсяг слідчих дій.
Відповідно до положень кримінального процесуального законодавства України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя врахував, зокрема, стан здоров'я особи. Водночас, сам по собі факт того, що стан здоров'я підозрюваного потребує уваги, не свідчить про неможливість утримання особи в умовах установ попереднього ув'язнення, тому слідчий суддя відхилив посилання сторони захисту на хворобу підозрюваного як на підставу неможливості утримання під вартою.
Натомість, всупереч твердженням апелянта слідчий суддя встановив, що стороною захисту підтверджено можливість перебування підозрюваного під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають його діти, колишня дружина та теща. Вказані особи обізнані про кримінальне провадження, характеризують підозрюваного позитивно та висловили готовність забезпечити його належну поведінку, у тому числі шляхом надання окремого приміщення для перебування під домашнім арештом.
Отже, з урахуванням наявності місця перебування під домашнім арештом, наявних соціальних зв'язків, позитивних характеристик та відсутності доведених ризиків впливу на хід досудового розслідування з урахуванням необхідності проведення запланованого обсягу слідчих дій, застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім, необхідним та пропорційним заходом для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Крім того, слідчий суддя врахував, що домашній арешт як запобіжний захід здатний забезпечити досягнення мети, визначеної кримінальним процесуальним законодавством, зокрема шляхом покладення на підозрюваного відповідних процесуальних обов'язків, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Броварського об'єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На думку слідчого судді на даній стадії досудового розслідування саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Як встановлено під час апеляційного розгляду застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повністю узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам ч. 2 ст. 181 КПК України.
За висновками слідчого судді, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 в їх сукупності, а застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Що стосується посилань прокурора на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то вони не спростовують можливості запобігання їм шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційну скаргу, з доповненням прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4