29 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.04.2026 залишено без розглядускаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України від 29.01.2026, складене слідчим слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 12026111040000083 від 27.01.2026.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 29.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12026111040000083 від 27.01.2026 та зобов'язати уповноважену посадову особу Бучанського РУП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні №12026111040000083вчинити дії щодо внесення до Єдиного
_____________________________________________________________________________________Справа № 369/3429/26 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3978/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
реєстру досудових розслідувань відомостей про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 , якій не вручено жодного документу, що доводив би її фактичну причетність саме до злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
До моменту призначення на посаду касира АТ «Банк «Український Капітал» ОСОБА_6 не підписувала жодної посадової інструкції, що на переконання апелянта виключає ознаки злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
Слідчим та прокурором не перевірено обставини щодо об'єктивної можливості усвідомлення ОСОБА_6 протиправності власних дій, оскільки на момент інкримінованих подій у неї був відсутній умисел на привласнення коштів.
Сукупність зібраних органом досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні відомостей про подію злочину, не давали підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, апелянт посилався на порушення порядку повідомлення про підозру, передбаченого КПК України, що виключає набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , яка в режимі відеоконференцзв'язку заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111040000083 від 27.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
29.01.2026 старшим слідчим слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області ОСОБА_8 ,за погодженням із прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у пособництві в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
24.02.2026 захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 29.01.2026 у кримінальному провадженні № 12026111040000083 від 27.01.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.04.2026 скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 29.01.2025 у кримінальному провадженні № 12026111040000083 від 27.01.2026 - залишено без розгляду.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 КПК України передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
З наведеного убачається, що з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом
За правилами ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів встановила, що при розгляді скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру, слідчий суддя допустив істотні порушення вимог кримінального-процесуального закону, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Так, постановляючи ухвалу про залишення без розгляду скарги на повідомлення про підозру від 29.01.2026 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111040000083від 27.01.2026, слідчий суддя виходив з того, що оскарження повідомлення про підозру в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України нерозривно пов'язане зі стадією досудового розслідування.
Водночас, станом на час розгляду скарги ОСОБА_6 набула статусу обвинуваченої, оскільки обвинувальний акт щодо неї скерований до суду, що вказує на зміну стадії процесу та неможливість розгляду слідчим суддею скарги сторони захисту на повідомлення про підозру.
Разом з тим, слідчий суддя, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що подана скарга не підлягає розгляду слідчим суддею у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, та навівши у мотивувальній частині ухвали відповідні доводи, в резолютивній частині ухвали прийняв рішення про залишення без розгляду скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , чим вийшов за межі своїх повноважень, оскільки ухвалив рішення, яке не передбачене чинним КПК України.
За змістом кримінального процесуального закону рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою приймається слідчим суддею на стадії вирішення питання про відкриття провадження одноособово без виклику особи, яка подала скаргу, та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Порядок розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора регламентовано ст. 306 КПК України. Водночас обмежені строки щодо розгляду таких скарг та визначений законом порядок розгляду не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття провадження за скаргою, та призначення судового засідання за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора формально вказує на початок судового розгляду.
Разом з тим, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у низці судових рішень (зокрема і у постанові від 19 лютого 2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що якщо після відкриття провадження буде встановлено, що воно відкрито за скаргою, яка не є предметом розгляду відповідно до ст. 303 КПК України, необхідно постановити ухвалу про закриття відповідного провадження.
У даному провадженні слідчий суддя, умотивувавши рішення про залишення скарги без розгляду з підстав оскарження повідомлення про підозру, яке не підлягає оскарженню у порядку ст. 303 КПК, не звернув увагу на те, що ухвалення такого рішення слідчим суддею не передбачене КПК України. У разі встановлення зазначених обставин після початку розгляду скарги, слідчий суддя зобов'язаний ухвалити рішення про закриття відповідного провадження.
Відтак, постановлення слідчим суддею ухвали про залишення скарги без розгляду, яка не передбачена КПК України, на переконання колегії суддів, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 304, 376, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2026 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 29.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження № 12026111040000083 від 27.01.2026, в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3