Справа № 754/1149/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2446/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
21 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року в кримінальному провадженні № 12026100030000191 від 28.01.2026 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Просив накласти арешт на майно, а саме нежитлове приміщення, площею 178,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 47, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 891304680000, яке на праві власності належать ТОВ Фірма «Світоч ЛТД».
В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні слідчого відділу Деснянського ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12026100030000191 від 28.01.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.
28.01.2026 на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, 47.
Виїздом слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась.
На момент прибуття працівників Деснянського УП ГУНП у м. Києві за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: місто Київ, проспект Червоної Калини, 47, доступ до таких приміщень не обмежувався.
28.10.2026 у період часу з 21:23 год до 22:29 год відповідно до положень ч.3 ст.233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 47, під час якого виявлено та вилучено:
- 21 системний блок, які опечатані бірками поліції а саме: NPU-1034827; 1034822:1034828; 1034821; 1034823; 1034823; 1034819; 1034844; 1034820; 1034824; 1034826; 1034831; 1034825; 1034841; 1034832; 1034838; 1034830; 1034843; 1034840; 1034842; 1034839; 1034829;
- 22 монітори, які опечатано бірками поліції а саме: NPU -1034874; 1034833; 1034834; 1034848; 1033292; 1033293; 1033299; 1033291; 1033295; 1033290;1034813; 1033289; 1033294; 11033296; 1033297; 103298; 1034819; 1034917; 103300; 1034336; 1054837; 1034835;
- 21 шт. оптичних комп'ютерних мишок, які поміщені до спец. пакету Е 27393948;
- 21 комп'ютерних клавіатур, з них в кількості 8 штук поміщено до.спец. пакетуЕ 27393948.
Постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНІ у м. Києві від 28.01.2026 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100030000191 від 28.01.2026.
Додатково, постановою старшого слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 28.01.2026 нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини,47, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 891304680000, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026100030000191 від 28.01.2026.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини,47, на праві власності належать: Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «СВІТОЧ ЛТД», код ЄДРПОУ «19256133, загальна площа 178,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 891304680000.
В обґрунтування свого клопотання про накладення арешту на майно прокурором зазначено, що з метою збереження речового доказу виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12026100030000191 від 28.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, - залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що інформація наведена у клопотанні та характеристики об'єкта, на який прокурор просить накласти арешт, не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя також звернув увагу, що до клопотання не долучено ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук приміщення за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, 47, за результатами якого й прийнято рішення про визнання нерухомого майна доказом у кримінальному провадженні, що ставить під сумнів законність проведеного обшуку, допустимість отриманих речових доказів та можливість їх використання у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , 09.02.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог ст.170-173, 372 КПК України, без врахування встановлених обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, з наведених в них підстав, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні слідчого відділу Деснянського ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12026100030000191 від 28.01.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.
28.10.2026 у період часу з 21:23 год до 22:29 год відповідно до положень ч.3 ст.233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 47, під час якого виявлено та вилучено:
- 21 системний блок, які опечатані бірками поліції а саме: NPU-1034827; 1034822:1034828; 1034821; 1034823; 1034823; 1034819; 1034844; 1034820; 1034824; 1034826; 1034831; 1034825; 1034841; 1034832; 1034838; 1034830; 1034843; 1034840; 1034842; 1034839; 1034829;
- 22 монітори, які опечатано бірками поліції а саме: NPU -1034874; 1034833; 1034834; 1034848; 1033292; 1033293; 1033299; 1033291; 1033295; 1033290;1034813; 1033289; 1033294; 11033296; 1033297; 103298; 1034819; 1034917; 103300; 1034336; 1054837; 1034835;
- 21 шт. оптичних комп'ютерних мишок, які поміщені до спец. пакету Е 27393948;
- 21 комп'ютерних клавіатур, з них в кількості 8 штук поміщено до.спец. пакетуЕ 27393948.
Постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНІ у м. Києві від 28.01.2026 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100030000191 від 28.01.2026.
Постановою старшого слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 28.01.2026 нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини,47, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 891304680000, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026100030000191 від 28.01.2026.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини,47, на праві власності належать: Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «СВІТОЧ ЛТД», код ЄДРПОУ «19256133, загальна площа 178,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 891304680000.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12026100030000191 від 28.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, - залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що інформація наведена у клопотанні та характеристики об'єкта, на який прокурор просить накласти арешт, не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя також звернув увагу, що до клопотання не долучено ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук приміщення за адресою:місто Київ, проспект Червоної Калини, 47, за результатами якого й прийнято рішення про визнання нерухомого майна доказом у кримінальному провадженні, що ставить під сумнів законність проведеного обшуку, допустимість отриманих речових доказів та можливість їх використання у кримінальному провадженні.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не в повній мірі дотримано вимоги вищевказаних норм.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість клопотання стороною обвинувачення.
Так, надані суду матеріали та інформація наведена у клопотанні та характеристики об'єкта, на який прокурор просить накласти арешт, не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Як клопотання прокурора, так і постанова про визнання вищевказаного майна речовими доказами, містять лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення та перелік норм КПК України щодо арешту майна з метою збереження речових доказів, без належного обґрунтування, за яким із критеріїв, передбачених ст. 98 КПК України, вилучене майно визнано речовими доказами, які сліди злочину воно містить, або інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Колегія суддів наголошує на тому, що наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою збереження речових доказів. Однак, з урахуванням обставин встановлених слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна та під час перевірки оскаржуваного рішення за результатом вказаного розгляду, колегією суддів не встановлено таких доказів, які були б беззаперечні та давали суду впевненість у тому, що не настануть негативні наслідки, як для кримінального провадження, так і для особи на майно якої ставиться питання про його арешт.
Таким чином, арешт на вказане у клопотанні майно не може бути накладений за обставин, викладених в клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні, позаяк клопотання прокурора не обґрунтоване належним чином, в клопотанні та додатках до нього не наведено правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.
Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи про те, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог ст.170-173, 372 КПК України, без врахування встановлених обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України є необґрунтованими, оскільки матеріали клопотання не містять достатніх доказів на підтвердження вказаних обставин.
Колегія суддів зауважує, що жодних відомостей на спростування встановлених слідчим суддею першої інстанції обставин доводи апеляційної скарги не містять, а відтак апеляційна скарга є необґрунтованою та містить доводи, які є недоведеними та не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4