01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Клопот С.Л., Суддя-доповідач: Епель О.В.
14 травня 2026 року Справа № 620/14185/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним пункт 2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 №5 «Про результати проведення службового розслідування» в частині відносно рішення, що поранення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 отримане внаслідок ворожого ракетного удару з боку РФ 17.04.2024 в АДРЕСА_1 вважати таким, що сталося під час виконання ними обов'язків військової служби та не пов'язане із захистом Батьківщини;
- скасувати пункт 2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 №5 «Про результати проведення службового розслідування» в частині відносно рішення, що поранення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 отримане внаслідок ворожого ракетного удару з боку РФ 17.04.2024 в АДРЕСА_1 вважати таким, що сталося під час виконання ними обов'язків військової служби та не пов'язане із захистом Батьківщини;
- визнати протиправними дії військової частити НОМЕР_2 скасування довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 №272 від 01.05.2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та видати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку ОСОБА_1 отримав 17 квітня 2024 року під час виконання своїх службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402;
- визнати протиправними дії військової частити НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров'я;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров'я.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у задоволенні адміністративного суду відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не перебував у районах воєнних (бойових) дій, натомість місто Чернігів відсутнє у переліку визначених районів воєнних (бойових) дій. Відтак, суд прийшов до висновку, що Позивач вважається такими, що виконував обов'язки військової служби та зазначив про правомірність проведення службового розслідування.
Також, з огляду на те, що травма Позивача не має безпосереднього зв'язку з участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, суд дійшов до висновку, що військова частина НОМЕР_1 правомірно дійшла висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати Позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої законодавством для випадків поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманих у ході виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначаючи, що в ході збройної агресії РФ проти України він одержав поранення, однак Військова частина НОМЕР_1 протиправно визнала недійсною довідку про обставини травми, якою бойове травмування (поранення), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
При цьому, Апелянт акцентує увагу на тому, що артилерійський обстріл (ракетний удар) один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, тобто травми отримані внаслідок таких дій підпадають під визначення військових втрат, пов'язаних з бойовими діями.
З урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_1 наполягає на наявності у нього права на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.
Обґрунтовуючи правильність своєї позиції, Апелянт посилається на правову позицію Третього апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 25.06.2024 по справі №280/6555/23.
Окремо ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд не розглянув клопотання про витребування доказів.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 24.07. 2025 - призначено справу до судового розгляду.
У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 №272 від 01.05.2024 року молодший лейтенант ОСОБА_1 17.04.2024 року одержав МВТ. Травматичний шок ІІ ст. ВОП середньої третини правого стегна. Ампутація правої нижньої кінцівки в середній третині стегна. Закриті переломи 8-9 ребер зліва. Забійно-рвана рана лівої гомілки. Бойове травмування (поранення), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини
Відповідно до п. 2 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №5 від 03.04.2024 року «Про результати службового розслідування» вирішено поранення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 отримане внаслідок ворожого ракетного удару з боку РФ 17.04.2024 в АДРЕСА_1 вважати таким, що сталося під час виконання ними обов'язків військової служби та не пов'язане із захистом Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Вказаний наказ прийнятий на підставі акту службового розслідування від 30.04.2024 року №269/1.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 №459 від 22.05.2024 року молодший лейтенант ОСОБА_1 17.04.2024 року одержав МВТ. Травматичний шок ІІ ст. ВОП середньої третини правого стегна. Ампутація правої нижньої кінцівки в середній третині стегна. Закриті переломи 8-9 ребер зліва. Забійно-рвана рана лівої гомілки. Бойове травмування (поранення), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №910 від 14.06.2024 року травма (17.04.2024), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (довідка про обставини поранення №459 від 22.05.2024 року). Згідно наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травми «тяжка».
Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 №721 від 17.06.2024 року зазначено, що перша довідка про обставини травми була видана на підставі ст. 260 Статуту внутрішньої служби у Збройних силах України, але зважаючи на те, що місце події не увійшло до районів ведення воєнних (бойових) дій було призначено та проведено службове розслідування. За результатами службового розслідування встановлено що поранення отримане молодшим лейтенантом ОСОБА_1 та іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 були отримані під час виконання обов'язків військової служби. Відповідно до наказу №5 від 30.04.2024 року «Про результати службового розслідування» довідки що були видані згідно ст. 260 Статуту внутрішньої служби у Збройних силах України вважати недійсними.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №25586 від 30.09.2024 року поранення, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (довідка про обставини поранення №459 від 22.05.2024 року). Згідно наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травми «тяжка».
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Звання солдат відноситься до рядового складу посад військовослужбовців (ст. 5 Закону 2232-XII).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до ст. 260 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-ХІV (застосовується у редакції Закону № 3080-IX) довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, затверджено Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» (далі Положення № 402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин 16.04.2021). Відповідно п. 6.1 до Розділу 6 Положення №402 медичний огляд проводиться: б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно п. 21.1 до Розділу 6 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Відповідно до п. 21.2. Розділу 6 Положення №402 причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Пункт 21.5 Розділу 6 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що військовослужбовці на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу є такими, що виконують обов'язки військової служби в силу приписів пункту 1 частини четвертої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та підпункту «б» пункту 21.5 розділу 6 Положення №402.
Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано Апелянтом, поранення ОСОБА_1 отримав внаслідок ворожого ракетного удару з боку РФ 17.04.2024 в м. Чернігові, вул. Шевченка, 105а, яке не належало до територій, на яких ведуться бойові дії згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 22 грудня 2022 року № 309 у редакції, чинній станом но момент виникнення спірних правовідносин.
Водночас, згідно приписів Порядку № 402, поранення (контузія, травма, каліцтво) є таким, що пов'язане із захистом Батьківщини», якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Втім, існування таких обставин у межах цієї справи № 620/14185/24 Позивачем не доведено.
Водночас, відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона, зокрема й позивача, повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування пункту 2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 №5 «Про результати проведення службового розслідування» в частині відносно Позивача.
Доводи Апелянта про те, що травми, отримані внаслідок артилерійського обстрілу підпадають під визначення військових втрат, пов'язаними з бойовими діями викладених вище обставин справи не спростовують. Позаяк Апелянтом не доведено, що 17.04.2024 у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Посилання Апелянта на правову позицію, викладену Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 25.06.2024 по справі №280/6555/23, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не є джерелом права у контексті ст.7 КАС України та не є обов'язковими для врахування відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Більш того, як встановлено судами у справі №280/6555/23, обставини, при яких Позивач отримав травму пов'язані з діями з боку противника в районі ведення бойових дій, що в межах справи № 620/14185/24 судом не встановлено.
Щодо визнання протиправними дій Відповідача у частині проведення службового розслідування та скасування довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 №272 від 01.05.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно 260 статті Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що довідка №272 від 01.05.2024 була видана відповідно до 260 статті Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» у зв'язку з тим, що травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника. Водночас, враховуючи ту обставину, що травма була отримана Позивачем не в ході його безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, що є підставою для видачі зазначеної вище довідки, Відповідачем правомірно було проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що призвели до отримання поранення.
Принагідно, колегія суддів зазначає, що обов'язок суб'єкта владних повноважень (органів державної влади, місцевого самоврядування) виправити власну помилку є фундаментальним принципом «належного урядування» та правової визначеності, що базується на практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Позаяк, отримання Апелянтом поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини, а не з виконанням обов'язків військової служби не доведено останнім в ході розгляду ані в суді першої, ані апеляційної інстанції.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
Переглядаючи рішення суду з урахуванням доводів Апелянта щодо порушення його права на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, колегія суддів зазначає, що приписами зазначеної постанови чітко встановлено, що спірна винагорода виплачується у разі поранення (контузії, травми, каліцтва), яке пов'язане із захистом Батьківщини.
Отже, оскільки лікування Апелянта пов'язане саме із пораненням, у зв'язку з проходженням військової служби, а не у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, як то передбачено Постановою №168, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.
Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.11.2025 ОСОБА_1 подав до Чернігівського окружного адміністративного суду клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у Міністерства оборони України відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 . Втім, у матеріалах судової справи відсутнє процесуальне рішення суду, яким було б вирішене зазначене клопотання.
Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.2 ч.2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що такі відомості були отримані Позивачем та надані до суду, що підтверджується клопотанням про долучення доказів від 11.11.2024. В наступному, під час судового засідання 04.06.2025, представник Позивача також повідомив, що заяви та клопотання відсутні, що підтверджується протоколом судового засідання № 4642341.
Отже, таке процесуальне порушення не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не призвело до неправильного вирішення справи.
Аналізуючи всі доводи Апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судового рішення виготовлено 14 травня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк