13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1696/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 в адміністративній справі №340/1696/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2025 року № 17511/11-28-24-10/3819305480, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: Єдиний податок з фізичних осіб на суму 7 630 339,5 грн., штрафна санкція становить 1907584,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем винесено протиправне рішення, оскільки позивач не здійснювала реєстрацію та припинення фізичної особи підприємця, не надавала власної згоди на вчинення будь-яких реєстраційних дій від її імені та не отримувала дохід у сумі 50 868 930 грн. Триває кримінальне провадження № 12024121180000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України. Позивач є потерпілою стороною від вищезазначеного кримінального правопорушення та не повинна нести відповідальність за незаконні дії інших осіб.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не вказує на підтвердження вчинення даних дій саме ОСОБА_1 . Податковим органом не надавалась оцінка обставинам, які б свідчили про наявність чи відсутність умислу в діях позивача. Позивач є потерпілою стороною від кримінального правопорушення та не повинна нести відповідальність за незаконні дії інших осіб.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач була зареєстрована фізичною особою підприємцем з 28.06.2024р. по 19.07.2024р., основний вид діяльності 46.19 (Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту) ( а.с.13).
Позивач перебувала на обліку в Олександрійській ДПІ.
Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.06.2024 (а.с.67-68) з 01.07.2025 по 19.07.2024 позивач була платником єдиного податку другої групи зі ставкою 20% мінімальної заробітної плати, а саме 1420,0 грн. на 2024 рік.
Авансовий внесок з єдиного податку в сумі 1420,0 грн. був сплачений позивачем 19.07.2024 року.
Позивачем подано податкову декларацію форми F0103308 (тип «ліквідаційна») від 03.11.2024р. № 9328588067 (а.с.69, 71-72), в якій в розділі ІІІ. «ПОКАЗНИКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ДРУГОЇ ГРУПИ» рядок 3 «Обсяг доходу за звітний (податковий) період відповідно до статті 292 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України)» задекларовано обсяг доходу в загальній сумі 56 790 330,0 грн. та рядок 4 «Обсяг доходу, що оподаткований за ставкою 15 відсотків (згідно з пунктом 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), у звітному (податковому) періоді» в сумі 0 грн.
Відповідачем 06.12.2024 направлено на адресу позивача лист №12267/6/11-28-24-10-08, в якому повідомлялось про виявленні невідповідності у поданій нею звітності та зазначалось про необхідність подати виправлену податкову звітність ( а.с.70). Лист отримано позивачем 13.12.2024.
Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт камеральної перевірки від 11.12.2024 року №1751/11- 28-24-10 та встановлено заниження обсягу доходу в рядку 4 «Обсяг доходу, що оподаткований за ставкою 15 відсотків (згідно з пунктом 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), у звітному (податковому) періоді» на суму 50 868 930,0 грн. ( задекларована сума обсягу доходу платника податків 56 790 330,0 грн. сума граничного обсягу доходу для платника єдиного податку 5 921 400,0 грн.).
Акт камеральної перевірки від 11.12.2024 року №1751/11-28-24-10 було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку та вручений 14.12.2024 року.
Відповідачем, на підставі акту перевірки від 11.12.2024 року №17511/11-28-24-10/3819305480 прийнято податкове повідомлення-рішення № 17511/11-28-24-10/3819305480 від 03.01.2025 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Єдиний податок з фізичних осіб на суму 9 537 924 грн. 38 копійок, з них 7 630 339,50 грн. (50 868 930,0 грн. х 15%) за податковим зобов'язанням, 1 907 584, 88 грн. ( 7 630 339,50 х 25%) за штрафними фінансовими санкціями.
Згідно вказаного рішення платником задекларовано в податковій декларації форми F0103308 (тип «ліквідаційна») №9328588067 від 03.11.2024р. в розділі ІІІ «ПОКАЗНИКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ДРУГОЇ ГРУПИ» рядок 3 «Обсяг доходу за звітний (податковий) період відповідно до статті 292 глави І розділу XIV Податкового кодексу України (згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 глави І розділу XIV Податкового кодексу України)» обсяг доходу в загальній сумі 56 790 330,0 гри. та рядок 4 «Обсяг доходу, що оподаткований за ставкою 15 відсотків (згідно з пунктом 293.4 статті 293 глави І розділу XIV Податкового кодексу України), у звітному (податковому) періоді» в сумі 0 грн.
Граничний обсяг доходу для платників 2 групи в 2024 році складає 5 921 400,0 грн., відповідно п.291.4 ст,29І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року.
Враховуючи зазначене перевіркою встановлено заниження обсягу доходу в рядку 4 «Обсяг доходу, що оподаткований за ставкою 15 відсотків (згідно з пунктом 293.4 статті 293 глави І розділу ХІУ Податкового кодексу України), у звітному (податковому) періоді» на суму 50 868 930,0 грн.
Платником надано заяву №34704/6 від 05.12.2024 року, платнику направлено лист №12267/6/11-28- 24-10-18 від 06.12.2024року (дата вручення 13.12.2024 року) про необхідність надання виправленої звітності за 2024 рік та документів, підтверджуючих отримання доходів, однак на цей лист не було наданої податкової звітності та додаткових пояснень від ФОП ОСОБА_1 .
Платником єдиного податку другої групи ОСОБА_1 порушено п.293.4 ст.293 та п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України, недекларування перевищення у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та незастосування до суми перевищення ставки єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Платником занижено податкове/грошове зобов'язання з єдиного податку за 9 місяців 2024 року па загальну суму 7 630 339,5 грн., чим порушено пункт 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України
У зв'язку з цим згідно з п. 123.2 ст. 123, п. 123.6 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Єдиний податок з фізичних осіб на суму 9 537 924 грн. 38 копійок.
Представником позивача подано до ДПС України скаргу від 05.02.2025 на податкове повідомлення-рішення від 03.01.2025 року № 000028/11-28-24-10/ НОМЕР_1 (а.с.20-22), з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання даної скарги в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято 2 рішення:
-рішення № 5469/6/990006010206 від 26.02.2025 року, відповідно до якого Державна податкова служба України відмовила у поновленні пропущеного строку на подання скарги за підписом представника фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 - адвоката Ковальової Т.Ю. від 05.02.2025 року № 1 (вх. ДПС № 5814/6 від 07.02.2025 року) на ППР ГУ ДПС Кіровоградської області від 03.01.2025 року № 000028/11-28-24-10/3819305480;
-рішення № 5554/6/9900060102206 від 26.02.2025 року, відповідно до якого Державна податкова служба України залишила без розгляду скаргу за підписом представника фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 - адвоката Ковальової Т.Ю., від 05.02.2025 року № 1 (вх. ДПС № 5814/6 від 07.02.2025 року) на ППР ГУ ДПС Кіровоградської області від 03.01.2025 року № 000028/11-28-24-10/ НОМЕР_1 .
На підставі заяви ОСОБА_1 від 24.12.2024 зареєстроване кримінальне провадження за № 12024121180000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст. 361 КК України.
Згідно короткого виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань: в липні 2024 року невстановлена особа здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, а саме онлайн-сервіс ДП "ДІЯ", та зареєструвала від імені позивача суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП. Після чого задекларувала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, проте не сплатила єдиний податок другої групи, внаслідок чого у позивача виникли податкові грошові зобов'язання (відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.01.2025 ГУ ДПС у Кіровоградській області).
Суть спірних правовідносин полягає в правомірності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 03.01.2025 року №000028/11-28-24- 10/ НОМЕР_1 , яким визначено грошове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 9 537 924,38 грн., в тому числі за основним зобов'язанням 7 630 339,50 грн. та штрафною санкцією 1 907 584,88 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).
Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За п.п. 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), ч.1 ст.4 якого визначає, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до приписів ст.4 цього Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема:
1) обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі;
2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;
7) об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Частиною 4 ст.9 вказаного Закону встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця:
1) прізвище, ім'я, по батькові;
2) дата народження;
3) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що особа набуває статусу фізичної особи-підприємця після проведення державної реєстрації у встановленому законом порядку.
Як вже встановлено колегією суддів, позивач була зареєстрована фізичною особою підприємцем з 28.06.2024р. по 19.07.2024р., основний вид діяльності 46.19 (Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту).
Позивач перебувала на обліку в Олександрійській ДПІ.
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.06.2024 ( а.с.67-68) з 01.07.2025 по 19.07.2024 позивач була платником єдиного податку другої групи зі ставкою 20% мінімальної заробітної плати, а саме 1420,0 грн. на 2024 рік.
Авансовий внесок з єдиного податку в сумі 1420,0 грн. був сплачений позивачем 19.07.2024 року.
Позивачем подано податкову декларацію форми F0103308 (тип «ліквідаційна») від 03.11.2024р. № 9328588067 (а.с.69, 71-72), в якій в розділі ІІІ. «ПОКАЗНИКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ДРУГОЇ ГРУПИ» рядок 3 «Обсяг доходу за звітний (податковий) період відповідно до статті 292 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України)» задекларовано обсяг доходу в загальній сумі 56 790 330,0 грн. та рядок 4 «Обсяг доходу, що оподаткований за ставкою 15 відсотків (згідно з пунктом 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), у звітному (податковому) періоді» в сумі 0 грн.
Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України до суб'єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 7100 грн.
Таким чином, обсяг доходу суб'єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування, протягом календарного року не повинен перевищувати 5 5 921 140,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2024 рік. Обсяг доходу за звітний період становить 56 790 330,00 грн.
Підставою для прийняття оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу щодо перевищення платником податку протягом календарного року встановленого обсягу доходу платника єдиного податку другої групи.
Тобто, контролюючим органом розраховано граничний обсяг доходу, який позивач перевищила, застосовуючи пп. 9-1.4.3 п.9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Стосовно доводів позивача, про те, що вона не здійснювала господарську діяльність, колегія суддів зазначає, що наявне кримінальне провадженням № 12024121180000357, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, яке передбачено ч.1 ст. 361 КК України не є підтвердженням того, що позивач в оскаржуваний період не здійснювала підприємницьку діяльність у формі фізичної особи-підприємця, а тому посилання позивача на вказану обставину не спростовує того факту, що він перебуваючи на спрощеній системі оподаткування другої групи зобов'язаний був сплачувати податки і збори, як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність на загальних підставах.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 в адміністративній справі №340/1696/25 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 в адміністративній справі №340/1696/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко