про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2026 року
Справа №451/844/26
Провадження № 2/451/561/26
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Магонь О.З., розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, що накладається на іншу,
12 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пилипів Василь Іванович звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, що накладається на іншу, яка розподілена судді Магонь О.З.
Проаналізувавши позовну заяву та додані матеріали справи №451/844/26 вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (із подальшими змінами та доповненнями) за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із позовної заяви та додатків до неї видно, що судовий збір у розмірі 1064,96 грн сплачений за вимогу немайнового характеру.
Водночас, предметом позову у цій справі є витребування частини земельної ділянки.
Відповідно до Постанови ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Так, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) є позовом майнового характеру. Цей позов має вартісну оцінку, оскільки спрямований на повернення конкретного блага (рухомого чи нерухомого майна), тому судовий збір сплачується з урахуванням вартості цього майна.
Таким чином, позовна вимога про витребування частини земельної ділянки за даним позовом є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з володінням майном.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову, та не надано документів, які обґрунтовують ціну позову. Належних відомостей щодо вартості земельної ділянки на час звернення до суду заява не містить.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Отже, суд позбавлений можливості встановити вартість майна, про витребування якого просить позивач.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, якщо у сторони позивача виникають труднощі з визначенням ціни позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна, останній не позбавлений можливості провести експертну оцінку такого майна, за результатами якої може бути визначена реальна ціна позову.
Крім того, у позовній заяві представник позивача вказує, що в підготовчому судовому засіданні будуть заявлені клопотання про проведення відповідних судових експертиз на підтвердження обставин викладених в обґрунтування позовних вимог, витребування спадкові справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ч. 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, закон передбачає порядок і строк подання доказів, а також порядок і строк подання клопотання про витребування доказів, які не дотриманні представником позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 та 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із огляду на наведене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, що накладається на іншу, залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяМагонь О. З.