Справа №463/9196/24
Провадження №1-р/463/4/26
02 лютого 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙРОНСОФТ» про роз'яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 27 листопада 2025 року (справа №463/9196/24, Провадження №1-кс/463/10773/25), -
встановив:
адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙРОНСОФТ» звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 27 листопада 2025 року (справа №463/9196/24, Провадження №1-кс/463/10773/25).
Просить: роз'яснити зміст ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 27.11.2025 у справі №463/9196/24 (Провадження №1-кс/463/10773/25) у частині таких питань:
- Чи слід розуміти, що за суд вважає вилучене майно ТОВ «АЙРОНСОФТ» - акумуляторні батареї «об'єктами оподаткування» та цим обґрунтовує належність такого майна до речових доказів?
- Об'єктами оподаткування яким саме податком суд вважає вилучене майно ТОВ «АЙРОНСОФТ» - акумуляторні батареї?
- Як слід розуміти визначення слідчою суддею майна ТОВ «АЙРОНСОФТ» як «спірного майна», у контексті того, що набуття права власності на таке майно?
- Чи слід розуміти, що висновки слідчої судді про необхідність утримання у володінні органу досудового розслідування майна, належного ТОВ «АЙРОНСОФТ» обумовлюються необхідністю допиту директора ТОВ «АЙРОНСОФТ» та його працівників, витребувати та провести аналіз податкової звітності підприємства?
- Як слід розуміти обсяг «слідчих (розшукових) дій та заходів, в тому числі, що стосується спірного майна», який покладено слідчою суддею в обґрунтування необхідності утримання майна ТОВ «АЙРОНСОФТ» у володінні органу досудового розслідування?
Заяву обґрунтовує тим, що вказаною ухвалою слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «АЙРОНСОФТ» про скасування арешту майна. При цьому у мотивувальній частині названого судового рішення містяться висновки слідчого судді про таке: «Таким чином, підставою арешту відповідних об'єктів, став той факт, що постановою детектива від 04.12.2024 зазначені об'єкти визнано речовими доказами у Кримінальному проваджені, оскільки вони містять ознаки речового доказу у відповідності до положень ст. 98 КПК України. Зокрема, вилучені товари (акумуляторні батареї) є об'єктами оподаткування та будуть використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, вказані речі будуть використані в якості об'єктів дослідження під час проведення судових товарознавчих експертиз у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про арешт слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати щодо відповідності вказаного майна критеріям речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України.» Водночас визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств (щодо якого здійснюється досудове розслідування) наведене у статті 134 Податкового кодексу України, і до нього не належить будь-яке майно. - «оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт акумуляторних батарей, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у Кримінальному провадженні не завершено, за твердженням представника органу досудового розслідування необхідно допитати як свідків директора ТОВ «АЙРОНСОФТ» та його працівників, витребувати та провести аналіз податкової звітності підприємства, інші слідчі (розшукові) дії та заходи, в тому числі, що стосується спірного майна - акумуляторних батарей. А тому арешт такого майна у вигляді заборони користування, відчуження та розпорядження необхідний для забезпечення збереження речового доказу у Кримінальному провадженні та проведення слідчих (розшукових) дій, а отже скасування арешту на даній стадії досудового розслідування не забезпечить належної схоронності вказаного майна, може призвести до пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження відповідних Об'єктів, інших негативних наслідків, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту вказаного майна на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості Кримінального провадження».
А тому з урахуванням зазначених обставин адвокат звернувся до слідчого судді з відповідною заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді, яку просить задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином. Від адвоката ОСОБА_5 надійшла до судового засідання клопотання про розгляд справи у його відсутності, подану заяву підтримує та просить роз'яснити судове рішення.
Відповідно до ч.2 ст.380 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Дослідивши матеріали справи №463/9196/24, Провадження №1-кс/463/10773/25, заяву про роз'яснення судового рішення, приходжу до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 27 листопада 2025 року (справа №463/9196/24, Провадження №1-кс/463/10773/25), вирішено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРОНСОФТ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72024142500000027 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 212 КК України відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд вважає, що при винесенні судового рішення всі ці вимоги дотримані судом і рішення суду, зокрема його резолютивна частина, є ясною і зрозумілою, такою, що не потребує роз'яснень.
Доказів того, що винесене судом рішення є незрозумілим, що перешкодить його належному виконанню, заявником не надано.
Із поданої заяви вбачається, що така фактично стосується не роз'яснення судового рішення, а процесу його виконання.
Оскільки підстав для роз'яснення судового рішення судом не встановлено, тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст. 372,380 КПК України, -
постановив:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЙРОНСОФТ» про роз'яснення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 27 листопада 2025 року (справа №463/9196/24, Провадження №1-кс/463/10773/25) - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1