14 травня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/4625/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), в якому просить: визнати діяльність відповідача щодо поновлення після зняття у 2008 році з військового обліку ОСОБА_1 в списку військовозобов'язаних осіб (повторне внесення його до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ) протиправною.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він 22.03.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний обмежено придатним до військової служби за ст.79 «в» розкладу хвороб (наказ МО України 1994 року № 2). Відповідно до Наказу МО України від 09.06.2006 № 342 позивач знятий з військового обліку та не вважав себе військовозобов'язаним, згідно військового квитка.
Проте, 31.03.2025 за даними військово-облікового документу, який був сформований засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, позивачем виявлено, що міститься постанова ВЛК “Не придатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» від 22.03.2006, що не відповідає запису у військовому квитку. Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка виразилась у повторному внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаний та резервістів відомостей про поновлення на військового обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач) подав до суду відзив, в якому вказував, що у відповідності до відомостей про медичний огляд, що містяться у Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних позивач 22.03.2006 протоколом № 15 при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. На підставі розпорядження № 4592 від 13.07.2025 та повістки № 4358462 було здійснено оповіщення військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду. Звернення до органів Національної Поліції Е2553563 було надіслано 20.06.2025. Відтак, 21.10.2025 щодо позивача накладено адміністративне стягнення згідно постанови № 2349.
За наведених обставин, відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позову.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.02.2008, що 22.03.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обмежено здатним до військової служби за ст. 79 «В» розкладу хвороб (наказ МО України 1994 р. №2. У розділі ІІ Відомості про облік у запасі міститься відмітка категорія 2 група обліку НПО, склад “Рядовий» (а.с. 4-5).
Дослідженням військового квитка також встановлено, у розділі VI “Відмітки про військовий облік вказано, що відповідно до Наказу МО України від 09.06.2006 № 342 позивач знятий з військового обліку» (а.с. 4-5).
Згідно електронного військово-облікового документу згенерованого у застосунку “Резерв+», сформованого станом на 10.08.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Категорія обліку: військовозобов'язаний. Дата ВЛК: 22.03.2006. Постанова ВЛК: непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, Відстрочка до _. Тип відстрочки: _. Дата уточнення даних 01.04.2025 (а.с. 8).
У військово-обліковому документі згенерованого у застосунку “Резерв+» також внесено відомості “Порушення правил військового обліку» (а.с. 8).
Дослідженням облікової картки позивача встановлено, що 18.02.2008 позивача взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Притягнуто до відповідальності згідно постанови № 581 від 08.04.2025 за ст. 210-1 КУпАП (а.с. 33 на звороті, 36-38).
В обліковій картці також містяться відомості про звернення відповідача до органів Національної Поліції надіслано Е2553563 від 20.06.2025 за відмову від проходження ВЛК.
На підставі розпорядження № 4592 від 13.07.2025 та повістки № 4358462 відповідачем здійснено оповіщення військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду (а.с. 31, 31 на звороті).
21.10.2025 щодо позивача накладено адміністративне стягнення згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2349 (а.с. 29-30).
Як зазначив позивач у позовній заяві, при оновленні особистого електронного військово-облікового документу у застосунку “Резерв+», з'явився запис постанова ВЛК “Не придатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» від 22.03.2006 та статус військовозобов'язаний, що підтверджується витягом з військово-облікового документу “Резерв+», сформованим від 31.03.2025 та не відповідає записам у військовому квитку виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.02.2008.
З метою з'ясування підстав внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо порушення позивачем правил військового обліку, представником позивача 05.09.2025 надіслано адвокатський запит до відповідача. Зокрема, в якому просив надати:
- копії документів на підставі яких щодо ОСОБА_1 було поновлено у сп військовозобов'язаних осіб;
- копії документів, які стали підставою для направлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлення про розшук та доставку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу.
- зняти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з розшуку органами Нацполіції України (а.с. 9).
За результатами розгляду адвокатського запиту, 13.09.2025 відповідачем на адресу представника позивача надіслано лист за вих. № 6251, в якому повідомлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовозобов'язаний ОСОБА_1 знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовозобов'язаний позивач має статус "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" та відповідно до норм Закону України від 21.03.2024 №3621-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" військовозобов'язані з таким висновком повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію у зв'язку із скасуванням даного статусу. Згідно з "Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 за фактом наявної інформації про порушення військовозобов'язаним мобілізаційного законодавства направлено звернення Е2553563 до Національної поліції. Рекомендовано військовозобов'язаному для вирішення наявних питань особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з оригіналами військово-облікових документів та паспорту (а.с. 11).
Вважаючи дії відповідача щодо повторного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.
Указом Президента України № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Укази Президента України про мобілізацію щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ).
За визначенням, наведеним в ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, для виконання військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється:
громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;
іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За приписами ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 8 ст. 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII визначені категорії громадян України щодо військового обов'язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в ст. 37 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній станом на час зняття позивача з обліку призовників) зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на постійне або тимчасове проживання на строк більше трьох місяців (відрядження, навчання, відпустка, лікування тощо); б) які після проходження строкової військової служби прийняті на службу рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, а також взяті на військовий облік Служби безпеки України, Управління державної охорони України та інших військових формувань; в) які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; г) в інших випадках, визначених Міністром оборони України.
Частиною 5 цієї статті Закону передбачено, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; б) які досягли граничного віку перебування в запасі; в) які припинили громадянство України; г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів; д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею.
У зв'язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
У ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до абзацу 7 п. 2 ч.1 ст. 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232 зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд зазначає, що зняття із військового обліку, не є тотожним поняттю виключення із військового обліку.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 21.05.2025 року у справі №280/2880/24 Верховний Суд зробив наступні висновки: “Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття “зняття з військового обліку» та “виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.».
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
У свою чергу, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, станом на час виникнення спірних правовідносин визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно із п. 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки (п.21 Порядку №1487 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (п.22 Порядку № 1487).
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в тому числі: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього(п. 79 Порядку № 1487).
Виходячи з наведених правових норм, зняття з обліку військовозобов'язаних та виключення із військового обліку мають різні підстави та правові наслідки.
Так, у випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов'язаною у майбутньому. Натомість після зняття з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Дослідженням військового квитка військового квитка серії НОМЕР_1 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.02.2008, встановлено, що 22.03.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано позивача обмежено здатним до військової служби за ст. 79 «В» розкладу хвороб (наказ МО України 1994 року № 2. У розділі ІІ Відомості про облік у запасі міститься відмітка категорія 2 група обліку НПО, склад “Рядовий» (а.с. 4-5).
Разом з тим, розділі VI “Відмітки про військовий облік вказано, що відповідно до Наказу МО України від 09.06.2006 № 342 позивач знятий з військового обліку» (а.с. 4-5).
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, в сукупності з встановленими вище обставинами справи, суд зазначає, що позивач не був виключений з військового обліку, а був саме знятий з військового обліку на підставі наказів Міністерства оборони України від 09.06.2006 № 342.
Разом з цим, 15.01.2015 наказом Міністерства оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002 щодо відміни положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684 “Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних» (далі - Наказ МО №684, який набрав чинності 13.02.2018) зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Крім того, суд зазначає, що така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у ч. 5 ст. 37 Закону №2232 для зняття військовозобов'язаного з військового обліку.
При цьому, як зазначалося, виключення з військового обліку відбувалося та відбувається на даний час тільки за умови того, що ВЛК визнала (визнає) особу "непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку".
Докази, які б свідчили саме про виключення позивача із військового обліку з позбавленням його статусу військовозобов'язаного, та про існування таких обставин у позивача як станом на час зняття з обліку, так станом і на час розгляду справи, у справі відсутні, сторонами не подані. Відмітки у військовому квитку позивача “виключений з військового обліку» відсутні. Також відомості про виключення позивача з військового обліку не внесені до електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів “Оберіг».
Виходячи з такого правового регулювання в контексті спірних відносин, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження саме виключення позивача з військового обліку (відмітки у військовому квитку “виключений з військового обліку») не є порушенням діючого законодавства поновлення позивача на військовому обліку громадян України, які не досягли граничного віку та були раніше зняті з обліку на підставі рішення Міністерства оборони України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, не допустив протиправної бездіяльності, та з урахуванням правової оцінки суду, наданої у рішенні, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-243, 246 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 (с. Долішній Шепіт, Вижницький район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя В.К. Левицький