14 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2637/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМА» звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №158727 від 06 травня 2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови зазначено про те, що її винесенню передували висновки відповідача, викладені в Акті перевірки №111263, які не ґрунтуються на вимогах законодавства. Зокрема, на думку позивача, вказівка відповідача на відсутність протоколу перевірки адаптації тахографа не встановлює виду порушення перевізника, встановленого під час перевірки, названа підстава не передбачена законодавством. Натомість в Акті перевірки не було зазначено норми закону, якою зазначена обов'язкова наявність протоколу перевірки адаптації тахографа. При цьому, як зауважив позивач, водій під час перевірки повідомляв уповноважену особу відповідача про те, що він веде індивідуальну контрольну книжку водія, яку не було взято до уваги. Відповідно, на думку позивача, відповідач дійшов до неправомірного висновку про відсутність у водія документів станом на момент проведення перевірки. Крім цього, позивач звертав увагу на те, що він звертався до компанії «ТАХО-СЕРВІС», яка відмовила у встановленні тахографу на автомобілі TATA 613, оскільки неможливо обладнати вказані автомобілі аналоговими тахографами (заводом це не передбачено).
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про законність оскаржуваної постанови. Вважає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт. Водночас відповідач звернув увагу на те, що наказом Міністерству розвитку громад та територій України від 06 грудня 2024 року №1432 було внесено зміни до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, яким затверджено Положення про робочий час у час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, і передбачено обов'язок зі встановлення тахографа у транспортних засобах для пасажирських перевезень протяжністю понад 50 км, а також для вантажних автомобілів масою понад 3,5 тонн. При цьому ведення індивідуальної контрольної книжки водія не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для перевезення автомобіль, обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому звертав увагу суду на те, що під час проведення рейдової перевірки водієм було надано всі необхідні документи, включаючи індивідуальну контрольну книжку водія, яка за своєю суттю є рівноцінним засобом контролю робочого часу водія, як і тахограф.
У поданих до суду запереченнях відповідач вказав про безпідставність тверджень позивача, оскільки такі суперечать нормам Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, які (з урахуванням внесених змін) передбачають чіткий обов'язок автомобільного перевізника обладнати тахографом транспортний засіб, маса якого перевищує 3,5 т, і, відповідно, пред'явити під час рейдової перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відсутність якого і слугувала підставою притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14 березня 2025 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Герасимчук Д.О. проведено перевірку щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автомобіля, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РОМА» (ТОВ «РОМА»), марки TATA LPT 613, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , про що складено акт №111263 від 14 березня 2025 року.
Згідно вказаного акта інспектором виявлені порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, зокрема, в акті зазначено, що транспортний засіб з повною масою 7250 кг не обладнаний діючим та повіреним тахографом, при цьому відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Листом від 08 квітня 2025 року №3212/44/24-25 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлено ТОВ «РОМА» про розгляд справи порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (Акт №111263 від 14 березня 2025 року), призначеного на 29 квітня 2025 року.
У зв'язку з поданою представником ТОВ «РОМА» 22 квітня 2025 року заявою відповідач призначив розгляд справи порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача на 06 травня 2025 року, про що повідомлено листом від 28 квітня 2025 року №37333/44/24-25.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2025 року представником позивача подавались до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті заперечення на акт №111263 від 14 березня 2025 року.
06 травня 2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Митрицьким О.В. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «РОМА» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №158727 за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за що передбачена відповідальність абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим постановлено стягнути з ТОВ «РОМА» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Також судом встановлено, що позивач подавав скаргу на вказану вище постанову до керівника Державної служби України з безпеки на транспорті.
Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 26 травня 2025 року №4628/3.3/15-25 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06 травня 2025 року №158727 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
В розумінні статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу третього пункту 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, уповноваженим працівником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в акті №111263 від 14 березня 2025 року зафіксовано порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Так, інспектором в акті зазначено, що водій здійснював перевезення вантажу для ТОВ «РОМА» згідно ТТН №РН-02195374 від 14 березня 2025 року транспортним засобом, не обладнаним тахографом, на момент проведення перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У зв'язку з цим суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно з частинами першою та другою статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений статтею 48 Закону №2344-III.
Так, у відповідності до частин першої та другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пунктом 1.4 Розділу І якої передбачено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями пункту 3.3 Розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пунктів 2.5-2.6 Розділу ІІ Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Пункти сервісу тахографів (ПСТ) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно пункту 2.7 Розділу ІІ Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з обставин справи і що не заперечувалося сторонами, транспортний засіб марки TATA LPT 613, який належить ТОВ «РОМА», не обладнаний тахографом, у зв'язку з чим фіксування обліку робочого часу водія здійснювалося шляхом заповнення Індивідуальної контрольної книжки водія.
Так, відповідно до пункту 6.3 розділу VI Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року №811/18106 (в редакції, чинній до 27 січня 2025 року), водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Поряд з цим наказом Міністерству розвитку громад та територій України від 06 грудня 2024 року №1432 було внесено зміни до Положення №340, якими встановлено обов'язок зі встановлення тахографа, зокрема, у вантажних автомобілях масою понад 3,5 тонн.
Так, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06 грудня 2024 року №1432, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 23 грудня 2024 року за №1977/43322 (далі - Наказ №1432), було затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв'язку України, у тому числі до Положення №340, та викладено пункт 6.3 розділу VI в такій редакції: « 6.3. Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.».
Зміни, які були внесені до пункту 6.3 розділу VI Положення №340 на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 06 грудня 2024 року №1432, набули чинності 27 січня 2025 року і діяли як станом на дату проведення рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу 14 березня 2025 року, так станом на час винесення за результатами її проведення оскаржуваної постанови від 06 травня 2025 року.
Вказаними змінами пункту 6.3 розділу VI Положення №340 передбачено альтернативний обов'язок автомобільного перевізника під час здійснення пасажирських або вантажних перевезень або мати при собі документи, визначені названим вище пунктом (або індивідуальна контрольна книжка водія, або копія графіка змінності водіїв), або використовувати при перевезенні діючий та повірений тахограф.
При цьому буквальне тлумачення зазначених вище положень свідчить про те, що можливість вибору автомобільним перевізником одного із запропонованих вище варіантів поведінки і пред'явлення під час рейдової перевірки або індивідуальної контрольної книжки водія, або копії графіка змінності водіїв, або доказів використання при перевезенні діючого та повіреного тахографа поширюється виключно на транспортні засоби, якими здійснюються пасажирські перевезення на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, якими здійснюються вантажні перевезення автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно.
Водночас у разі, якщо вантажне автомобільне перевезення здійснюється автомобілем з повною масою від 3,5 тонн і більше, то, враховуючи норми Положення №340, діючих з урахуванням змін, внесених Наказом №1432, на автомобільного перевізника покладається обов'язок зі встановлення в такому автомобілі тахографа.
Суд зауважує, що законодавство не надає альтернативи власнику транспортного засобу, повна маса якого перевищує 3,5 тонни, щодо виконання обов'язку зі встановлення тахографа. Норми Положення №340 в редакції змін, внесених Наказом №1432, є однозначними і не можуть піддаватися іншому трактуванню. Тобто, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Іншого способу обліку часу роботи водіїв таких транспортних засобів, зокрема, шляхом заповнення індивідуальної контрольної книжки водія, не передбачено.
Відсутність встановленого виробником або обладнаного перевізником тахографа на транспортному засобі, що має повну масу понад 3,5 тонни (що і мало місце у цій справі) не надає право перевізнику його використовувати навіть за наявності контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв. В протилежному випадку таке використання буде порушенням вимог законодавства.
Аналогічної позиції притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.04.2026 року у справі №560/17046/24.
З огляду на викладене, оскільки водієм належного позивачу транспортного засобу з масою понад 3,5 тонн (7,25 тонн) під час проведення рейдової перевірки не було надано уповноваженій особі відповідача протокол перевірки та адаптації тахографа (як і не було надано такого документу під час процедури розгляду відповідачем матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт), суд вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За наявності доведених відповідачем та не спростованих позивачем у ході судового розгляду цієї справи фактів допущення останнім порушень законодавства про автомобільний транспорт, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III. Тому, оскаржувана постанова скасуванню не підлягає. При її винесенні відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
При вирішенні цього спору судом також взято до уваги висновки у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №600/3254/24-а.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваної постанови. Натомість доводи позову не свідчать про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМА» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМА» (вул. Коломийська, буд. 2-Ж, м. Чернівці, ЄДРПОУ 30208421), відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, 248-У, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя О.П. Лелюк