14 травня 2026 року Справа № 480/3711/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3711/25 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UА805000/2025/000002/2 від 04.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваним рішенням № UA805000/2025/000002/2 від 04.02.2025 визначено митну вартість товару - автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель TOURAN, 2.0 TDI SCR 150 DSG7. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 07.07.2021. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об'єм циліндрів двигуна - 1968 cm3. Потужність двигуна - 110 кВт. Тип кузова - універсал. Кількість місць включаючи водія - 7. Колір - сірий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 180514 км.; пошкоджені: задній бампер, дверка багажника, праві задні фонарі, визначено в розмірі 14200,00 EUR.
Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів UA805000/2025/000002/2 від 04.02.2025 таким, що суперечить вимогам Митного Кодексу України, оскільки ним були надані всі документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 Митного Кодексу України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Осіпової О.О. від 13.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 03.02.2025 декларантом позивача подано електронну МД 25UA805090000250U1 згідно якої до митного оформлення пред'явлено товар: автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель TOURAN, 2.0 TDI SCR 150 DSG7. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 07.07.2021. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об'єм циліндрів двигуна - 1968 cm3. Потужність двигуна - 110 кВт. Тип кузова - універсал. Кількість місць включаючи водія - 7. Колір - сірий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 180514 км.; пошкоджені: задній бампер, дверка багажника, праві задні фонарі.
По результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених в митниці цим підприємством раніше, та враховуючи рекомендації профілів ризиків, які були згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР), 117-2 - здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості з коментарем: можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості.
Митним органом встановлено ризики заниження митної вартості товарів, заявлення декларантом митної вартості нижчої, ніж вартість подібних товарів, яка на час митного оформлення наявна у митниці (цінова інформація бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби), а також, в зв'язку з тим, що не надано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно ч.2-3 ст. 53 МКУ (банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи) та відсутність у поданих документах відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, відповідно до положень статті 53 МКУ, з врахуванням відсутності банківських платіжних документів, керуючись ч.2-3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати такі документи: банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують оплату за товар; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.
Також митним органом було роз'яснено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Однак будь - яких додаткових документів на вимогу митного органу позивачем надано не було.
Виходячи з вищевикладеного, зазначає, що має докази того, що декларантом позивача розрахунки здійснено на основі необ'єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог частини 9 статті 58 МК України.
Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач, у відповіді на відзив наданому до суду вважаєм, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи є безпідставними, зазначає, що Постановою правління Національного банку України № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 введено заборону для фізичних осіб на переказ коштів за кордон через SWIFT або міжнародні системи грошових переказів, за винятком: придбання окремих категорій товарів для ЗСУ; оплата навчання (кошти мають спрямовуватись саме навчальним закладам, а не посередникам) або створення умов для навчання, наприклад, плата за проживання, страхування тощо; лікування у медичних закладах або проведення реабілітації; оплата транспортування хворих чи витрати, пов'язані зі смертю громадян; сплата аліментів; виконання зобов'язань за зовнішніми кредитами та позиками.
В зв'язку з запровадженим Національним банком України обмеженням міжнародних грошових переказів у валюті позивач не мав можливості провести оплату за придбання автомобіля через SWIFT або міжнародні системи грошових переказів та відповідно отримати розрахунковий документ про сплату коштів.
Поряд з наведеним, фізичні особи можуть переміщувати через митний кордон України готівкову валюту і банківські метали у сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 евро, без письмового декларування митному органу (ст.8 Закону України "Про валюту і валютні операції"). Тому, позивачем було вивезено за кордон готівкову валюту (евро), якою він розрахувався з Продавцем, який інших документів, ніж Фактуру № 461240 від 30.01.2025, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07.07.2021, Митну декларацією країни відправлення № 25DKHRNY8UFGHLSCB8 від 30.01.2025 позивачу не надав.
Наголошує, що первісно ним надані документи, які кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, і у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення. Позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою суду від 18.06.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.
На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 957/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 № 4-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв'язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 431 від 14.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/3711/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі № 480/3711/25 було визначено головуючим суддю Шаповала М.М.
Ухвалою суду від 16.01.2026 справу прийнято до провадження суддею Шаповалом М.М.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, 03.02.2025 декларантом позивача подано електронну МД 25UA805090000250U1 згідно якої до митного оформлення пред'явлено товар: автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель TOURAN, 2.0 TDI SCR 150 DSG7. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 07.07.2021. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об'єм циліндрів двигуна - 1968 cm3. Потужність двигуна - 110 кВт. Тип кузова - універсал. Кількість місць включаючи водія - 7. Колір - сірий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 180514 км.; пошкоджені: задній бампер, дверцята багажника, праві задні ліхтарі.
Рішенням відповідача № UA805000/2025/000002/2 від 04.02.2025 визначено митну вартість товару - автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель TOURAN, 2.0 TDI SCR 150 DSG7. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 07.07.2021. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об'єм циліндрів двигуна - 1968 cm3. Потужність двигуна - 110 кВт. Тип кузова - універсал. Кількість місць включаючи водія - 7. Колір - сірий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 180514 км.; пошкоджені: задній бампер, дверцята багажника, праві задні діхтарі, визначено в розмірі 14200,00 EUR.
Вважаючи, що Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2025/000002/2 від 04.02.2025 суперечить вимогам Митного кодексу України і є протиправним, позивач звернувся до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно частин 4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Зазначена у митній декларації вартість Товару - автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель TOURAN, 2.0 TDI SCR 150 DSG7. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 07.07.2021. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об'єм циліндрів двигуна - 1968 cm3. Потужність двигуна - 110 кВт. Тип кузова - універсал. Кількість місць включаючи водія - 7. Колір - сірий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 180514 км.; пошкоджені: задній бампер, дверка багажника, праві задні фонарі, підтверджується: Фактурою № 461240 від 30.01.2025, Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07.07.2021, Митною декларацією країни відправлення № 25DKHRNY8UFGHLSCB8 від 30.01.2025, Повідомленням про транспортні витрати по доставці транспортного засобу від 05.02.2025.
Отже первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у частині 2 ст.53 Митного кодексу України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено.
Як на підставу визначення митної вартості автомобіля легкового, пошкодженого після ДТП, призначеного для перевезення людей, що використовувався - 1 шт. Марка VOLKSWAGEN. Модель TOURAN, 2.0 TDI SCR 150 DSG7. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2021. Модельний рік виготовлення - 2021. Дата першої реєстрації - 07.07.2021. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об'єм циліндрів двигуна - 1968 см3. Потужність двигуна - ПО кВт. Тип кузова - універсал. Кількість місць включаючи водія - 7. Колір - сірий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 180514 км.; пошкоджені: задній бампер, дверцята багажника, праві задні ліхтарі, в сумі 14200 євро Відповідач посилається на те, що на інформаційних ресурсах митних органів наявна інформація щодо митної вартості схожого за характеристиками транспортного засобу митне оформлення якого здійснено за основним методом визначення митної вартості товарів: "легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOURAN, що використовувався, календарний рік виготовлення - 2020, тип двигуна дизельний, об'єм циліндрів двигуна 1968 см3" складає 14200 євро (митна декларація від 09.12.2024 №UA209180/2024/70781).
При цьому, позивач просив суд врахувати, що постановою правління Національного банку України № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 введено заборону для фізичних осіб на переказ коштів за кордон через SWIFT або міжнародні системи грошових переказів, за винятком: придбання окремих категорій товарів для ЗСУ; оплата навчання (кошти мають спрямовуватись саме навчальним закладам, а не посередникам) або створення умов для навчання, наприклад, плата за проживання, страхування тощо; лікування у медичних закладах або проведення реабілітації; оплата транспортування хворих чи витрати, пов'язані зі смертю громадян; сплата аліментів; виконання зобов'язань за зовнішніми кредитами та позиками.
В зв'язку з запровадженим Національним банком України обмеженням міжнародних грошових переказів у валюті, позивач зазначає, що не мав можливості провести оплату за придбання автомобіля через SWIFT або міжнародні системи грошових переказів та відповідно отримати розрахунковий документ про сплату коштів.
Поряд з наведеним, фізичні особи можуть переміщувати через митний кордон України готівкову валюту і банківські метали у сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу (ст.8 Закону України "Про валюту і валютні операції").
Тому, як вказує позивач відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" ним було вивезено за кордон готівкову валюту (євро), якою він розрахувався з Продавцем, який інших документів, ніж Фактуру № 461240 від 30.01.2025, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07.07.2021, Митну декларацію країни відправлення № 25DKHRNY8UFGHLSCB8 від 30.01.2025, Повідомлення про транспортні витрати по доставці транспортного засобу від 05.02.2025 позивачу не надав.
Також суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що зміст оскаржуваного рішення свідчить, що відповідачем не ураховано комплектність автомобіля, його укомплектованість і фактичний технічний стан, ступінь пошкоджень, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону, що в свою чергу також свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною митної декларації від 09.12.2024 №UA209180/2024/70781.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно частин 2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ст.60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19 умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.
Також колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16 у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 21.08.2018 у справі № 815/3482/17, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Суди обґрунтовано дійшли висновку, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.01.2022 у справі № 804/6358/15, Дніпропетровською митницею Міндоходів при проведенні співставлення не деталізовано характеристики, склад, схожі компоненти, однаковість функцій, якість товарів, наявність торгової марки та репутації цих товарів на ринку, а також не відображено дані про співставну кількість і комерційний рівень, порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, не зазначено умови та особливості поставки, що свідчить про те, що митна вартість товарів за вищевказаними митними деклараціями була прийнята за контрактами, умови яких є невідомими, що, в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною щодо подібних товарів.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 12.11.2020 у справі № 815/3956/16 саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між: рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 12.03.2019 у справі № 817/604/17, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 08.11.2019 у справі № 804/6217/15, від 11.11.2019 року у справі № 810/1819/16 в той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, наявність в базі даних інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Верховний Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.11.2018 у справі № 826/27860/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.11.2018 у справі № 826/27860/15, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 3142/5/2092, оцінка колісних транспортних засобів (КТЗ) здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість колісних транспортних засобів ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Відтак, визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NAPA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.
При цьому, декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.11.2018 у справі № 826/27860/15, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 3142/5/2092, оцінка колісних транспортних засобів (КТЗ) здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість колісних транспортних засобів ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Відтак, визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NAPA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.
При цьому, декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Відповідно до частини 5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що подані ним документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів суперечить висновкам щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду та вимогам ст.19 Конституції України, ст.ст.49 - 58, 60, 64 Митного кодексу України, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 3142/5/2092, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і є протиправним, оскільки висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації є безпідставними.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд визнає про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UА805000/2025/000002/2 від 04.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь ОСОБА_1 1211,20 грн витрат на сплату судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал